Види підприємств за основними ознаками

Класифікаційні ознаки	Види підприємств
Мета і характер діяльності	комерційні (які мають прибуток) некомерційні (доброчинні, освітянські, медичні, наукові та підприємства невиробничої сфери)
Форма власності майна	приватні колективні комунальні державні засновані на змішаній формі власності
Належність капіталу	національні іноземні підприємства з іноземними інвестиціями
Спосіб утворення (заснування) та формування статутного капіталу	унітарні корпоративні дочірні
Правовий статус і форма господарювання	одноосібні кооперативні (виробничі та споживчі) орендні господарські товариства
Вид і характер господарської діяльності	промислові торговельні сільськогосподарські будівельні транспортні фінансово-кредитні страхові туристичні та ін.
Обсяги діяльності та чисельність працівників	великі середні малі

Малі підприємства – це підприємства, які залежать від обсягів господарського обороту і чисельності його працівників (незалежно від форми власності). До малих підприємств належать новостворені і діючі підприємства (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Класифікація малих підприємств в Україні

№ п/п	Галузь	Чисельність працюючих
1	Промисловість і будівництво	до 200 чоловік
2	Інші галузі виробничої сфери	до 50 чоловік
3	Наука та наукове обслуговування	до 100 чоловік
4	Галузі невиробничої сфери	до 25 чоловік
5	Роздрібна торгівля	до 15 чоловік

Для підприємств певного виду та організаційних форм законами можуть встановлюватися особливості господарювання.

В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

Згідно з чинним законодавством в Україні можуть створюватися і функціонувати об’єднання підприємств та організацій (інтеграційних утворень). Об’єднання підприємств – це господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об’єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об’єднання. Об’єднання підприємств є юридичною особою.

Діяльність інституціональних об’єднань започатковується в директивному порядку за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об’єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Державні і комунальні господарські об’єднання утворюються переважно у формі корпорації або концерну, незалежно від найменування об’єднання (комбінат, трест тощо). Серед них розрізняють науково-виробничі, науково-технічні об’єднання і такі, що належать до агропромислового комплексу, бу­дівництва та житлово-комунального господарства.

Найпоширенішими формами добровільних об’єднань під­приємств в Україні є: асоціація, корпорація, консорціум, концерн, холдинг, фінансова група.

Галуззю промисловості називається сукупність підприємств, що мають єдине економічне призначення продукції, яку виробляють, од­норідність споживаних матеріалів, спільність технічної бази та тех­нологічних процесів, особливий професійний склад кадрів, специфіч­ні умови праці.

Під галузевою структурою промисловості розуміється комплекс об’єднаних у промисловість галузей та їх частка в загальному обсязі промислового виробництва. Галузева структура промисловості характеризує:

• рівень індустріального розвитку країни;

• рівень технічного розвитку країни;

• ступінь економічної самостійності країни;

• рівень продуктивності суспільної праці.

Для характеристики галузевої структу­ри промисловості й аналізу зрушень у ній використовують певні по­казники:

1. Питома вага випуску продукції окремими галузями в загально­му обсязі випуску продукції промисловістю:

d = 100%,

де Q_гал, Q_пром – обсяг випуску продукції відповідно галуззю і про­мисловістю загалом.

2. Темпи зростання обсягу виробництва окремої галузі:

Т_гал = 100%,

де Q_пл, Q_баз – обсяг випуску продукції певною галуззю відповідно у плановому та базовому періодах (у грошовому або натуральному вираженні).

3. Галузевий коефіцієнт випередження, що характеризує відношен­ня темпів зростання обсягу виробництва окремої галузі до темпів зро­стання обсягу виробництва у промисловості загалом:

К_вип =

Основні ознаки, що впливають на формування галузей промисловості:

• виробництво у великих масштабах однорідної або спорідненої продукції;

• наявність великої кількості підприємств — виробників цієї продукції;

• специфічні технологічні процеси і організація праці;

• однорідність споживаної підприємствами сировини;

• особливий склад спеціально підготовлених кадрів.

Основні фактори, що визначають галузеву структуру виробництва:

• рівень впровадження досягнень науково-технічного прогресу (НТП);

• рівень спеціалізації й кооперування на виробництві;

• розвиток електрифікації, механізації та автоматизації виробництва;

• наявність природних ресурсів і корисних копалин;

• суспільно-історичні умови та геополітичне становище держави;

• кліматичні умови держави;

• розвиток транспорту і зв’язку;

• підвищення матеріального добробуту і культурного рівня насе­лення.