Тема 7. Трудові ресурси підприємства

Чисельність персоналу протягом часу не залишається постійною за рахунок її зміни внаслідок найму та звільнення працівників. З ме­тою обліку наявності та руху персоналу вводиться поняття облікової, середньооблікової та явочної чисельності працюючих.

Облікова чисельність охоплює всіх постійних, тимчасових і сезон­них працівників, прийнятих на роботу на термін понад один день, незалежно від того, знаходяться вони на роботі, у відпустці, відряд­женні, звільнені від праці через хворобу чи інші обставини.

Середньооблікова чисельність за певний період визначається як су­ма щоденної облікової чисельності, віднесена до кількості днів розра­хункового періоду.

Явочна чисельність свідчить про те, яка кількість працюючих фак­тично стала до роботи.

Обчислення планової потреби у працівниках підпри­ємства розпочинається із визначення їх загальної чисель­ності (вона складається із чисельності промислово-виробничо­го і непромислового персоналу). Розрахунок планової чисельності промислово-виробни­чого персоналу (Ч_ПВП.ПЛ) здійснюється за формулою:

Ч_ПВП.ПЛ = Ч_ПВП.б , чол..,

Де чпвп.Б - базова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол..;

I_q – індекс росту обсягу виробництва в плановому році;

I_ПП – запланований індекс росту продуктивності праці.

Планову чисельність робітничої категорії підприємства можна визначити кількома методами:

1) За трудомісткістю виробничої програми

Ч , чол..,

де Т_сум – сумарна трудомісткість виробничої програми, нормо-год.;

Ф_Д – дійсний фонд часу роботи одного середньо облікового робітника, год. (визначається за балансом робочого часу середньооблікового робітника);

k_вн – середній коефіцієнт виконання норм виробітку по підприємству.

2) За нормами обслуговування

Ч =

де п – загальна кількість одиниць устаткування, що обслуговуються;

З_М – добова кількість змін роботи устаткування;

K_я.о – коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову;

Н_о – норма обслуговування устаткування.

Коефіцієнт переведення явочної чисельності в облікову можна розрахувати так:

K_я.о =

де f – відсоток невиходів на роботу;

3) За нормами виробітку

Ч =

де N – планова кількість виробів;

Н_вир – годинна норма виробітку одного працівника, натуральних одиниць.

Планову чисельність допоміжних виробників визначають так са­мо, як чисельність основних працівників, якщо для них встановлені певні норми виробітку чи обслуговування. Якщо ж такі норми не встановлені, чисельність допоміжних робітників обчислюється:

Ч_др = n_Д З_м К_сс Н_а

де n_Д – кількість робочих місць допоміжних робітників.

Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначають на основі затвердженого на під­приємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників у кожній із вказаних груп згідно з діючими нормативами чисельності.

Важливим моментом в обчисленні чисельності робітни­ків підприємства є правильне встановлення дійсного (корис­ного) фонду часу роботи одного середньоспискового пра­цівника. Цей фонд визначається шляхом складання балансу робо­чого часу середньооблікового працівника.

Рух кадрів на підприємстві характеризується за допомогою коефіцієнтів: