
- •Тема 10. Функціональна організація приміщень підприємств готельного господарства
- •Питання 2. Розподіл приміщень готельного господарства на групи
- •Питання 3. Вестибюльна група приміщень
- •2.2.3. Блок группы помещений общественного питания
- •2.2.4. Блок группы помещений администрации
- •2.2.5. Блок помещений культурно-массового обслуживания
- •2.2.6.Блок подсобных и хозяйственных помещений
- •III. Интерьер и озеленение гостиниц
- •3.1. Мебель в интерьере
- •3.2. Декоративные и мебельные ткани
- •3.3. Цвет в интерьере гостиниц
- •3.3.1. Требования к цветовому решению гостиниц
- •3.3.2. Приемы цветового решения
- •3.4. Освещение в интерьере
- •3.4.1. Светораспределение в помещениях гостиниц
- •3.4.2. Классификация искусственного освещения
- •3.4.3. Роль искусственного освещения в помещениях общественного назначения
- •3.4.4. Освещение и объемно-планировочное решение помещений вестибюльной группы
- •3.4.5. Освещение и тектоника
- •3.4.6. Освещение и декоративное убранство интерьера
- •3.4.7. Приемы освещения помещений
- •3.4.8. Способы освещения номеров
- •3.4.9. Роль освещения в интерьере номера
- •3.5. Озеленение гостиниц
ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
(УКРКООПСПІЛКА)
Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
___________________________Готельно – ресторанного господарства_______________________
(назва кафедра)
Навчально-методичний комплекс
навчальної дисципліни
Організація готельного господарства
Напрям підготовки: 6.140101 Готельно-ресторанна справа
Автор
к.п.н., О.С.Дзяна,
викладач кафедри
готельно-ресторанного господарства,
Затверджено
на засіданні кафедри
Протокол № 1
від "_____" ___________ 2012 р.
Хмельницький – 2012
ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
(УКРКООПСПІЛКА)
Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
Витяг
з робочого навчального плану
Напрям підготовки: 6.140101 Готельно-ресторанна справа
Галузь знань: 1401 Сфера обслуговування
Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр
Форма навчання – денна
Курс І (перший)
Кафедра готельно-ресторанного господарства
Шифр за ОПП |
Назва навчальної дисципліни |
Кількість годин |
I семестр навчальних тижнів |
ІІ семестр навчальних тижнів |
Кафедра |
|||||||||||||||||||||||||||||||
за навчальним планом |
фактично виділено |
прочитано в минулому році |
на поточний навчальний рік |
всього |
з них аудиторних |
самостійна робота |
курсові роботи, проекти |
розрахункові роботи |
форми контролю |
всього |
з них аудиторних |
самостійна робота |
курсові роботи, проекти |
розрахункові роботи |
форми контролю |
|
||||||||||||||||||||
всього |
у тому числі |
екзамен |
залік |
всього |
у тому числі |
екзамен |
залік |
|
||||||||||||||||||||||||||||
лекції |
семінарські |
лабораторні |
практичні |
лекції |
семінарські |
лабораторні |
практичні |
|
||||||||||||||||||||||||||||
1.3.10 |
Організація готельного гос-подарства |
450 |
450 |
|
288 |
144 |
54 |
28 |
|
|
26 |
90 |
|
|
|
+ |
144 |
54 |
28 |
|
|
26 |
90 |
|
|
|
|
ГРГ |
"___"___________2012р. Декан факультету___________________________________________________
Завідувач кафедри ________________________________
ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
(УКРКООПСПІЛКА)
Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
Витяг
з робочого навчального плану
Напрям підготовки: 6.140101 Готельно-ресторанна справа
Галузь знань: 1401 Сфера обслуговування
Освітньо-кваліфікаційний рівень – бакалавр
Форма навчання – денна
Курс ІІ (другий)
Кафедра готельно-ресторанного господарства
Шифр за ОПП |
Назва навчальної дисципліни |
Кількість годин |
I семестр навчальних тижнів |
ІІ семестр навчальних тижнів |
Кафедра |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
за навчальним планом |
фактично виділено |
прочитано в минулому році |
на поточний навчальний рік |
всього |
з них аудиторних |
самостійна робота |
курсові роботи, проекти |
розрахункові роботи |
форми контролю |
всього |
з них аудиторних |
самостійна робота |
курсові роботи, проекти |
розрахункові роботи |
форми контролю |
|||||||||||||||||||||||||
всього |
у тому числі |
екзамен |
залік |
всього |
у тому числі |
екзамен |
залік |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
лекції |
семінарські |
лабораторні |
практичні |
лекції |
семінарські |
лабораторні |
практичні |
|||||||||||||||||||||||||||||||||
1.3.10 |
Організація готельного гос-подарства |
450 |
450 |
288 |
162 |
144 |
72 |
36 |
|
|
36 |
90 |
+ |
|
+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ГРГ |
"___"___________2013р. Декан факультету___________________________________________________
Завідувач кафедри ________________________________
ЦЕНТРАЛЬНА СПІЛКА СПОЖИВЧИХ ТОВАРИСТВ УКРАЇНИ
(УКРКООПСПІЛКА)
Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту
Розглянуто та затверджено на засіданні
Кафедри готельно-ресторанного господарства
Протокол № 1 від 31.08.2012р.
Завідувач кафедри
_____________ Ю.І.Стадницький
Напрям підготовки: 6.140101 Готельно-ресторанна справа Курс I
Дисципліна: "Організація готельного господарства"
Тема 10. Функціональна організація приміщень підприємств готельного господарства
Лекція 16
Лекція-презентація
Тема лекції: Функціональна організація приміщень підприємств готельного господарства
План
Склад і кількість приміщень будь-якого засобу розміщення
Розподіл приміщень готельного господарства на групи
Вестибюльна група приміщень
Технічні засоби навчання:
Інтерактивна дошка
Мультимедійний проектор
Персональний комп’ютер
Наочність:
Тематична презентація в Power Point.
Опорний конспект до лекції №1
Література
Основна
ДСТУ 4269-2003. Туристичні послуги. Класифікація готелів.
Байлик С.И. Гостиничное хазяйство : учебник / С.И. Байлик. - 2-е изд. - К. : Дакор, 2009. - 368 с. ()
Бойко М.Г. Організація готельного господарства : підручник / М.Г. Бойко, Л.М. Гопкало. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. - 494 с.
Головко О.М. Організація готельного господарства (тема 6.1-6.3).
Мальська М.П. Організація готельного обслуговування.
Викладач ___________ О.С.Дзяна
Питання 1. Склад і кількість приміщень будь-якого засобу розміщення
Найголовнішими функціональними приміщеннями розвинутого готелю є:
блок приймально- допоміжних приміщень ;
блок приміщень житлової групи ;
блок приміщень харчування;
блок приміщень адміністрації;
блок підсобних і господарських приміщень.
Всі перераховані блоки повинні бути взаємозалежні з урахуванням специфіки функціонального процесу. Залежно від типу готелю в її структуру можуть бути включені додаткові блоки.
Розміщення
функціональних
зон
може
бути різним,
його
характеризують
такі основні
схеми:
фронтальна, поздовжня
і
концентрична..
Слід
зазначити,
що
склад
зон
та
їхня
планувальна
організація
залежить
від
типу
готелю
Рис. 5. Схеми функціональної організації приміщень вестибюльної групи: I - фронтальна, II - поздовжня, III - концентрична; 1 - вхід, 2 - приміщення вестибюля, 3 - ділянка вертикальних комунікацій, 4, 5, 6 - приміщення групи прийому, 7 - ділянка торгових кіосків, 8, 9 - ділянка поштово-телефонно-телеграфного зв'язку
Питання 2. Розподіл приміщень готельного господарства на групи
Функціональна організація приміщень вестибюльної групи повинна забезпечити раціональне взаємне розташування вертикальних комунікацій і входів , з тим , щоб рух основного людського потоку був найбільш коротким . Функціональний зв'язок між зонами і приміщеннями вестибюльної групи повинний виключити перетинання людських потоків .
У вестибюлях передбачаються такі основні зони: інтенсивного пішохідного руху , екстенсивного пішохідного руху , рекреаційна , допоміжна .
Блок приміщень житлової групи є основним у готелях будь-якого типу. Ці приміщення складають більше 50 % об'єму будівлі і являють собою житлові кімнати - номери , а також безпосередньо пов'язані з ними допоміжні і службові приміщення.
Готельний номер містить у собі майже всі елементи житла людини (крім кухні ) , тут повинне бути місце для відпочинку і сну , роботи , прийому гостей. У ньому є передня , шафа для одягу , санвузол.
Номери розташовуються на житлових поверхах, де знаходяться також приміщення для чергового персоналу, що обслуговує , загальної горизонтальної комунікації , вітальні, ліфтові або сходово - ліфтові холи. Основні вертикальні комунікації ( сходи і ліфти ) часто поєднують у єдиний сходово - ліфтовий вузол , розташування якого залежить багато в чому від форми плану житлових поверхів.
Як показує аналіз практики проектування та будівництва готелів, житлову частину проектують із прямокутною , компактною , атриумною та ускладненою формою плану. Готелі з прямо вугільної та ускладненою формою плану поширені більше , ніж з компактною і атриумною . На вибір форми плану впливають: містобудівні особливості ділянки будівництва , його розмір і форма , санітарно- гігієнічні та протипожежні вимоги , техніко - економічні міркування , а також творчий задум архітектора.
Прямокутна форма плану застосовується в будівлях готелів різної поверховості і протяжності . На основі прямокутних планів звичайно створюють лаконічні об'єми будинків у формі паралелепіпеда .
Компактна форма плану ( близька до кола, еліпса , квадрату , трикутнику ) більше властива багатоповерховим готелям баштового типу. Вузол вертикальних комунікацій при такому плануванні часто розташовується у центральній частині будівлі. Загальні поверхові коридори не розтягнуто ; відстані від вертикальних комунікацій до входів до усіх номерів відносно невеликі . Готелі з компактною формою плану доцільні на невеликих ділянках, що звільняються при реконструкції міст ; в районах , багатих зеленими насадженнями , при максимальному збереженні цих насаджень ; в складних грунтових умовах ( на гірських схилах , скельних грунтах тощо ) .
Ускладнена форма плану житлової частини має багато варіантів : « трилисники » , « хрестовини » ; різні криволінійні форми.
Зміна напрямку загальних горизонтальних комунікацій дозволяє уникнути враження монотонності коридору , що виникає в протяжних будівлях із прямокутною формою плану . Однак при складних изгибающихся формах плану не всі номери знаходяться в однакових умовах. Наприклад , в номерах , розташованих у внутрішніх кутах будівлі , погіршуються умови освітлення та інсоляції ( можливе затінення номерів , особливо розташованих у нижніх поверхах) , у ряді випадків не виключене «проглядання » номера з вікон інших приміщень.
Атриумна форма плану ( із внутрішнім двором , забудованим по периметру ) дозволяє розмістити на поверсі велике число номерів. Найчастіше у внутрішній замкнутий двір звертають загальні галереї або обслуговуючі приміщення. Іноді у внутрішній двір звернені номера. При орієнтації номерів у внутрішній двір готелю вони позбавляються видових якостей , погіршується ізоляція номерів від вікон , розташованих навпроти приміщень.
У всіх планувальних вирішеннях основним структурним елементом житлового поверху є номер . На основі аналізу практики проектування і будівництва готелів усе розмаїття номерів можна звести до наступних основних типів :
• однокімнатні номери на 1 людину ;
• однокімнатні номери на 2 особи;
• однокімнатні номери на 3 - 4 особи;
• номери з підвищеним комфортом з 2 -х кімнат і більше (люкси й апартаменти) .
Найбільшого поширення у світовій практиці отримали однокімнатні номери на одного і двох чоловік. Відповідно до ГОСТ 28681.4-95 в готелях одна зірка таких номерів має бути 60 % , дві зірки - 80 % , три і більше зірок - 100 %.
Вважається доцільним , що «люкси» і апартаменти мають складати 5 - 8 % номерів .
Сучасні номери , як правило , складаються з житлової кімнати ( або кімнат) , передньої , санітарного вузла. Із загальної площі однокімнатного номера житлова в основному займає більше 70 % , передня 12 - 15 % , санвузол - 13 - 22 %. (Мал. 14 ) .
Блок групи приміщень громадського харчування . Функціональна організація цієї групи приміщень вирішується з урахуванням категорійності готелів. У одно- зіркових готелях харчування гостей не передбачається . У двох - тризіркових повинні бути ресторани або кафе . У 4 і 5 -зіркових - ресторани , банкетні зали , бари , а в 5 -зіркових і нічні клуби.
Нічні клуби розраховані на показ видовищних програм і будуються звичайно за типом вар'єте з можливістю розміщення посадкових місць у вигляді амфітеатру , з танцювальним майданчиком , артистичними , приміщеннями для реквізиту , світлотехніки тощо Ресторан готелю включає в число своїх посадочних місць банкетні зали , що організовуються в ресторанній групі приміщень , однак число місць у банкетних залах нормується не більше 20 % загальної місткості ресторану.
Тенденція розглядати ресторанну групу приміщень у курортних і туристичних готелях як одне з місць можливого проведення дозвілля , зумовила появу в складі цієї групи таких нових типів ресторанів , як ресторани національної кухні , гриль -ресторани , вар'єте , винні та пивні погребки , танц -бари , бари - дискотеки та ін Такі підприємства харчування одержали найменування «розважального» і «цікавого» харчування. Тенденція до їх розвитку в туристичних і курортних готелях у даний час є досить перспективною .
Обідні зали в їдальнях і ресторанах варто проектувати місткістю не більше 250 місць , оскільки при більшій місткості створюється дискомфортна обстановка (шум, великий рух відвідувачів).
Кількість посадочних місць в буфетах визначається з розрахунку не менше 10 % місткості готелю . Раціонально їх розташовувати з добрим вертикальним або іншим зв'язком із блоком групи харчування .
Весь обслуговуючий групу харчування персонал повинен мати окремий вхід у готель зі своїм вестибюлем, роздягальнями, душовими, санвузлами, кімнатами відпочинку та адміністративно -господарськими приміщеннями .
Блок групи приміщень адміністрації розміщується зазвичай на першому або другому поверсі будівлі готелю . Приміщення адміністрації повинне мати зручний зв'язок із блоками приймально- допоміжних приміщень , житловими, харчування . До складу групи приміщень адміністрації входять кабінети директора та його заступників , головного інженера , керуючого справами ; кімнати відділу кадрів , планового відділу , відділу постачання , бухгалтерії , архіву тощо
У великих сучасних готелях передбачається приміщення для електронно -обчислювальних машин.
Всі адміністративні приміщення поєднуються в групи за функціональними ознаками :
• приміщення дирекції (кабінет директора, заст. Директора , приймальня ) ;
• приміщення інженерно -технічного персоналу (кабінет головного інженера і конторських приміщень інженерно -технічного персоналу);
• приміщення планово -економічного відділу (кабінет головного економіста і конторських приміщень) :
• приміщення бухгалтерії і каси (кабінет головного бухгалтера , конторські приміщення бухгалтерії , приміщення каси , прийомне приміщення перед касою ) ;
• приміщення відділу кадрів (кімнати начальника відділу та інспекторів ) .
У готелях на 50-400 чоловік площа адміністративного блоку обчислюється з розрахунку 0,12-0,18 м2 на одне ліжко- місце. Для більш великих готелів також установлені відповідні нормативи .
Блок приміщень культурно- масового обслуговування передбачається в основному в туристичних і курортних готелях. У готелях загального типу ця група приміщень відсутня. Блок цієї групи приміщень складається з оглядової зали , фойє - танцювального залу , бібліотеки , більярдної і віталень . У курортних готелях відповідно до завдання на проектування можуть передбачатися відкриті і закриті плавальні басейни , фінські лазні , зимові спортивні зали .
У готелях з високим рівнем комфорту передбачається також блок спортивно -рекреаційних приміщень , куди входять: універсальний зал для проведення конгресів , культурних заходів тощо, приміщення для секційних засідань , переговорів , експозиційний зал ( салон) для організації виставок , демонстрації творів мистецтва , призначених для продажу , сауна з баром і залом спортивних тренажерів , масажний зал , зал ігрових автоматів , кімната (зал) для настільного тенісу тощо
Блок підсобних і господарських приміщень мається на готелях будь-якого типу. Це приміщення обслуговуючого персоналу , різні побутові майстерні, склади , білизняні брудної і чистої білизни тощо У невеликих готелях (до 300 чол. ) Для них визначений норматив площі 0,33 - 0,39 м2 на одне ліжко- місце. Установлена також норма на шафи ( білизняні ) у господарських кімнатах невеликих готелів : 0,06 - 0,04 м2 на одне місце ; на гардеробні шафи персоналу : 0,07 - 0,05 м2 на одну людину. Одним з найважливіших господарських приміщень готелю є центральні білизняні чистої і брудної білизни. Вони повинні бути самостійними , ізольованими один від одного приміщеннями . Центральна білизняна чистої білизни пов'язується вантажним ліфтом з поверховими білизняними . При ній передбачається місце для лагодження і прасування білизни. Центральна білизняна для брудної білизни пов'язується з поверховими білизнопроводом . Іноді приміщення для зберігання використаної білизни влаштовують у підвалі. Розміри білизняних кімнат визначаються будівельними нормами.
Велика увага приділяється розміщення та оснащення технічних приміщень і установок. У будинках великих багатоповерхових готелів для пристрою машинних і різних санітарно -технічних відділень відводиться цілий технічний поверх. Тут розміщуються бойлерні , приміщення для кондиціонування повітря , вентиляційні камери , приміщення для лічильників , акумуляторна , трансформаторні , а також ремонтні майстерні для енергетичної , санітарно- технічної , слюсарної , столярної та інших груп .