Тема 7. Договірні правовідносини та розрахунки в міжнародному приватному праві

Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуванням логічної структури її змісту за такими питаннями:

1. Феномен Lex mercatoria: поняття, склад та правила застосування у міжнародних контрактах.

2. Гаазька конвенція 1986 р. про право застосовуване до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів та її співвідношення із положеннями українського законодавства.

3. Конвенція про позовну давність в міжнародній купівлі-продажу 1974 р. та правила її застосування.

4. Правила про межі відповідальності перевізників у міжнародному приватному праві.

5. Інтернет та питання укладення угод і договорів в міжнародному цивільному та торговому обороті.

6. Інкасо: поняття, джерела правового регулювання та механізм застосування.

7. Особливості використання банківських гарантій в міжнародному обороті.

8. Найбільш часто використовувані валютні умови у зовнішньоекономічних договорах.

Питання для самоконтролю

1. Джерела правового регулювання механізму вчинення правочинів в МПрП.

2. Форма, порядок підписання і строк дії зовнішньоекономічних угод в Україні.

3. Право, застосовуване до форми та змісту угод і договорів.

4. Типові закони і контракти.

5. Колізійні питання міжнародних перевезень.

6. Правила про межі відповідальності перевізників.

7. Інтернет та питання укладення угод і договорів в міжнародному цивільному та торговому обороті.

8. Основні форми розрахунків в МПрП.

9. Система валютних розрахунків в МПрП.

10. Найбільш часто використовувані валютні умови у зовнішньоекономічних договорах.

Практичні завдання

Завдання 1

Дайте тлумачення наступних термінів, які містяться у Віденській конвенції про міжнародний договір купівлі-продажу 1980 р.

• розумний строк (ст.18)

• акцепт, що запізнився (ст.21)

• істотне порушення договору (ст.25).

• додаткові збитки (ст.75)

Завдання 2

Дайте характеристику коносаменту. Складіть коносамент використовуючи положення. Конвенції ООН про морське перевезення вантажів від 30 березня 1978р. і Кодекс торговельного мореплавства України.

Задача 1

(контракт із фірмою з місцезнаходженням на Кіпрі)

У травні 1993 р. українська організація (продавець) та фірма з місцезнаходженням на Кіпрі (покупець) уклали контракт, у відповідності з яким продавець повинен був поставити покупцеві двома партіями товар. Однак поставка здійснена не була, контракт між сторонами був розірваний. Покупець у своїй позовній заяві до МКАСу вимагав стягнути з продавця суми неповерненої передоплати, відсотки за користування чужими коштами, відшкодування упущеної вигоди та штраф за прострочення поставки. Продавець заперечував проти вимог покупця і одночасно пред’явив зустрічний позов.

У рішенні по справі арбітри, обґрунтовуючи вибір застосованого права, посилалися, зокрема, на те, що хоча контракт і не містить умови про застосовуване право, сторони спору, як випливає з позовних вимог основного та зустрічного позовів, виходять із застосування до їх відносин за контрактом українського права.

Що слід розуміти в міжнародному приватному праві під принципом автономії волі сторін? Де цей принцип сформульований у діючому українському законодавстві? Чи встановлює вітчизняне законодавство які-небудь прямі обмеження автономії волі сторін? Яким чином сторони можуть зафіксувати зроблений ними вибір права? Чи повинен цей вибір обов’язково бути записаний в контракті чи він повинен бути визначений яким-небудь іншим способом?

Які вимоги є обов’язковими щодо угоди сторін про застосовуване право?

Як слід підходити до питання про форму угоди про застосовне право?

Як на цю угоду, що міститься в договорі, може вплинути визнання недійсним усього договору?

Чи можуть сторони висловити згоду щодо застосовного права в усній формі під час слухання справи в МКАС?