Задача 3

(імунітет державного підприємства)

Державне підприємство «Украероекспорт», в статутному фонді якого власність держави переважає, здійснювало зовнішньоторговельну діяльність у Великобританії. За несвоєчасні розрахунки за поставлену продукцію іноземні партнери звернулися в суд з проханням забезпечити свої вимоги шляхом накладення арешту на майно фірми. Представники підприємства заперечували щодо такого виду забезпечення, посилаючись на імунітет держави.

Дайте аналіз та шляхи вирішення ситуації. Чи може в даному випадку застосовуватись теорія обмеженого (функціонального) імунітету? Які джерела права регулюють питання імунітету держави в міжнародному приватному праві України?

Змістовий модуль 2.

Особливості правового регулювання

окремих видів приватноправових відносин

в міжнародному приватному праві

Тема 6. Право власності та інші речові права в міжнародному приватному праві. Інвестиції

Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуванням логічної структури її змісту за такими питаннями:

1. Закон місця знаходження речі як колізійний принцип МПрП.

2. Спеціальні колізійні прив’язки для окремих питань, пов’язаних з речово-правовими відносинами.

3. Право власності на валютні цінності в МПрП.

4. Правове регулювання іноземних інвестицій: поняття, форми і види інвестицій.

5. Захист іноземних інвестицій міжнародними договорами.

6. Вільні економічні зони та іноземні інвестиції.

7. Поняття офшорних зон.

8. Імунітет власності іноземної держави.

9. Проблеми захисту права власності на культурні цінності.

Питання для самоконтролю

1. Колізійне регулювання права власності та інших речових прав в МПрП.

2. Матеріально-правове регулювання права власності в МПрП.

3. Кваліфікація понять «рухоме» та «нерухоме» майно в різних країнах.

4. Правове регулювання інвестиційної діяльності в Україні та за кордоном.

5. Суб’єкти інвестиційної діяльності.

6. Обмеження і стимулювання інвестиційної діяльності.

7. Порядок управління та розпорядження власністю України та фізичних і юридичних осіб, яка знаходиться за кордоном.

8. Правове регулювання переміщення культурних цінностей та операцій з ними в Україні

Практичне завдання Задача 1

(доля картин К. Малевича)

Навесні та влітку 1927 р. у Німеччині проводилася виставка, на яку відомий художник К. Малевич привіз свої картини та деякі інші твори. Всього було виставлено 70 картин і більше двадцяти малюнків і моделей. Перед поверненням у Ленінград Малевич залишив свої напрацювання в Німеччині архітекторові Грольде, своєму другові, виходячи з того, що через кілька років буде проводитися інша виставка. В 1935 р. художник помер.

Згодом Грольде неодноразово намагався зв’язатися з родиною Малевича, але даремно. Будинок художньої школи, де зберігались його картини, під час війни було зруйновано, однак Грольде встиг вивезти ящики з роботами Малевича в іншу частину Німеччини, до себе на батьківщину. Архівні матеріали Малевича, залишені у Берліні, залишились неушкодженими, незважаючи на бомбардування.

В 1951 р. Грольде відвідав директор музею в Амстердамі Стеделік. Архітектор не хотів передавати роботи свого товариша в музей, але все-таки після тривалих переговорів восени 1956 р. погодився. До цього часу він був уже важко хворий. Перед смертю Грольде продав «фонд Малевича» музею в Нідерландах. Музей публічно не повідомляв про своє придбання, однак після закінчення строку набувальної давності оголосив про це і в подальшому включав ці роботи у свою експозицію. При цьому музей став одним з найбільш відомих власників робіт Малевича.

Чим може бути обґрунтоване право власності музею? Положення про набувальну давність яких держав підлягали в цьому випадку застосуванню для виникнення права власності? Чи були шанси повернення картин художника К. Малевича? Відповідаючи на це питання, зверніть увагу на те, що ще в 50-і рр. дочка художника, що проживала тоді в м. Куйбишеві (Самара), порушувала питання перед Міністерством культури СРСР про повернення картин, пропонуючи при цьому передати їх у власність держави.