- •Передмова
- •Техніка виконання лабораторних робіт і техніка безпеки
- •Розділ 1 методи вивчення фізичних і фізико-механічних властивостей грунту Підготовка ґрунту до аналізу
- •Підготовка зразка ґрунту до лабораторного аналізу
- •Фізичні властивості грунтів
- •Структура та структурність грунту
- •Агрегатний аналіз ґрунту методом м.І.Саввінова
- •Лабораторна робота № 1 Метод «сухого» агрегатного аналізу
- •Лабораторна робота № 2 Метод «мокрого» агрегатного аналізу
- •1.2 Гранулометричний склад ґрунту. Гранулометричний аналіз
- •1.2.1 Визначення гранулометричного складу польовими методами
- •Лабораторна робота № 3 Методика визначення гранулометричного складу ґрунтів у сухому стані ("сухим методом")
- •Лабораторна робота № 4 Методика визначення гранулометричного складу ґрунтів у вологому стані ("мокрим методом")
- •1.2.2 Гранулометричний аналіз ґрунту лабораторними методами
- •Лабораторна робота № 5 Визначення гранулометричного складу ґрунту за методом м. М. Філатова
- •Загальні фізичні властивості грунтів
- •Щільність ґрунту
- •Лабораторна робота № 6 Визначення питомої маси ґрунту (щільності твердої фази ґрунту)
- •Лабораторна робота № 7 Визначення об’ємної маси ґрунту (щільності ґрунту з розсипного зразка)
- •Пористість ґрунту
- •Лабораторна робота № 8 Пористість аерації (пори аерації)
- •1.5 Визначення вмісту вологи в грунті
- •Лабораторна робота № 9 Визначення польової і гігроскопічної вологи
- •Лабораторна робота № 10 Визначення максимальної гігроскопічної вологості за методом а. В. Ніколаєва
- •Лабораторна робота № 11 Визначення граничної польової вологоємності
- •Лабораторна робота № 12 Визначення капілярної вологоємності ґрунту
- •Визначення повної вологоємності ґрунту
- •Лабораторна робота № 14 Визначення запасів корисної вологи у різних ґрунтах
- •Лабораторна робота № 15 Визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів
- •Розділ 2. Хімічні та фізико-хімічні властивості грунту
- •2.1 Гумус грунту
- •Лабораторна робота № 16 Визначення кількості гумусу за методом і.В.Тюріна
- •Лабораторна робота № 17 Розрахунок балансу гумусу в сівозміні
- •2.2 Визначення ємності поглинання ґрунту
- •Лабораторна робота № 18 Визначення ємності поглинання ґрунту за методом Бобко і Аскіназі
- •Лабораторна робота № 19 Визначення обмінної кислотності й рухомого алюмінію за методом Соколова
- •Лабораторна робота № 20 Визначення суми обмінних основ методом Каппена – Гільковіца
- •Лабораторна робота № 21 Обчислення ступеня насиченості ґрунтів основами
- •Лабораторна робота № 22 Визначення потреби ґрунтів у вапнуванні та обчислення доз вапна
- •2.3 Кислотність ґрунту
- •Лабораторна робота № 23
- •2.4 Засоленість грунтів
- •Лабораторна робота № 24 Визначення загальної кількості солей у ґрунту
- •Визначення загальної суми воднорозчинних речовин (сухий залишок)
- •Визначення загальної суми мінеральних водорозчинних речовин (прожарений залишок)
- •2.5 Лужність водної витяжки
- •Лабораторна робота № 25 Лужність від нормальних карбонатів
- •Лабораторна робота № 26 Визначення загальної лужності
- •Визначення хлор-іонів у ґрунті
- •Лабораторна робота № 28 Визначення сульфат-іонів у ґрунті
- •Визначення іонів кальцію і магнію трилонометричним методом
- •Визначення вмісту іонів кальцію
- •Визначення вмісту іонів магнію
- •Лабораторна робота № 30 Ступінь солонцюватості ґрунту і розрахунок норми гіпсу
Лабораторна робота № 3 Методика визначення гранулометричного складу ґрунтів у сухому стані ("сухим методом")
Мета роботи: шляхом розтирання ґрунту на долоні навчитися визначати гранулометричний склад сухого ґрунту «на дотик».
Обладнання та реактиви: проба ґрунту.
Хід роботи. З кожного ґрунтового зразка (генетичного горизонту) беруть невелику пробу землистої маси ґрунту і розтирають її на долоні чи між пальцями і по відчуттю відносять до тієї чи іншої групи за гранулометричним складом, користаючись даними таблиці 1.4.
Результати визначення механічного аналізу «сухим методом» записують у таблицю 1.5
Таблиця 1.5– Діагностика механічного складу ґрунтів та порід сухим методом
№ зразка |
Діагностичні ознаки |
Назва ґрунту, породи за гранулометричним складом
|
||||
Вираженність структури |
Зв'язність |
Наявність піщаних часток |
Наявність пилуватих частинок і мулистої фракції |
|||
|
|
|
|
|
|
|
Лабораторна робота № 4 Методика визначення гранулометричного складу ґрунтів у вологому стані ("мокрим методом")
Мета роботи: шляхом розтирання ґрунту на долоні навчитися визначати гранулометричний склад вологого ґрунту «на дотик».
Обладнання та реактиви: проба ґрунту, вода.
Хід роботи.
До розтертого зразка ґрунту (мілкозему) треба додати таку кількість води, при якій утвориться тістоподібна пластична маса.
Підготовлену в такий спосіб ґрунтову пасту добре перемішують пальцями однієї руки, перекладають на долоню іншої руки і плавними рухами розгортають у шнур товщиною приблизно 3 мм, який потім згортають у кільце діаметром близько 3 см. Після цього визначають різновид ґрунту за гранулометричним складом, користаючись основними показниками таблиці 1.4
У лабораторних умовах спочатку необхідно навчитися визначати гранулометричний склад за відомими зразками ґрунтів з колекції, де є написи "пісок", "супісь", "суглинок", "глина", потім кожен студент визначає "сухим" і "мокрим" способом гранулометричний склад по шести контрольним коробковим зразкам чи монолітам ґрунтів. Результати визначень фіксуються в робочому зошиті за такою формою (табл. 1.6)
Таблиця 1.6 – Діагностика механічного складу ґрунтів та порід «мокрим» методом
№ зразка |
Діагностичні ознаки |
Назва ґрунту, породи за гранулометричним складом |
||
Скатування кульки |
Створення шнуру |
Деформація шнуру |
||
|
|
|
|
|
Таблиця 1. 4 – Основні органолептичні ознаки гранулометричного складу ґрунту при візуальному визначенні
Стан сухого ґрунту |
Відчуття при розтиранні сухого ґрунту |
Стан вологого ґрунту |
Здатність скочуватися в шнур |
Відчуття при розтиранні вологого ґрунту |
Різновидність ґрунту |
Грудки дуже міцні, не роздавлюються між пальцями рук |
Однорідна борошниста маса |
Дуже в’язка, пластична |
Шнур цільний, легко закручується в кільце без тріщин |
Паста в’язка, маститься, легко формується у вигляді любої геометричної фігури |
глинистий |
Грудки міцні, із зусиллям роздавлюються пальцями |
Невелика домішка шорсткуватих (піщаних частинок) |
Добра пластичність |
Шнур легко закручується в кільце, тріскається по зовнішній стороні |
Паста липка, слабо відчуваються піщинки |
Важко-суглинковий |
Грудки роздавлюються в руці з зусиллям |
Борошнистих і піщаних частинок приблизно порівну |
пластична |
Шнур утворюється легко, але кільце з нього розламується |
Паста слабо липне, добре відчуваються піщинки |
Середньо-суглинковий |
Грудки руйнуються в руці при невеликому зусиллі |
У неоднорідній масі переважають піщані частинки |
Слабо пластична |
При розкочуванні пасти утворюється подібне до шнура, що розпадається на окремі сегменти |
Паста мажеться, прощупується багато піску |
Легкосуглинковий |
Грудки легко роздавлюються |
Переважають піщані частинки |
Не пластична |
Шнур не утворюється, можна скачати кульку |
Піску багато, долоня забруднюється |
супіщаний |
Сипуча маса |
Піщана маса |
Те ж |
Розсипчаста маса, кулька не утворюється |
Багато піску, долоня не забруднюється |
піщаний |
Містить мінеральні уламки крупніші 3 мм |
|
|
|
|
Кам’янистий (щебенчастий) |
Закріплення отриманих навичок у визначенні гранулометричного складу ґрунтів проводиться під час проведення польової практики. Однак отримані таким шляхом дані про різновиди ґрунтів будуть неповними тому, що вони характеризують морфологічні особливості ґрунтів. Більш точне визначення гранулометричного складу ґрунтів виходить при проведенні кількісного аналізу в лабораторії.
