Визначення вмісту іонів кальцію

Суть методу полягає в титруванні водної витяжки трилоном Б в сильнолужному середовищі за наявністю мурексиду як металоіндикатора.

Обладнання і реактиви: дві конічні колби місткістю 250 мл, піпетка, водна витяжка, водний розчин гідроксиламіну, 1%-го розчин сульфіду натрію, по 2 мл 10%-го розчину NаОН або КОН, трилон Б.

Хід роботи

1. В дві конічні колби місткістю 250 мл піпеткою набрати по 25 мл водної витяжки.

2. В кожну колбу налити мірним циліндром по 75 мл дистильованої води, позбавленої іонів Са²⁺ і Сu²⁺.

3. В пробірки додати по 5-10 крапель водного розчину гідроксиламіну, по 2 - 3 краплі 1%-го розчину сульфіду натрію, по 2 мл 10%-го розчину NаОН або КОН (для доведення рН розчину до 12). Потім додати 10-15 мл індикатора мурексиду. Розчин повинен мати яскраво-рожевий колір.

4. Вміст однієї колби негайно титрують 0,05 н. Розчином трилону Б до переходу яскраво-рожевого забарвлення в фіолетове (лілове). Титрують повільно при постійному змішуванні. Записують кількість трилону Б, що пішла на титрування і в цю ж колбу додають надлишок трилону.

5. Відтитрувати вміст другої колби, використовуючи як "порівняльний зразок" першу колбу з перетитрованим розчином.

6. Вміст Са²⁺ (мг-екв./100г ґрунту) одержують за формулою:

(2.16)

Позначення ті ж , що і при визначенні Са²⁺ і Мg²⁺ ..

7. Вміст кальцію у відсотках знаходять за формулою:

(2.17)

де Са²⁺ – вміст кальцію, мг-екв./100 г ґрунту;

1000 – коефіцієнт перерахунку в грами;

20,04 – еквівалентна маса кальцію.

Визначення вмісту іонів магнію

Знаючи вміст у водній витяжці суми Са ²⁺+Мg²⁺ і окремо вміст Са²⁺, можна легко визначити, скільки іонів магнію міститься у витяжці за формулою:

Мg²⁺= (Са²⁺+Мg²⁺)-Са²⁺ (2.18)

Вміст Мg²⁺ у відсотках визначають за формулою:

(2.19)

де Мg²⁺ – вміст Мg²⁺, мг-екв./100г ґрунту;

12,16 – еквівалентна маса магнію;

1000 – коефіцієнт переведення в грами.

Лабораторна робота № 30 Ступінь солонцюватості ґрунту і розрахунок норми гіпсу

Ступінь солонцюватості ґрунту – це відношення вмісту увібраного ґрунтовим вбирним комплексом натрію до загальної ємності вбирання, виражене у відсотках, тобто частина ємності, яку займає натрій.

Солонцюватість S, тобто увібраний натрій у відсотках від ємності вбирання, вираховують за формулою:

(2.20)

де А – кількість увібраного натрію, мг-екв./100 г ґрунту;

Е – ємність вбирання, мг-екв./100 г ґрунту;

100 – коефіцієнт для перерахунку у відсотки.

Ступінь солонцюватості визначають за класифікацією І. М. Антипова-Каратаєва: якщо ґрунт містить увібраного натрію в ілювіальному горизонті менше 5 % ємності вбирання, то ґрунт несолонцюватий,

5 - 10 – слабосолонцюватий,

10 - 20 – солонцюватий,

більше 20 – солонець.

Найчастіше гіпсують солонці й солонцюваті ґрунти. При гіпсуванні солонців відбувається хімічна реакція за схемою:

Солі натрію, що при цьому утворюються, слід вилучити з ґрунту промиванням водою, тому гіпсування солонцюватих ґрунтів доцільне лише при зрошенні. При богарному землеробстві гіпс ефективний переважно на лучних і лучно-степових солонцях, які більш-менш добре зволожені.

При розрахунках норм гіпсу до уваги беруть кількість увібраного натрію в ґрунті (визначається за допомогою аналізів (мг-екв./100г ґрунту)).

Ѓрунт, що містить менше 5% натрію від ємності вбирання, не гіпсують, тобто такий вміст натрію на ріст рослин майже не впливає. Тому норми гіпсу розраховують за кількістю натрію, що міститься в ґрунтовому вбирному комплексі зверх 5 % від ємності вбирання.

Норму гіпсу розраховують за кількістю натрію, що міститься в орному шарі, масу якого визначають за формулою:

(2.21)

де – норма гіпсу, в т/га;

0.086 – Na – кількість увібраного натрію, мг-екв.100 г;

S – сума обмінних основ, мг-екв./100 г;

H – товщина солонцевого горизонту, см;

d_V – щільність ґрунту, г/см3.

Гіпсування слід проводити в комплексі із заходами, що сприяють

вимиванню солей сульфату натрію, які утворюються при взаємодії гіпсу з ґрунтом (глибока оранка, зрошення, снігозатримання тощо), з внесенням органічних добрив, вирощуванням багаторічних трав, сівбою рослин на зелене добриво.

Питання для самоперевірки^*

1. Що таке гумус (перегній)?

2. Історія розвитку та суть поглядів на походження гумусу.

3. Джерела, склад та кількість надходження в грунт рослинних залишків (дерев’янистих та трав’янистих).

4. Сучасні уявлення про процес гумусоутворення. Загальна схема процесу гумусоутворення.

5. Із яких компонентів складаються гумусові речовини?

6. Дайте характеристику гуміновим і фульвокислотам.

7. Які сполуки утворюються в результаті взаємодії гумусових кислот з мінеральною частиною ґрунту?

8. Роль гумусу в процесі ґрунтоутворення і їх родючості.

9. Яка кількість гумусу міститься в основних типах ґрунтів? Чим відрізняється якісний склад ґрунту підзолистих ґрунтів від чорноземних?

10.Шляхи регулювання в ґрунті кількості гумусу і його якісного складу.

11. Шляхи відновлення балансу гумусу в ґрунті.

12. Що показує ємність поглинання ґрунтів? Чим вона визначається?

13. Чим визначається кислотність ґрунтів? Кислотність актуальна та потенціальна.

14. Що показує сама обмінних основ? Як її розрахувати?

15. Які ґрунти потребують вапнування? Де в Україні вони розповсюджені?

16. Які ґрунти відносяться до засолених?

17. Шляхи усунення лужності ґрунтів.

^*Див також: Гуцал А.І. Ґрунтознавство. Конспект лекцій. – Одеса: Вид-во «ТЄС», 2004 – 161с. Розділ 7 Походження, склад і властивості органічної частини ґрунту (с. 23-29), Розділ 14 Хімічний склад ґрунтів і ґрунтовий розчин (с.64-67), Розділ 16 Родючість ґрунту (с. 71-73), Розділ 22 Засолені ґрунти (с. 105-108).

Грунтознавство /Польовий А.М., Гуцал А.І., Дронова О.О.  Одеса, 2013. – 668с. Розділ 2.2 ПОХОДЖЕННЯ, СКЛАД ТА ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ҐРУНТУ 2.3 ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ҐРУНТУ, , 2.4 ҐРУНТОВІ КОЛОЇДИ І ВБИРНА ЗДАТНІСТЬ ҐРУНТУ, 2.5 РЕАКЦІЯ ҐРУНТУ І ҐРУНТОВИЙ РОЗЧИН, 3.6 Засолені ґрунти

Перелік літератури

1. Атлас почв Украинской ССР. – К.: Урожай, 1979, –160 с.

2. Грунтознавство /Польовий А.М., Гуцал А.І., Дронова О.О.  Одеса, 2013. – 668с.

3. Гуцал А.І. Грунтознавство. Конспект лекцій. – Одеса: Вид-во «ТЄС», 2004 – 161с.

4. Крикунов В.Г., Кравченко Ю.С., Криворучко В.В., Крикунова О.В. Грунтознавство. Лабораторный практикум. Издательство: Бiла Церква, 2003 г.– 166 с.

5. Почвоведение /Под ред. И.С. Кауричева. – М.: Колос, 1982, – 720 с.

6. Роде А.А. Основы учения о почвенной влаге. – Л.: Гидрометеоиздат, 1965-1969. – Т. 1, 2, 1 – 663 с. ІІ – 287 с.

Додаток А

Міністерство освіти і науки України

Одеський державний екологічний університет

ПРОТОКОЛ ЛАБОРАТОРНОЇ РОБОТИ

з дисципліни «ГРУНТОЗНАВСТВО» №

«____________________________________»

ОЦІНКА ЗА ВИКОНАННЯ РОБОТИ	ОЦІНКА ЗА ЗАХИСТ РОБОТИ	ІНТЕГРОВАНА ОЦІНКА

ВИКОНАВ ст.. гр. МА-34

_______________________

^П.І.Б.

ЗМІСТ

Передмова………………………………………………………………… Техніка виконання лабораторних робіт і техніка безпеки……………...	3 4
Розділ 1 МЕТОДИ ВИВЧЕННЯ ФІЗИЧНИХ І ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ҐРУНТУ………………………….. Підготовка ґрунту до аналізу……………………………………………… Підготовка зразка ґрунту до лабораторного аналізу……………………. Фізичні властивості ґрунту……………………………………………….. 1.1.Структура та структурність ґрунту………………………………..…. Агрегатний аналіз методом М.І.Саввінова………………………… Лабораторна робота № 1 Метод «сухого» агрегатного аналізу…………………………………………………………………….. Лабораторна робота № 2 Метод «мокрого» агрегатного аналізу……………………………………………………………………… 1.2 Гранулометричний склад ґрунту. Гранулометричний аналіз………………………………………………………………………. 1.2.1 Визначення гранулометричного складу польовими методами…………………………………………………………………… Лабораторна робота № 3 Методика визначення гранулометричного складу ґрунтів у сухому стані ("сухим методом")………………………………………………………………… Лабораторна робота № 4 Методика визначення гранулометричного складу ґрунтів у вологому стані ("мокрим методом")………………………………………………………………….. 1.2.2 Гранулометричний аналіз ґрунту лабораторними методами... Лабораторна робота № 5 Визначення гранулометричного складу ґрунту за методом М.М.Філатова………………………………. Загальні фізичні властивості ґрунтів…………………………………….. 1.3 Щільність ґрунту………………………………………………………. Лабораторна робота № 6 Визначення питомої маси ґрунту (щільності твердої фази ґрунту)…………………………………………. Лабораторна робота № 7 Визначення об’ємної маси ґрунту (щільності ґрунту з розсипного зразка)………………………………… 1.4 Пористість ґрунту……………………………………………………… Лабораторна робота № 8 Пористість аерації (пори аерації)…… 1.5 Визначення вмісту вологи в ґрунті…………………………………… Лабораторна робота № 9 Визначення польової і гігроскопічної вологи………………………………………………………………………. Лабораторна робота № 10 Визначення максимальної гігроскопічної вологості за методом А. В. Ніколаєва………………….. Лабораторна робота № 11 Визначення граничної польової вологоємності……………………………………………………………… Лабораторна робота № 12 Визначення капілярної вологоємності ґрунту………………………………………………………………………. Лабораторна робота № 13 Визначення повної вологоємності ґрунту…………………………………………………………..……. Лабораторна робота № 14 Визначення запасів корисної вологи у різних ґрунтах…………………………………………………………... Лабораторна робота № 15 Визначення водно-фізичних властивостей ґрунтів……………………………………………………... Питання для самоперевірки…………………………………………	9 9 10 11 11 12 12 13 15 16 16 17 19 19 23 23 25 27 29 30 31 34 38 39 40 42 43 46 56
Розділ 2. ХІМІЧНІ ТА ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ҐРУНТУ… 2.1 Гумус ґрунту…………………………………………………………… Лабораторна робота № 16 Визначення кількості гумусу за методом І.В.Тюріна………………………………………………….. Визначення гумусу за І. В. Тюріним в модифікації В.Н. Сімакова Лабораторна робота № 17 Розрахунок балансу гумусу в сівозміні………………………………………………………………. Питання для самоперевірки…………………………………………. 2.2 Визначення ємності поглинання ґрунту…………………………….. Лабораторна робота № 18 Визначення ємності поглинання ґрунту за методом Бобко і Аскіназі……………………………….. Лабораторна робота № 19 Визначення обмінної кислотності й рухомого алюмінію за методом Соколова……………..………… Лабораторна робота № 20 Визначення суми обмінних основ методом Каппена – Гільковіца………………………………….…. Лабораторна робота № 21 Обчислення ступеня насиченості ґрунтів основами……………………………………………………. Лабораторна робота № 22 Визначення потреби ґрунтів у вапнуванні та обчислення доз вапна…………………….……….. Питання для самоперевірки………………………………………… 2.3 Кислотність ґрунту……………………………………………………. Лабораторна робота № 23 Визначення гідролітичної кислотності методом Каппена………………………………….…… 2.4 Засоленість ґрунтів……………………………………………………. Лабораторна робота № 24 Визначення загальної кількості солей у ґрунті ……………………………………………………………………. Визначення загальної суми воднорозчинних речовин (сухий залишок)……………………………………………………………………. Визначення загальної суми мінеральних водорозчинних речовин (прожарений залишок)……………………………………………………. Питання для самоперевірки…………………………………………. 2.5 Лужність водної витяжки……………………………………………… Лабораторна робота № 25 Визначення лужності від нормальних карбонатів………………………………………………..………………… Лабораторна робота № 26 Визначення загальної лужності……………………………………………………………………. Лабораторна робота № 27 Визначення хлор-іонів у ґрунті…….. Лабораторна робота № 28 Визначення сульфат-іонів у ґрунті……………………………………………………………………….. Лабораторна робота № 29 Визначення іонів кальцію і магнію трилонометричним методом……………..……..……………………. Визначення вмісту суми іонів Са2+ і Мg2+………………………….. Визначення вмісту іонів кальцію…………………………………… Визначення іонів магнію………………………………..…………… Лабораторна робота № 30 Ступінь солонцюватості ґрунту і розрахунок норми гіпсу…………………………………………….……. Питання для самоперевірки…………………………………………. Перелік літератури…………………………………………………… Додаток А…………………………………………………………….. Зміст……………………………………………………………………	58 58 59 61 62 67 70 70 72 73 74 75 79 79 75 80 81 82 83 83 84 84 84 86 87 88 90 90 91 92 92 94 95 96 97

17