Визначення загальної суми воднорозчинних речовин (сухий залишок)

Обладнання та реактиви: фарфорові чашки, аналітичні терези, піпетка, ексикатор, водна витяжка .

Хід роботи

1. Взяти піпеткою 50 мл водної витяжки і перенести в завчасно висушену і зважену на аналітичних вагах невелику фарфорову чашку.

2. Вміст чашки випарити досуха на водяній бані.

3.Після випаровування чашку ззовні витерти, а потім просушити в сушильній шафі при температурі 100 - 105 °С протягом 3 год.

4.Чашку із залишком охолодити в ексикаторі, зважити на аналітичних

вагах.

5.Сухий залишок до повітряно-сухого ґрунту (х, %) обчислити за

формулою

(2.10)

де m_ч - маса чашки з сухим залишком, г;

m_пч - маса пустої чашки, г;

100 - коефіцієнт переведення у відсотки;

M_г - маса ґрунту, що відповідає об'єму витяжки, взятої для випаровування.

Визначення загальної суми мінеральних водорозчинних речовин (прожарений залишок)

Прожарений залишок характеризує загальну кількість мінеральних

солей у водній витяжці з ґрунту.

1. Для його визначення чашку з сухим залишком після висушування в

сушильній шафі й зважування прожарюють в муфельній печі протягом 30хв. При температурі не вище 600°С (темно-червоне накалювання), охолоджують в ексикаторі і зважують на аналітичних вагах. Прожарювання і зважування повторити до встановлення сталої маси.

2. Масу прожареного залишку обчислюють за формулою для сухого

залишку. Різниця між масою сухого і прожареного залишків дає величину втрати при прожарюванні, тобто суму органічних водорозчинних речовин.

Питання для самоперевірки.

1. Наявністю яких іонів визначається засоленість ґрунтів?

2. Які солі найбільш небезпечні для рослин?

3. Опішить основні типи засолених ґрунтів.

4. Які ландшафтно-геохімічні умови сприяють накопиченню солей у грунті?

2.5 Лужність водної витяжки

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

Лужність ґрунтового розчину, яка залежить від наявності в ньому вільних гідроксильних іонів (ОН^-) головним чином обумовлюється наявними в ґрунтовому розчині карбонатами і бікарбонатами лужних і лужноземельних металів, які при взаємодії з водою утворюють слабкі кислоти і сильні основи, що обумовлюють лужну реакцію, а також лужними солями кремнієвої й органічних кислот. Знання лужності необхідне для розробки заходів з її ліквідації чи зниженні, бо вона шкідлива для рослин.

У зв'язку з тим, що різні солі викликають неоднаковий ступінь лужності водної витяжки, виділяють лужність від нормальних карбонатів і загальну лужність.

ПРАКТИНА ЧАСТИНА

Лабораторна робота № 25 Лужність від нормальних карбонатів

Суть методу полягає в тому, що лужність від нормальних карбонатів головним чином обумовлюється при наявності в ґрунтах Nа₂СО₃ (соди), яка добре розчиняється у воді. Сода найбільш шкідлива сіль для рослин. При взаємодії карбонатів натрію з водою утворюється сильний луг NаОН і слаба кислота Н₂СО₃

Na₂СО₂ + 2Н₂О = 2NаОН + Н₂СО₃

Дисоціюючи луг створює в розчині велику концентрацію іонів ОН^-.

Лужність водних витяжок може досягати рН 8,5 — 10,0. Лужність від нормальних карбонатів виявляється у водних витяжках солончаків і солонців, що мають содове засолення.

Обладнання і реактиви: піпетки ємністю 50 мл, колби ємністю 250 мл,

бюретки, фенолфталеїн, 0,01 н. розчиї Н₂S0₄

Хід роботи

1. Взяти піпеткою 50 мл водної витяжки в конічну колбу ємністю 100мл і додати дві краплі фенолфталеїну.

2. При наявності нормальних карбонатів колір водної витяжки стає червоний чи рожевий. В цьому випадку витяжку відтитровують 0,01 н. розчином Н₂SО₄ до зникнення червоного забарвлення. Для більшої точності визначення кінця титрування поряд з колбою, в якій проводять титрування, ставлять таку ж колбу з такою ж кількістю витяжки але без фенолфталеїну (порівняльний зразок). Титрують доти, поки забарвлення рідини в колбі з фенолфталеїном не зрівняється із забарвленням рідини в колбі без індикатора.

3. Лужність від нормальних карбонатів обчислити за формулою

(2.11)

де - кількість іонів до маси ґрунту, %;

а - кількість 0,01 н. розчину Н₂SО₄, що пішла на титрування, мл;

2 - коефіцієнт, який означає, що число мілілітрів кислоти потрібно подвоїти, оскільки при титруванні знебарвлення розчину настає, коли карбонат переходить в бікарбонат, тобто коли фактично відтитровується лише половина карбонат-іонів;

0,0003 - грами , що відповідають 1 мл 0,01 н. Н₂SО₄;

m_г - наважка ґрунту, що відповідає об'єму витяжки, взятої для титрування, г;

100 - коефіцієнт переведення у відсотки.