- •Тема. Психосоціальний розвиток дитини: предмет, завдання, методологічні основи курсу План
- •1. Предмет і структура курсу «Психосоціальний розвиток дитини»
- •Основні відмінності між людиною та вищими тваринами (за о.Лібіним)
- •2. Основні поняття, що характеризують онтогенез дитини
- •3. Основні закономірності психічного розвитку людини
- •4. Передумови, джерело і рушійні сили психічного розвитку дитини
- •Тема. Основні теорії психічного розвитку дитини План
- •1. Біогенетичні підходи до дослідження психіки дитини
- •Теорія триступеневого розвитку к.Бюлер
- •2. Психоаналітичні теорії дитячого розвитку
- •Стадії життєвого шляху особистості за е. Еріксоном
- •3. Теорія соціального научіння
- •4. Когнітивний підхід (вчення Жана Піаже)
- •5. Концепція діалектичного характеру розвитку г.С. Костюка
- •6. Теорія розвитку вищих психічних функцій л.С. Виготського
- •7. Періодизація вікового розвитку д. Б. Ельконіна
- •Тема. Періодизація психічного розвитку План
- •1. Поняття віку та характеристика його у психології
- •2. Проблема вікової періодизації психічного і особистісного розвитку
- •3. Характеристика вікових періодів психічного та особистісного розвитку дитини
- •Характеристика вікових періодів психічного та особистісного розвитку дитини
- •Поняття кризи вікового розвитку. Періодизація криз вікового розвитку.
- •Юність: вікові особливості студентів
- •Мотиви трудової активності студентів
- •Тема. Соціально-психологічна сутність спілкування План
- •Визначення спілкування у сучасній соціальній психології.
- •Функції спілкування.
- •Структура спілкування: комунікативний, інтерактивний, перцептивний аспекти спілкування.
- •Спілкування як обмін інформацією
- •3.2. Спілкування як сприймання людьми один одного
- •3.3. Спілкування як взаємодія людей один з одним
- •Основні ознаки і динамічні властивості спільної діяльності та її колективного суб'єкта
- •Розвиток спілкування в онтогенезі
- •5. Форми спілкування дитини з дорослим (за м.І.Лісіною).
- •5.1. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником
- •5.2. Вплив спілкування з ровесником на психічний розвиток дошкільника
- •5.3. Емоційно-практична форма спілкування немовлят
- •5.4. Ситуативно-ділова форма спілкування дошкільників
- •5.5. Позаситуативно - ділова форма спілкування дошкільників
- •Тема . Психологічні особливості ігрової діяльності в дошкільному віці План
- •1. Розвиток гри у дитини до 3-х років
- •2. Особливості сюжетно-рольової гри дошкільника
- •2.1. Природа сюжетно-рольової гри дошкільника
- •2.2. Поняття про сюжет та зміст сюжетно-рольової гри
- •2.3. Роль та ігрові дії дошкільника як центральний компонент сюжетно-рольової гри
- •2.4. Значення ігрових предметів для забезпечення уявної ситуації у грі
- •2.5. Взаємовідносини дошкільників у грі
- •3. Класифікація дитячих ігор. Характеристика творчих ігор дошкільника
- •4. Характеристика ігор з правилами
- •5. Рівні розвитку сюжетно-рольової гри у дошкільника
- •I рівень
- •II рівень
- •III рівень
- •IV рівень
5. Форми спілкування дитини з дорослим (за м.І.Лісіною).
5.1. Порівняння спілкування дитини з дорослим та з ровесником
У системі взаємовідносин дитини з оточуючими можна виділити дві, важливі у виховному плані, лінії: дитина-дорослий, дитина-дитина.
Взаємовідносини дитина-дорослий мають провідне значення, виступають першоосновою всіх видів ставлення дитини до дійсності й джерелом її психічного розвитку.
Дорослий - носій зразків, норм, правил, прийнятих у суспільстві, його позиція характеризується словами: "старший, знаючий, авторитетний, вмілий". З віком у дитини виникає і чимдалі посилюються потреби у самостійності, творчості, самопізнанні реалізувати які він прагне з ровесником як рівним собі партнером.
На думку М.І.Лісіної, спілкування дитини з дорослим та з ровесником - різновиди єдиної комунікативної діяльності. Ці різновиди об'єднує предмет діяльності - інша людина, партнер дитини по спілкуванню, а також - продукт, яким виступає самопізнання й самооцінка через пізнання й оцінку партнера (і партнером).
Водночас дослідники спілкування між ровесниками у дошкільному віці А. Г. Рузська, Л. М. Царєгородцева, Л. Н. Галігузова, Н. І. Ганошенко, О. О. Смірнова, Д. Б. Годовікова, Н. Н. Авдєєва та ін. підкреслюють специфічну роль у загальному психічному розвиткові дитини її спілкування з однолітками порівняно із спілкуванням із дорослими. Контакти з однолітками відзначаються невимушеним і розкутим характером, яскравим емоційним забарвленням. Водночас ці контакти значно поступаються сфері спілкування з дорослими своєю змістовністю та глибиною особистісних відносин. На думку колективу психологів під керівництвом А. Г. Рузської, у спілкуванні з ровесником створюються умови, що забезпечують дитині самопізнання й самооцінку у тих видах діяльності, що відбуваються спільно з ровесником. Спілкування з рівним за статусом партнером створює сприятливі умови вільного виявлення творчих потенцій дитини в умовах відсутності обмежуючих настанов так контролю дорослих. Спілкування з ровесником стимулює розвиток ініціативності дошкільників.
Інші дослідники звертають увагу на те, що у товаристві ровесників відбувається взаємовплив, а у спілкуванні з дорослим останній підпорядковує собі дитину, яка виступає виконавцем (К. Вокслер). Дошкільники рідше виявляють альтруїстичну поведінку щодо дорослого, менш агресивні та менш наполегливі у спробах спілкуватись з ним; а вимоги та протидію частіше адресують ровесникам (Р. Краснор, Б. Л. Вайтинг). Дослідження Є. В. Субботського свідчать, що ровесник сприяє формуванню критичного ставлення. Такої ж думки притримується Г. А. Цукерман.
У лабораторії дошкільного виховання Інституту психології ім. Г. С. Костюка у 80-х роках було проведено низку досліджень взаємин дошкільників, які показали їх необхідність при формуванні позитивної спрямованості на іншу людину, у розвитку гуманних почуттів та навичок гуманної поведінки (В. К. Котирло, С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір, Ю. О. Приходько).
Таким чином, спілкування з дорослим виступає важливим, але недостатнім фактором повноцінного, гармонійного розвитку особистості дошкільника. На його основі повинні розвиватись взаємовідносини дитини з ровесниками, які є необхідною умовою її готовності до шкільного навчання.