Методичні вказівки студенту

Актуальність теми

У системі охорони здоров'я важливе місце належить службі швидкої ме­дичної допомоги, оскільки ефективність лікування хворих і потерпілих зале­жить здебільшого від термінів його початку. Особливо ця залежність відзна­чається в разі виникнення раптових патологічних станів, що загрожують жит­тю або здоров'ю хворих і потерпілих.

Служба швидкої медичної допомоги України — історично сформована, що продовжує розвиватися, система забезпечення міського і сільського населення екстреною медичною допомогою на догоспітальному етапі при виникненні па­тологічних станів, які загрожують життю або здоров'ю людини.

Швидка медична допомога — складова первинної медико-санітарної допо­моги. На неї покладено такі завдання:

1) надання своєчасної (до 10 хв у місті і до 20 хв у сільській місцевості від моменту звернення) кваліфікованої первин­ної медичної допомоги безпосередньо на місці події і під час транспортування хворих і потерпілих у випадках виникнення небезпечних для життя станів;

2) транспортування до лікувально-профілактичних закладів хворих, крім ін­фекційних, потерпілих і породілей, стан яких потребує надання термінової стаціонарної допомоги і медичного спостерігання під час транспортування;

3) участь у ліквідації медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій. їхвиконання ускладнюється деякими труднощами, оскільки існують різні ви­значення поняття екстреності і, відповідно, тлумачення цих завдань.

Дуже часто невідкладну медичну допомогу постраждалим приходиться надавати в екстремальних ситуаціях, коли існують додаткові фактори, що загрожують не тільки постраждалим, але і їх рятівникам.

Навчальні цілі

- визначити основні принципи організації і надання екстреної медичної допомоги в Україні;

- оволодіти навичками діагностики невідкладних станів на місці події у складі бригади екстреної медичної допомоги (лідер, учасник) та відділенні екстреної медичної допомоги багатопрофільної лікарні;

- навчитися розпізнавати невідкладні стани у роботі лікаря амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, поліклініки, відділення стаціонару (незалежно від профілю);

1.Знати:

Поняття про єдину систему надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) в Україні. Обов’язки медичних працівників. Організація діяльності служби ЕМД України (структура та завдання). Основні завдання, функції, права та відповідальність медичних працівників (лікарів служби ЕМД, лікарів загальної практики – сімейної медицини та інших) з питань надання медичної допомоги пацієнту (постраждалому) у невідкладному стані. Етичні, деонтологічні та комунікативні аспекти ЕМД. Особливості надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі (бригада ЕМД, лікарі амбулаторій загальної практики – сімейної медицини, поліклінік), ранньому госпітальному етапі (відділення ЕМД багатопрофільної лікарні) та госпітальному етапі (різнопрофільні відділення).

Оснащення виїзної бригади ЕМД (вироби медичного призначення, медикаменти, спеціальні засоби). Забезпечення амбулаторії сімейного лікаря та різнопрофільних відділень стаціонару для надання ЕМД. Карта виїзду бригади ЕМД, правила її оформлення. Ергономічні принципи в роботі виїзної бригади ЕМД (при роботі в приміщенні, на вулиці), робота в команді. Знайомство зі станцією ЕМД. Інструктаж з техніки безпеки.

Особиста безпека працівника бригади ЕМД (медичного працівника) під час надання екстреної медичної допомоги (організаційні заходи, технічні засоби особистої безпеки). Огляд місця події. Небезпечні ситуації, які можливі на місці події, тактика медичних працівників і пріоритети у випадку наявності небезпеки. Визначення числа постраждалих та потреби у додатковій допомозі. Визначення механізму ураження постраждалого. Виклик бригади ЕМД, терміни прибуття машини ЕМД.

2.Вміти:

- оволодіти навичками діагностики невідкладних станів на місці події у складі бригади екстреної медичної допомоги (лідер, учасник) та відділенні екстреної медичної допомоги багатопрофільної лікарні;

- розпізнавати невідкладні стани у роботі лікаря амбулаторії загальної практики – сімейної медицини, поліклініки, відділення стаціонару (незалежно від профілю);

- визначити протокол з медицини невідкладних станів, який найбільше відповідає симптомам постраждалого (пацієнта);

- надати екстрену медичну допомогу відповідно до визначеного протоколу з медицини невідкладних станів з виконанням адекватних маніпуляцій.

Дисципліна

Знати

Вміти

Соціальна медицина

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про екстрену медичну допомогу

Із змінами, внесеними згідно з Кодексом № 5403-VI від 02.10.2012

 Законом № 333-VII від 18.06.2013

Використовувати закон України під час надання екстреної медичної допомоги пацієнтам у невідкладних станах на догоспітальному та ранньому госпітальному етапах, у тому числі й під час надзвичайних ситуацій мирного часу. Недотримання нормативно-правових актів, які регулюють діяльність системи ЕМД можуть призвести до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Деонтологія

Основні аспекти спілкування лікаря з пацієнтом під час надання ЕМД

Застосовувати в практичній діяльності лікаря

Історія медицини

Історію становлення та розвитку швидкої та невідкладної медичної допомоги в Україні та Європі

Використовувати отримані знання в повсякденній практиці