
2. Швидкий сон
На відміну від повільного сну, швидкий сон має яскраво виражену активну природу. Він запускається з чітко окресленого центра, розташованого в задній частині мозку, в області варолієва моста і довгастого мозку. Під час цієї стадії сну клітини мозку надзвичайно активні, але процес передачі інформації від органів чуттів у мозкові центри, а також від них в м'язову систему блокований.
Швидкий сон відіграє роль «запобіжного клапана», який дозволяє розряджатися надлишку енергії, поки тіло повністю позбавлене руху, він сприяє закріпленню в пам'яті інформації, отриманої під час неспання. Деякі дослідження вказують навіть на тісний зв'язок між високим рівнем інтелектуального розвитку та великою загальною тривалістю періодів швидкого сну у багатьох людей.
Дуже привабливою виглядає гіпотеза Жуве, згідно з якою у швидкому сні в пам'ять передається спадкова, генетична інформація, яка має відношення до організації цілісної поведінки.
У цілому можна зробити висновок, що головною функцією повільного сну є відновлення гомеостазу мозкової тканини та оптимізація управління внутрішніми органами. Добре відомо також, що сон необхідний для відновлення фізичних сил і оптимального психічного стану. Що ж стосується швидкого сну, то вважається, що він полегшує довготривале зберігання інформації та її зчитування.
4. Розлади сну
В сучасній міжнародній класифікації розладів сну інсомнія - це порушення засинання, підтримання сну, раннього пробудження зі сну, яке не приносить очікуваного необхідного відновлення організму, незважаючи на наявність достатнього часу і умов для сну, порушення, яке призводить до зниження якості бадьорості і денної діяльності.
Основні фактори ризику виникнення інсомній:
старший вік;
жіноча стать;
тривалість сну менше 5 годин;
низький рівень освіти;
відсутність роботи;
сімейні проблеми;
соматичні захворювання,
Основні причини інсомній:
стрес;
неврози, психічні захворювання;
неврологічні та соматичні захворювання;
психотропні препарати, алкоголь, токсичні фактори;
ендокринно-обмінні захворювання;
синдроми, які виникають уві сні (синдром «апное уві сні»);
зовнішні несприятливі умови (шум, світло), зміна часових поясів, порушення гігієни сну.
При оцінці порушень сну слід враховувати, що сон здорової людини триває 6,5-8,5 годин, а засипання проходить протягом 3-10 хвилин.
Клініка інсомній
Вона складається з трьох груп порушень, які можуть спостерігатися окремо і в комбінації.
1. Пресомнічні розлади – це затруднення засинання. Формуються патологічні «ритуали відходу до сну», страх «не наступлення сну». Бажання спати щезає, як тільки хворий лягає в ліжко, появляються неприємні думки, спогади, посилюється рухова активність, хворий не може знайти вигідної пози для сну. Дрімота переривається навіть тихими звуками. Засинання може тривати до 120 хвилин. Інсомнію діагностують уже в тому разі, коли хворий не може заснути 30 хвилин. Причинами пресомнічних розладів можуть бути :
- недостатня втома;
-вплив збуджуючих факторів (тривога, страх);
- прийом збуджуючих середників;
-соматичні больові синдроми.
2. Інтрасомнічні розлади – часті нічні пробудження, після яких пацієнт не може пробудитися, відчуття «поверхневого» сну. Пробудження зумовлені як зовнішніми (шум) так і внутрішніми (страхи, жахи, тахікардії, болі, поклики до сечопуску) факторами. Все вищеописане може сприяти пробудженню і здорових осіб, але у хворих затруднений процес повторного засинання.
3. Постсомнічні розлади виникають під час вранішнього пробудження, характеризуються зниженням працездатності, відчуттям «розбитості», незадоволення сном.
За тривалістю перебігу виділяють три типи інсомній: 1) транзиторна і 2)підгостра – можуть бути в кожної людини і 3) хронічна інсомнія – потребує наявності сприятливих факторів.
І. Транзиторна (гостра) інсомнія триває до 1 тижня (декілька ночей) і, як правило, розглядається як адаптативне порушення сну, оскільки в більшості випадків є наслідком гострого ситуативного стресу, несприятливих зовнішніх факторів (спека, шум).
ІІ. Підгостра інсомнія включає в себе психофізіологічну інсомнію та інсомнію в результаті порушення гігієни сну. Тривалість – від 1 до 6 місяців. Викликається стійкими стресогенними ситуаціями: тривала хвороба близької людини, смерть родичів, втрата роботи і т.д.
ІІІ. Хронічні інсомнії тривають від 6 місяців і найчастіше пов’язані з психічними розладами (депресіями, шизофренією, маніакальною фазою маніакально-депресивного синдрому, тривожними розладами), інтоксикаційні та медикаментозні впливи, соматичні проблеми, онкопатологія, яка супроводжується больовим синдромом.