Асертивні права людини

Асертивна людина – це людина, яка може чітко і спокійно висловити свої думки, не змінюючи позиції, якщо хтось з ними не погоджується; це "доросла" людина, яка може адекватно поводитись з іншими, не використовуючи дитячозалежної чи агресивної поведінки. Бути асертивним не означає досягати свого у будь-який спосіб. За наявності близьких відносин важливо, щоб були задоволені обидві сторони. А цього можна досягнути лише в тому випадку, коли особистість, незалежно від статевої належності, навчиться рахуватися з потребами інших, обираючи компроміс спільною перемогою.

Якщо ввести шкалу, на одному полюсі якої буде покірність, пасивність, а на іншому – агресивність, то асертивна поведінка знаходитиметься якраз посередині такої шкали. Людина, яка веде себе пасивно, не вміє чітко заявляти про свої бажання та потреби, є беззахисною перед вимогами інших. В її діях відсутня впевненість, у неї занижена самооцінка. Агресивна людина, досягаючи поставленої мети, завдає збитків оточуючим, не рахується з їхніми правами. Такі люди завдають удару першими, відверто маніпулюють людьми. Асертивна людина здатна чітко сформулювати свою думку, вона впевнена у собі, вміє слухати та іде на компроміс. Її поведінці притаманний спокій, відсутність вербальної напруги. Така людина вміє розпізнавати маніпуляції і захистити себе від них, поважаючи моральні принципи.

Коли ви хочете висловлюватися чітко й однозначно, діяти переконливо та порядно, уникати маніпулювання оточуючими, розуміти себе та інших, а також уміти наполягати на своєму, вам варто було б знати й поважати принципи, що іноді називають "асертивними правами людини". В їх основі лежить переконання, що ніхто не зможе успішно маніпулювати нами, якщо ми самі цього не дозволимо. Отже, такими є десять заповідей асертивності.

1. Ви маєте право самі оцінювати свою поведінку, думки, емоції та нести відповідальність за наслідки своїх дій та вчинків.

Асертивність навчає розумінню того, що наше життя, і усе, що в ньому відбудеться, залежить від нас самих і ні від кого більше. Ми самі повинні бути суддями своєї поведінки. Не слід покладатися на обставини чи шукати ворогів десь.

Усі основні асертивні заповіді базуються на цій першій та головній, відповідно до якої за нами визнається право людини самій приймати рішення у життєвих ситуаціях і нести за них відповідальність.

2. Ви маєте право не давати жодних пояснень і обгрунтувань, які б виправдовували вашу поведінку.

Нам нав'язують точку зору, що за свої дії ми відповідальні перед іншими людьми, і, отже, усе, що робимо, ми повинні їм пояснювати, обґрунтовувати та виправдовувати. Це є маніпулятивним забобоном.

3. Ви маєте право самі вирішувати, за що і яким чином відповідаєте за проблеми інших людей.

Відповідно до точки зору, що видається за якийсь моральний обов'язок, стверджується, що людина відповідає за своїх ближніх, за людей та інституції, стосовно яких вона має певні обов'язки. Означає, що за всіх і вся ми повинні нести відповідальність. Третя заповідь відкидає такий підхід. Вона зовсім не закликає вас до асоціальної поведінки. Просто констатує, що кожна людина має право вирішувати, за що і якою мірою вона відповідальна.