- •Передмова
- •Розділ і
- •§ 1. Археологія як наука та її завдання
- •§ 2. Типи археологічних пам'яток. Поняття про культурний шар
- •§ 3. Етапи археологічного пошуку. Поняття про археологічну культуру
- •§ 4. Методи археології. Допоміжні історичні і суміжні дисципліни
- •§ 5. Основні етапи розвитку археологічної науки
- •§ 6. Археологічна періодизація
- •Розділ II
- •Палеоліт
- •§ 1. Ранній і середній палеоліт
- •Карта і. Пам'ятки палеоліту України.
- •§ 2. Пізній палеоліт. Початок родового ладу
- •Розділ III мезоліт
- •§ 1. Матеріальна культура. Господарство. Соціальний устрій
- •§ 2. Культурно-територіальне членування пам'яток України
- •Розділ IV
- •§ 1. Зони неолітичних культур в Євразії
- •§ 2. Неолітичні культури України
- •Розділ V мідний вік
- •§ 1. Перший великий суспільний поділ праці
- •§ 2. Землеробські культури Правобережжя та Подністров'я
- •§ 3. Скотарсько-землеробські племена Волині, Поділля, Закарпаття
- •§ 4. Скотарські культури степової зони та Криму
- •Розділ V бронзовий вік
- •§ 1. Культури лісостепового Правобережжя України, Полісся, Волині і Прикарпаття
- •§ 2. Культури Північного Причорномор'я, Приазов'я та Лівобережжя
- •§ 3. Культури Закарпаття
- •Розділ VII ранній залізний вік
- •§ 1. Передскіфський період
- •§ 3. Сарматський час
- •64. Сарматські старожитності:
- •§ 4. Пізньоскіфські пам'ятки Нижнього Дніпра
- •§ 5. Пам'ятки пізньоскіфської культури у Криму
- •Розділ VIII античні держави північного причорномор'я
- •§ 1. Березань та Ольвія
- •§ 3. Херсонес і Керкінітіда
- •§ 4. Боспорська держава
- •§ 5. Загальні напрями матеріальної культури. Соціально-економічний та політичний уклад
- •Розділ IX ранні слов'яни
- •§ 1. Зарубинецька культура
- •§ 2. Поєнешти-лукашівська культура
- •§ 3. Пшеворська культура
- •§ 4. Латенська культура
- •§5. Липицька культура
- •§ 6. Черняхівська культура
- •11, 12Фібули.
- •§ 7. Культура карпатських курганів
- •§ 8. Київська культура
- •Розділ X східні слов'яни середини — другої половини і тис. Н.Е.
- •§ 1. Ранньосередньовічні східні слов'яни у-уіі ст. Н.Е.
- •§ 2. Східнослов'янські племена періоду утворення Давньоруської держави
- •Розділ XI археологія епохи київської русі
- •§ 1. Городища, селища і могильники
- •§ 2. Давньоруські міста
- •§ 3. Загальний характер давньоруської матеріальної і духовної культури
- •Розділ XII середньовічна археологія півдня україни
- •§ 1. Салтівська (салтівсько-маяцька) культура
- •§ 2. Пам'ятки кочових племен степового Подніпров'я іх-хіп ст.
- •§ 3. Середньовічний Білгород-Дністровський
- •§ 4. Середньовічний Крим
- •Розділ XIII пам'ятки козацьких часів
- •§ 1. Запорізькі Січі
- •§ 2. Оборонні замки-фортеці
- •§ 3. Економіка і побут
- •Додатки старожитності, вміщені на кольорових таблицях
- •1. Енеоліт. Трипільська культура
- •2. Старожитності Лісостепу передскіфського і скіфського часу
- •3. Знахідки зі скіфських "царських" курганів
- •4. Скіфський військовий обладунок
- •5. Культура грецьких колоній Північного Причорномор'я
- •6. Ювелірне мистецтво першої половини та середини і тис. Н.Е.
- •7. Старожитності слов'ян — черняхівців Лісостепу
- •8. Слов'янська кераміка першої половини та середини і тис. Н.Е.
- •9. Язичництво східних слов'ян і Русі
- •10. Озброєння доби Київської Русі
- •11. Старожитності доби Київської Русі
- •12. Ювелірне мистецтво Київської Русі
- •13. Старожитності з літописного міста Губин хіі-хш ст.
- •14. Предмети козацького озброєння та військового спорядження
- •15. Фортифікаційні споруди
- •16. Старожитності доби українського козацтва
§ 6. Археологічна періодизація
За час розвитку археологічної науки зусиллями вчених багатьох країн вироблено загальну періодизацію пам'яток археології. У кожному великому районі Європи вона, однак, має деякі відмінності, особливо щодо пізніх археологічних періодів.
Для території України вже більш-менш усталеною є така загальна археологічна періодизація:
І. Кам'яний вік:
палеоліт — від появи людини до 10 тис. років тому;
мезоліт — IX-V тисячоліття до н.е.;
неоліт — VІ-ІV тисячоліття до н.е.
II. Мідно-бронзовий вік:
енеоліт (мідний вік) — ІV-ІІІ тисячоліття до н.е.
бронзовий вік — II — початок І тисячоліття до н.е.
III. Ранній залізний вік — скіфо-сарматська епоха й античність:
передскіфський період — ІХ-VП ст. до н.е.;
скіфський період — VІІ-Ш ст. до н.е.;
сарматський період — III ст. до н.е. — III ст. н.е.;
антична епоха у Причорномор'ї — VII ст. до н.е. — IV ст. н.е.
IV. Ранньослов'янський час та епоха Великого переселення народів:
культури рубежу ер та першої половини І тисячоліття н.е. (зарубинецька, східнопшеворська, частково липицька, черняхівська та ін.);
культури східних слов'ян другої половини І тисячоліття н.е. (пам'ятки типу Корчак, Луки Райковецької, Пеньківки, волинцівського та роменсь-кого типів та Ін.);
епоха Великого переселення народів — Ш-УІІ ст.
V. КисворуськиЙ період. Середньовічна археологія півдня України (ІХ-ХІУ ст.).
VI. Козацька доба (ХУ-ХУШ ст.).
Внаслідок нерівномірного історичного розвитку населення окремих територій деякі археологічні культури різних епох могли розвиватися одночасно. Наприклад, на півночі України в IV і III тисячоліттях до н.е. продовжувався неоліт, а на півдні в цей час склався вже мідний вік. Збігаються в часі скіфо-сарматська епоха і поширення античної цивілізації у Причорномор'ї тощо.
Кам 'яний вік та епоха міді-бронзи належать цілком до первіснообщинної формації. Ранній залізний вік, ранньослов'янський час і епоха Київської Русі збігаються з рабовласницькою формацією та ранньофеодальною епохою.
Розділ II
Палеоліт
Палеоліт (стародавній кам'яний вік) — перший і найтриваліший період кам'яного віку. Датується палеоліт приблизно 3 млн. — 10 тис. років тому, хоча тривалість його на різних континентах була далеко неоднаковою. Це час появи людини і формування її сучасного фізичного типу. Протягом палеоліту людина освоїла вогонь, виготовила перший одяг, спорудила перші житла. Основним заняттям було збиральництво і полювання. Знаряддя праці виготовлялися з кам'яних порід, найчастіше кременю, шляхом простого оббивання, а в кінці епохи — ретушуванням.
Первісна людина повністю залежала від сил природи, її знаряддя були примітивними і малоефективними, рівень виробництва — низьким, він ледве забезпечував мінімальні потреби існування,
За палеоліту склалися основи первіснообщинного ладу—першої в історії людства суспільної економічної формації.
Відповідно до змін у техніці виготовлення кам'яних знарядь, фізичному типі людини, у суспільних відносинах палеоліт поділяють на ранній, середній і пізній. У ранньому палеоліті виділяють олдувайську й ашельську, в середньому — мустьерську, а в пізньому — перигорійську, ррІньякську, солютрейську і мадленську пори (культури). Назви культур походять від назв міст, місцевостей і печер на території Західної Європи. Деякі вчені ділять палеоліт лише на два періоди — ранній і пізній, відносячи мустьєр-ську культуру до раннього палеоліту.
Вважають, що існував період, коли людині в її трудовій діяльності за знаряддя правили предмети, виготовлені самою природою: камені, палиці, кістки тварин. Уламки кременю, ніби штучно оброблені, називають еолітами (грецькою "еос" — зоря, "літос" — камінь), а всю епоху — еолі-тичною. Проте ні про тривалість цього періоду, ні про його конкретний зміст щось певне сказати неможливо, як неможливо довести, які саме еоліти використовувала людина, а яких ніколи не торкалася її рука.
З точки зору антропогенезу всю історію людства поділяють на три періоди, пов'язані з існуванням архантропів, палеоантропів та неоантропів.
Архантропами називають найдавніших людей типу гомо габіліс (людина уміла), пітекантроп, синантроп, атлантроп. Приблизно 150 тис. років І тому з'являється неандертальська людина (палеоантроті). До неоантропів, 1 або гомо сапієнс (людина розумна), належать кроманьйонці, грімальдійці, люди з верхніх шарів печери Джоу-Коу-Тянь.
