Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вінокур, Телегін. Археология Украины.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
76.58 Mб
Скачать

§ 6. Археологічна періодизація

За час розвитку археологічної науки зусиллями вчених багатьох країн вироблено загальну періодизацію пам'яток археології. У кожному великому районі Європи вона, однак, має деякі відмінності, особливо щодо пізніх археологічних періодів.

Для території України вже більш-менш усталеною є така загальна архео­логічна періодизація:

І. Кам'яний вік:

палеоліт — від появи людини до 10 тис. років тому;

мезоліт — IX-V тисячоліття до н.е.;

неоліт — VІ-ІV тисячоліття до н.е.

II. Мідно-бронзовий вік:

енеоліт (мідний вік) — ІV-ІІІ тисячоліття до н.е.

бронзовий вік — II — початок І тисячоліття до н.е.

III. Ранній залізний вік — скіфо-сарматська епоха й античність:

передскіфський період — ІХ-VП ст. до н.е.;

скіфський період — VІІ-Ш ст. до н.е.;

сарматський період — III ст. до н.е. — III ст. н.е.;

антична епоха у Причорномор'ї — VII ст. до н.е. — IV ст. н.е.

IV. Ранньослов'янський час та епоха Великого переселення народів:

культури рубежу ер та першої половини І тисячоліття н.е. (зарубинецька, східнопшеворська, частково липицька, черняхівська та ін.);

культури східних слов'ян другої половини І тисячоліття н.е. (пам'ятки типу Корчак, Луки Райковецької, Пеньківки, волинцівського та роменсь-кого типів та Ін.);

епоха Великого переселення народів — Ш-УІІ ст.

V. КисворуськиЙ період. Середньовічна археологія півдня України (ІХ-ХІУ ст.).

VI. Козацька доба (ХУ-ХУШ ст.).

Внаслідок нерівномірного історичного розвитку населення окремих територій деякі археологічні культури різних епох могли розвиватися одно­часно. Наприклад, на півночі України в IV і III тисячоліттях до н.е. продов­жувався неоліт, а на півдні в цей час склався вже мідний вік. Збігаються в часі скіфо-сарматська епоха і поширення античної цивілізації у Причорно­мор'ї тощо.

Кам 'яний вік та епоха міді-бронзи належать цілком до первіснообщинної формації. Ранній залізний вік, ранньослов'янський час і епоха Київської Русі збігаються з рабовласницькою формацією та ранньофеодальною епохою.

Розділ II

Палеоліт

Палеоліт (стародавній кам'яний вік) — перший і найтриваліший період кам'яного віку. Датується палеоліт приблизно 3 млн. — 10 тис. років тому, хоча тривалість його на різних континентах була далеко неоднаковою. Це час появи людини і формування її сучасного фізичного типу. Протягом палеоліту людина освоїла вогонь, виготовила перший одяг, спорудила пер­ші житла. Основним заняттям було збиральництво і полювання. Знаряддя праці виготовлялися з кам'яних порід, найчастіше кременю, шляхом про­стого оббивання, а в кінці епохи — ретушуванням.

Первісна людина повністю залежала від сил природи, її знаряддя були примітивними і малоефективними, рівень виробництва — низьким, він ледве забезпечував мінімальні потреби існування,

За палеоліту склалися основи первіснообщинного ладу—першої в історії людства суспільної економічної формації.

Відповідно до змін у техніці виготовлення кам'яних знарядь, фізичному типі людини, у суспільних відносинах палеоліт поділяють на ранній, се­редній і пізній. У ранньому палеоліті виділяють олдувайську й ашельську, в середньому — мустьерську, а в пізньому — перигорійську, ррІньякську, солютрейську і мадленську пори (культури). Назви культур походять від назв міст, місцевостей і печер на території Західної Європи. Деякі вчені ділять палеоліт лише на два періоди — ранній і пізній, відносячи мустьєр-ську культуру до раннього палеоліту.

Вважають, що існував період, коли людині в її трудовій діяльності за знаряддя правили предмети, виготовлені самою природою: камені, пали­ці, кістки тварин. Уламки кременю, ніби штучно оброблені, називають еолітами (грецькою "еос" — зоря, "літос" — камінь), а всю епоху — еолі-тичною. Проте ні про тривалість цього періоду, ні про його конкретний зміст щось певне сказати неможливо, як неможливо довести, які саме еоліти використовувала людина, а яких ніколи не торкалася її рука.

З точки зору антропогенезу всю історію людства поділяють на три пе­ріоди, пов'язані з існуванням архантропів, палеоантропів та неоантропів.

Архантропами називають найдавніших людей типу гомо габіліс (люди­на уміла), пітекантроп, синантроп, атлантроп. Приблизно 150 тис. років І тому з'являється неандертальська людина (палеоантроті). До неоантропів, 1 або гомо сапієнс (людина розумна), належать кроманьйонці, грімальдійці, люди з верхніх шарів печери Джоу-Коу-Тянь.