§ 3. Етапи археологічного пошуку. Поняття про археологічну культуру

Археологічні дослідження складаються з кількох етапів: роз­відка, розкопки, камеральне опрацювання та узагальнення їх матеріалів.

Розвідка буває візуальна й інструментальна. Візуальна — це огляд місцевості з метою виявлення археологічних пам'яток. Вона проводитьсянайчастіше вздовж берегів рік, озер та інших водоймищ, де у давнину се­лилися люди. Для визначення розміру пам'ятки, глибини залягання культурного шару і його насиченості знахідками закладають шурфи та роблять зачистки.

Крім візуальної провадять електро-, аеро-, магніторозвІдки. Метод електророзвідки базується на різниці опорів струмів, що проходять у грунті й культурному шарі. Обпалена кераміка, скупчення каменю, пустоти в грунті викликають також магнітну аномалію, що дає підставу для ведення археомагнітної розвідки. За результатами хімічного аналізу проб ґрунту археологи можуть визначати контури стародавніх поселень. Для виявлення пам'яток застосовують аерофоторозвідку. У пресі з'явилося повідомлення про розробку проекту спеціального супутника Землі, завданням якого буде ведення археологічної розвідки з космосу.

Наступним етапом археологічного пошуку є розкопки. За допомогою розкопок розкривають культурний шар, житлові, господарські споруди, поховання тощо. Розкоп, зазвичай розбивають на квадрати (1 х 1 або 2 х 2 м). У зачистках, траншеях, шурфах визначають глибину знахідок, а на розкритих площах в розкот, крім того, знахідки фіксують на плані, фотографують на місці. Для вимірювання об'єктів — жител, поховань, ям — встановлюють для розколу чи всього поселення або могильника одну нульову площину — так званий репер. Як і при розвідці, всі спостереження заносять у щоденник; окремий щоденник ведуть для фотофІксації робіт. Складають детальні плани об'єктів.

Пам'ятки на дні річок, озер І морів досліджує підводна археологія.

Матеріали розвідок І розкопок проходять первинне камеральне опрацю­вання, їх шифрують, реставрують, замальовують, фотографують. Про польову роботу складають науковий звіт.

Зібраний під час розкопок матеріал археолог аналізує з точки зору чис­тоти комплексу. Кожна більш-менш повно досліджена пам'ятка характери­зується комплексом знахідок, тобто колекцією речей, що пов'язуються

3 діяльністю певної групи населення протягом певного відрізку часу. Існує ще поняття "закритого комплексу" знахідок, наприклад, речей, що належа­ли до одного поховання, чи речей, що входили до одного скарбу.

Комплекс знахідок дослідженої пам'ятки і зроблені спостереження по­рівнюються з даними про інші археологічні об'єкти. Ця робота допомагає визначити вік пам'ятки та культуру, до якої вона належить.

Археологічна культура – група споріднених пам'яток, які належать до одного відрізку часу і займають певну територію. Спорідненість пам'яток визначається за комплексами знахідок та Іншими проявами матеріальної і духовної культури. Окремі культури називають за назвою місцевості, де було вперше відкрито й досліджено її пам'ятки (трипільська, черняхІвська), за типом поховань (ямна, катакомбна, зрубна), за формою або орнаментом кераміки тощо.

Археологічна культура є етнографічною категорією, оскільки вона передбачає певну групу її носіїв — плем'я, народність. Групи споріднених культур утворюють етнокультурні області. В окремі епохи термін "археоло­гічна культура" може збігатися з хронологічним поняттям періоду, пори. Говорять, наприклад, мустьєрська культура, або пора.