Семінарське заняття №1

Тема : “Предмет археології. Становлення археології як науки”

Питання для обговорення

1. Археологія як наука

2. Принципи, джерела та методи археології.

3. Етапи розвитку археологічної науки

а) початок розвитку;

б) розвиток археології у XVIII- на початку XX ст.

в) розвиток археології у ХХ ст.

г) сучасний етап розвитку української археології.

Методичні вказівки для студентів

Перше питанння. Археологія (грецькою "археос" — стародавній і "логос" — вчення) — наука, яка вивчає Історію людства на основі аналізу решток матеріальної культури.

Під рештками (речами) матеріальної культури розуміють знаряддя пра­ці, предмети побуту і культу, прикраси, зброю, житло, поховання, тобто все те, що було результатом життя й діяльності людини і частково чи пов­ністю збереглося до наших днів. Більшість цих речей виявляють найчас­тіше у процесі археологічних розкопок.

Дослідження археологічних матеріалів допомагає вченим пізнавати історію первісного суспільства, а також глибше і повніше відтворювати картини життя у ті часи, коли вже існували письмові джерела. Важко, на­приклад, визначити, звідки вчені більше дізналися про життя та історію скіфів і сарматів: із записів Геродота та інших античних авторів чи у процесі розкопок стародавніх курганів, поселень, городищ.

Отже, археологія є самостійною історичною наукою. Як і будь-яка інша наука, вона має свій предмет, методи його дослідження і завдання, яке полягає у всебічному вивченні історії племен і народів давніх епох — етно­культурного складу населення, рівня виробництва і розвитку продуктивних сил, виробничих відносин і соціального устрою, духовної культури, вірувань, мистецтва тощо.

Друге питання. Принципи археології: детермінізм, універсалізм, уніформізм, актуалізм, системність, опредмечування, принципова достатність даних, індетермінізм, індивідуалізація, історизм. Неупорядкованність, полісемизм, недостатньость археологічних даних.

Трете питання. Археологічні дослідження. Емперічний рівень. Добування джерел (розкопки).

Четверте питання. Археологічні дослідження. Емперічний рівень. Добування джерел (розкопки). Культурний шар. Стратиграфічний метод. Культурно-хронологічна атрибуція. Історична реконструкція в археології. Принципи розкопок: речовий, сенсаційності, автентичності, востановительний, індивідуального підхіду.

Історія розвитку археології України. Розкопки Десятинної церкви П.Могилою (1636). Заснування у 1718 р. Кунсткамери у Петербурзі. Розкопки Литої могили у 1763 р. О. П. Мельгуновим. Експедиції до Північного Причорномор’я В.Ф. Зуєва, П.С. Палласа, П.І. Сумарокова, І. М. Муравйова.-Апостола. Діяльність Н.Ю. Патініоті (1812), В.В. Каховського, І.П. Бларамберга, П.А. Дюбрюкса, І.О. Стемпковського

Організація музеїв на початку XIX ст. у Миколаїві, Феодосії, Одесі, Керчі. Одеське товариство історії і старожитностей (1839) та його діяльність. М.Н. Мурзакевич.. “Записки Одесского общества истории й древностей” (1844-1919).

Формування слов’янської археології. З. Доленга-Ходаковський, В.Н. Каразін, К.А. Лохвицький, митрополит Київський Євгеній (Є.О. Болховітінов), М.Ф. Берлінський. Розкопки в Київі – Десятинної церкви (1824), Золотих воріт (1838). Археологічний музей Київського університету. Тимчасова комісія для розбору ста­родавніх актів (Київ). Музеї в Катеринославі (1849), Херсоні (1890), Києві (1899), Археологічний музей при Київській духовній академії (1872), Херсонеський музей у Севастополі (1892).

Розкопки Ф.І. Камінського, К.С. Мережковського, В.Б. Антоновича, М.І. Веселовського, І.Є. Забєліна, Д. Я. Самоквасова, В.В. Хвойка, В.О. Городцова та інш.

Антична археологія. В.В. Латишев, Б.В. Фармаковський, К.К. Косцюшко-Валюжинич, К.Є. Думберг, Р.X. Лепер, Е.Р. Штерн та інш.

Українська археологія в радянські часи. ВУАН. Археологічна ко­місія. Всеукраїнський Археологічний комітет (ВУАК.) Одесь­ка комісія краєзнавства (1923—1930).. Постійно дію­чі експедиції. Кабінет антрополо­гії ім. Ф. К. Вовка АН УРСР. Інститут археології АН УРСР. Репресії археологів. Здобутки археології у 20-90-ті рр. ХХ ст.

Основна література

Археологія України // За ред. Л.Л. Залізняка. – К., 2005. – С.7-22.

Археология Украинской ССР. - К., 1985. - Т.1

Беляєва С. О., Петрашенко О. М. Про основні напрямки та результати застосування автоматизованої системи обробки джерел в Інституті археології НАН України // Археологія. – 1995. – №2. – С.120-126.

Бунятян К.П. Давнє населення України. – К.,1999. – Розділ І.

Винокур І.С., Телєгін Д.Я. Археологія України. - Тернопіль, 2002. – С.5-16.

Гершкович Я. П. Псевдоархеологія на пострадянських просторах: неусвідомлена небезпека // Археологія. – 2011. - №2. - С. 110-115.

Жебелев С.А. Введение в археологию. История археологических знаний. – Пг., 1923. – Електроний ресурс

Керам К. Боги, горобницы, ученые. – М.,2005.

Керамика как исторический источник. – Новосибирск,1989.

Клейн Л.С. Археологические источники. – СПб, 1995. – С.181-241. – Електроний ресурс

Клейн Л.С. Принципы археологии. – СПб.,2001. – С.56-62. – Електроний ресурс

Конспект лекций по дисциплине “Методика полевой археологии” // Сост. Н.А. Гаврилюк, В.С. Ветров. – Луганськ, 2003. – Лекция 1.

Кузін-Лосєв В. І. Деякі зауваження з приводу інтерпретації археологічного матеріалу // Археологія. – 1995. – №2. – С.94-101.

Кулатова І. М., Супруненко О. Б. Археологія в діяльності Полтавської вченої архівної комісії // Археологія. – 1995. – №2. – С. 122-127.

Лебедев Т.С. История отечественнной археологии 1700 - 1917. – СПб, 1992. – Електроний ресурс

Папанова В.А. Урочище Сто могил: некрополь Ольвии Понтийской. – К.,2006. – С.

Отрощенко В. В. Деякі зауваження з приводу «кризи української археології» // Археологія. – 1995. – №2. – С. 118-124.

Ростовцев М.И. Избранные публицистические статьи. – М.,2002.

Скифский роман // Под. общей ред. Г.М. Бонгард-Левина. – М.,1997.

Тункина И.В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX в.) - СПб,2002.

Шовкопляс І. Г. Археологічні дослідження на Україні, 1917—1957: Огляд вивчення археологічних пам'яток. - К., 1957.

Шовкопляс І. Г. Археологія // Історія Академії наук Української РСР: У 3 кн. – К., 1967. -Кн. 1.

Шовкопляс Й. Г. М. Я. Рудинский (1887—1958) // Крат. сообщ, Ин-та археологии АН УССР. - 1959. - Вип. 8.

Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України. – К., 1992. – Лекція 1.

Самостійна робота

Охорона пам'яток iсторiї та культури в Українi

1. Питання охорони пам'яток у Росiйській імперії у ХIХ - на початку ХХ ст.

2. Становлення законодавства про охорону пам'яток у радянський час.

3. Види пам'яток iсторiї та культури.

4. Державний облiк, умови зберiгання пам'яток iсторiї.

5. Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства

Індивідуальне творче завдання