Список літератури з курсу

а) Основна

1. Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. - М.: Наука, 1975.

2. Античные государства Северного Причерноморья. - М.: Наука, 1984.

3. Археологія України // За ред. Л.Л. Залізняка. – К., 2005.

4. Археология Украинской ССР. - К., 1985. - Т.1.

5. Археология Украинской ССР. - К., 1986. - Т.2.

6. Археология Украинской ССР. - К., 1987. - Т.3.

7. Баран В.Д. Черняхiвська культура. - К., 1981.

8. Блаватский В.Д. Античная полевая археология. - М.: Наука, 1967.

9. Брей У., Трамп Д. Археологический словарь. - М.: Прогресс, 1990.

10. Винокур І.С., Телєгін Д.Я. Археологія України. - Тернопіль, 2002.

11. Восточные славяне в VI-ХIII вв. - М.: Наука, 1982.

12. Геродот. Iсторiї в дев'яти книгах. - К., 1993.

13. Давня історія України / За ред. П.П.Толочко. – К., 1994.

14. Залiзняк Л. Нариси стародавньої iсторiї України. - К.: Абрис, 1994.

15. Залізняк Л.Л. Первісна історія України. – К.,1999.

16.Золото степу. Археологiя України. - Київ- Шлезвiг,1991.

17 Клейн Л.С. Археологические источники. - Л., 1978.

18. Конспект лекций по дисциплине “Методика полевой археологии” // Сост. Н.А. Гаврилюк, В.С. Ветров. – Луганськ, 2003.

19. Мартынов А.И., Шер Я.А. Методы археологического иссле­дования.- М., 1989.

20. Мезолит СССР. - М.: Наука, 1989.

21. Монгайт А.Л. Археология Западной Европы. - М., 1973.

22. Моця О., Ричка В. Київська Русь: вiд язичництва до християнства. - К.: Глобус, 1996.

23. Палеолит СССР. - М.: Наука, 1984.

24. Папанова В.А. Урочище Сто могил: некрополь Ольвии Понтийской. – К.,2006.

25. Скифский роман // Под. общей ред. Г.М. Бонгард-Левина. – М.,1997.

26. Ранняя и средняя бронза Кавказа. - М., 1994.

27. Рыбаков Б.А. Язычество древних славян. - М., 1981.

28. Ростовцев М.И. Избранные публицистические статьи. – М.,2002.

29. Славяне и их соседи в первой половине I тыс. н.э. - М., 1993.

30. Словник-довiдник з археологiї. - К., 1996.

31. Смоленко А.Т. Слов'яни та їх сусiди в Степовому Поднiпров'ї (II-ХIII ст. н.е.). - К., 1975.

32. Степи Евразии в эпоху средневековья. - М.: Наука, 1981.

33. Степи Европейской части СССР в скифо-сарматское время. - М., 1989.

34. Степная полоса Азиатской части СССР в скифо-сарматское время. - М., 1989.

35. Токарев С.А. Ранние формы религии и их развитие. - М.,1964.

36. Тощев Г.Н., Ельников М.В., Дровосекова О.В. Древности Запорожского края

(Материалы к Своду памятников истории и культуры). – Запорожье,2003.

37. Тойнбі А.Д. Дослідження історії. В 2-т. – К.,1992.

38. Тункина И.В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII – середина XIX в.) - СПб,2002.

39. Чмихов М.О. Давня культура. Навчальний посiбник. - К.: Либiдь, 1996.

40. Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков I.Т. Археологiя та стародавня iсторiя України. - К., 1992.

41. Чмихов М.О., Черняков I.Т. Хронологiя археологiчних пам'яток епохи мiдi-бронзи на територiї України. - К.,1988.

42. Энеолит СССР. - М.: Наука, 1982.

43. Эпоха бронзы лесной полосы СССР. - М.: Наука, 1987.

б) Додаткова

1. Алексеев А.Ю., Мурзин В.Ю., Ролле Р. Чертомлык. Скифский царский курган IV века до н.э. - К., 1991.

2. Артеменко И.И., Моця О.П. Боги созданы людьми. - К.,1989.

3. Баран В.Д. Основнi проблеми та результати вивчення ранньослов'янських культур на Українi // Археологiя. - 1987. - №7.

3. Березанская С.С. Северная Украина в эпоху бронзы. - К., 1982.

4. Брелік О. Ф. , Виборний В. Ю. Просторовий аналіз фінально-палеолітичної стоянки Передільське-І (басейн Сіверського Дінця) // Археологія. – 2001. - №3

5. Бунятян К. П., Фіалко О. Є. Скіфський курган з розмальованим саркофагом // Археологія. – 2009. - №3

6. Бурдо Н. Б. Антропоморфна пластина з трипільського поселення Майданецьке // Археологія. – 2011. - №2

7. Владимиров А. О. Інститут синедрів в Ольвії та проедрів у Херсонесі Таврійському в римський період // Археологія. – 2000. - №3

8. Гершкович Я. П. Псевдоархеологія на пострадянських просторах: неусвідомлена небезпека // Археологія. – 2011. - №2.

9. Гошко Т. Ю. Воскова модель у ливарництві доби пізньої бронзи // Археологія. – 2010. - №4

10. Граков Б.Н. Каменское городище на Днепре // Материалы и исследования по археологии. - 1954. - N 36.

11. Граков Б.Н. Скифы. - М.: МГУ, 1971.

12. Даниленко В.Н. Неолит Украины. - К., 1969.

13. Даниленко В.Н. Энеолит Украины. - К., 1974.

14. Даниленко В.М. Кам'яна могила. - К., 1987.

15. Древности степного Причерноморья и Крыма. - Запорожье, 1995. - Т.V.

16. Духовная культура древних обществ на территории Украи­ны. - К., 1991.

17. Д’яченко О. В. Проблем історичних інтерпретацій трипільської культури // Археологія. – 2007. - №2

18. Забавін В. О. Пам’ятка первісного мистецтва в Північно-Східному Приазов’ї // Археологія. – 2008. - №1

19. Залізняк Л. Л. Полісько-дніпровська катастрофа фінального палеоліту з позиції археології // Археологія. – 2008. - №3

20. Залізняк Л. Л. Періодизація та культура диференціація верхнього палеоліту України // Археологія. – 2010. - №4

21. Залізняк Л. Л., Степанчук В. М. , Вєтров Д. О., Товкайло М. П., Озеров П. І. Гравет Центральної України та його історична доля // Археологія. – 2007. - №2

22. Збенович В.Г. Позднетрипольские племена Северного При­черноморья. - К., 1974.

23. Зубар В. М. До історії Таврики ІІ-І ст. до н. е. // Археологія. – 2003. - №1

24. Жураковський Б. С. Про технологію виготовлення Трипільської кераміки // Археологія. – 1994. - №1

25. Кротова О. О. Виробництво та суспільні відносини населення Північного Причорномор’я в добу пізнього палеоліту // Археологія. – 1994. - №1

26. Ильинская В.А., Тереножкин А.И. Скифия VII-V вв. до н.э. - К., 1983.

27. Катакомбные культуры Северного Причерноморья : Сборник научных трудов. - К., 1991.

28. Керам К. Боги, горобницы, ученые. – М.,2005.

29. Клейн Л.С. Катакомбная культура или катакомбные куль­туры // Статистико-комбинаторные методы в археологии.М., 1970.

30. Ковалева И.Ф. Север степного Поднепровья в среднем бронзовом веке (по данным погребального обряда): Учебное пособие. - Днепропетровск: ДГУ, 1981.

31. Ковалева И.Ф. Погребальный обряд и идеология ранних скотоводов : Учебное пособие. - Днепропетровск, 1983.

32. Ковалева И.Ф. Социальная и духовная культура племен бронзового века (по материалам Левобережной Украины) : Учебное пособие. - Днепропетровск, 1989.

33. Куклина И.В. Этногеография Скифии по античным источни­кам. - Л., 1985.

34. Курiнний П. Iсторiя археологiчного знання про Україну.- Полтава, 1994.

35. Лапин В.В. Греческая колонизация Северного Причерно­морья (Критический очерк отечественных теорий колонизации). - К., 1966.

36. Левченко Б. М. Сарматское погребение близ с. Медвин Киевской области // Археология. – 1985. - №49

37. Лейпунська Н. О. Економіка ольвійської держави в V ст. до н. е. // Археологія. – 1995. - №

38. Манцевич А.П. Курган Солоха. - Л., 1987.

39. Матюшин Г.Н. Историческое краеведение. - М., 1987.

40. Методические указания по изучению антропологических материалов при археологических исследованиях : Для студентов исторического факультета. К.: КГУ, 1988.

41. Мозолевський Б.М. Товста могила. - К., 1979.

42. Мозолевський Б. М. Проблеми етнічної географії Скіфії // Археологія. – 1996. - №4

43. Мошкова М.Г. К вопросу о природе сходства и различия в культурах кочевников Евразийских степей I тыс. до н.э. // Вестник древней истории. - 1994. - N 1.

44. Михайленко Є. М. Поняття «археологічна спадщина» в сучасному законодавстві та в історії розвитку археології // Археологія. – 2010. –№4.

45. Мурзин В.Ю. Скифская архаика Северного Причерноморья.- К., 1984.

46. Мурзін В. Ю., Ролле Р., Скорий С. А. Дослідження Перещепинського курганного могильника // Археологія. – 1995. - №2

47. Мурзін В. Ю., Фіалко О. Є. Зброя з Бердянського кургану // Археологія. – 1998. - №3

48. Нікітенко М. М. Реконструкція первинної позиції померлих в похованнях ямної культури т їх класифікації // Археологія. – 1996. - №2

49. Новицкий Я. Остров Хортица на Днепре, его природа, ис­тория, древности. - Запорiжжя, 1997.

50. Новые памятники ямной культуры степной зоны Украины.- К., 1988.

51. Обряды и верования древнего населения Украины. - К.,1988.

52. Ольховский В.С. Погребально-поминальная обрядность на­селения степной Скифии (VII-III вв. до н.э.). - М.,1991.

53. Охрана памятников истории и культуры : Сборник докумен­тов. - М.,1973.

54. Паламарчук С.В. Истоки : Древняя и средневековая исто­рия населения междуречья Днестра и Дуная. - Одесса, 1997.

55. Петров В. Дiячi української культури - жертви бiльшо­вицького терору. - К., 1992.

56. Попова Т.Б. Племена катакомбной культуры // Труды ГИМ.- М., 1995. - Вып.24.

57. Проблемы охраны и исследования подводных историко-археологических памятников Запорожья. - Запорожье, 1987.

58. Пряхин А.А. История советской археологии. - Воронеж,1988.

59. Пукліна О. О., Буйських А. В. Кераміка з розкопок Березані в збірці Національного музею історії України // Археологія. – 2010. - №4

60. Русанова И.П., Тимощук Б.А. Языческие святилища древ­них славян. - М., 1993.

61. Русяєва А. С. Громадсько-політичні функції елліністичного храму Аполлона в Ольвії // Археологія. – 1989. - №4

62. Русяєва М. В. Найдавніша скульптура Гермеса Пропілея з Херсонеса Таврійського // Археологія. – 2003. - №1

63. Рыбаков Б.А. Космогония и мифология земледельцев энеолита // Советская археология. - 1964. - N 4; 1965. - N 1.

64. Скржинська М. В. Про історичні уявлення ольвіополітів // Археологія. – 1988. - №3

65. Скржинська М. В. Боспорські міфи в ілюстраціях античних вазописців ІV ст. до н. е. // Археологія. – 1997. - №4

66. Смирнов С.В. Палеолiт днiпровського Надпорiжжя. - К.,1973.

67. Ступак Д. В. Дослідження епігрветських стоянок півдня Середньої Десни // Археологія. – 2011. - №1 Телегiн Д.Я., Братченко С.Н. Розкопки курганiв епохи бронзи за допомогою механiзмiв // Археологiя. - 1974. - Вып.13.

68. Телегiн Д.Я. Середньостогiвська культура епохи мiдi - К., 1973.

69. Толочко П.П. Київська Русь. - К., 1996.

70. Фіалко О. Є. Сюжети амазономахії та грифономахії в античній торевтиці // Археологія. – 2011. - №1.

71. Формозов А.А. Начало изучения каменного века в России. - М.,1983.

72. Черняков И.Т. Северо-Западное Причерноморье во второй половине II тыс. до н.э. - К., 1985.

73. Шаповалов Г.И. Развитие судоходства на Нижнем Днепре с древнейших времен до ХIV века : Пособие для студентов.- Запорожье, 1991.

74. Шарафутдинова И.Н. Степное Поднепровье в эпоху поздней бронзы. - К., 1982.

Короткий термінологічний словник

Археоло́гія (грец. αρχαιος  – стародавній, λογος  – слово)  – наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яного, мідного (бронзового), залізного віків і почасти пізніших, часів. До цих пам'яток, що називаються археологічними, належать: стоянки, поселення, поховання, різні типи знарядь праці, зброї, посуду, прикрас, предмети побуту, мистецтва тощо

Археологічна культура  – термін, уживаний для позначення спільності (комплексу) подібних між собою археологічних пам’яток, що відносяться до одного часу і поширені в певній місцевості.

Артефа́кт (лат. Artefactum – «штучно зроблений»)  в археології – це продукт людської діяльності, об'єкт матеріальної культури, що містить у собі певний зміст інформації про минуле: господарські знаряддя, зброя, одяг, предмети культу й поклоніння.

Бронзова доба (ХХХІІ/ХХХ - Х/ІХ ст. до н. е.)  – важливий культурно-історичний період в історії людства. Саме в цей час набувають поширення вироби з бронзи (штучний сплав міді з оловом, миш'яком, свинцем чи іншими металами).

Залізний вік – остання доба археологічної періодизації, яка фактично продовжується до сьогодні. Відкритість верхньої межі спричинила поділ цієї доби на два періоди – ранній залізний вік і пізній. Перший охоплює час від IX ст. до н. е. по IV ст. н. е., другий починається з V ст. Фактично поняттям пізній залізний вік в археології не користуються. З падінням Римської імперії завершується епоха стародавньої історії і розпочинається доба середньовіччя. І з цього часу цілковитий пріоритет належить уже історичній періодизації.

Кам'яна́ доба – найдовший період в історії людства) доісторичний період часу, впродовж якого люди широко використовували камінь для виготовлення знарядь праці, була відсутня технологія обробки металу, використовувалась також деревина, кістка, на пізнішому етапі з'явилась обробка глини, з якої робили посуд.

Кіммерійці (друга половина VIII – VII ст. до н. е.) – першим народом на території нашої країни, назва якого стала відомою завдяки писемним джерелам, були кіммерійці. Вони започатковують історію кочовиків у Північнопричорноморських степах.

Кукутеь - Трипілля (рум. Cucuteniсела та с. Трипілля на Київщині) культурно-історична спільнота доби енеоліту-бронзи, перші землероби на теренах України.

Культу́рний шар  – ґрунт на місці давніх поселень, в якому наявні предмети матеріальної культури, сліди господарювання. Цей ґрунт відрізняють від материкового, який утворювався природнім шляхом, поза впливами діяльності людини. Давні споруди або їх залишки завжди певним чином співвідносяться з товщею землі, в якій вони збудовані та іноді й поховані. Наявність культурного шару визначає цінність певної території як археологічної пам'ятки, а предметне наповнення розповідає про заняття та побут давнього населення, дозволяє датувати та класифікувати пам'ятку. Археологічні знахідки є одним з небагатьох об'єктивних методів дослідження минулого. Тому землі, що містять в собі культурні шари, охороняються національним та міжнародним законодавством.

Мезолі́т (грец. μέσος – середній і λίθος – камінь), Середня кам'яна доба – епоха кам’яної доби (VIII –V тис. до н.е.), що була перехідною між палеолітом і неолітом. Також, деколи вживається назва епіпалеоліт.

Мідна доба, енеоліт, халколіт (від лат. aeneus  – мідний і грец. λίθος  – камінь) датується серединою VI - IV тис. до н. е. На тлі розвиненої кременевої індустрії з'являється серія мідних виробів (знаряддя праці, зброя, прикраси), навички ковальської справи та металургії.

Неоліт (від грец. νέος – новий і λίθος – камінь) – новий кам'яний вік (VII – IV тис. до н.е.), що заступив палеоліт і мезоліт та передував мідному віку, заключний період кам’яної доби. Неоліт став особливим етапом в історії України і людства взагалі. Саме з неолітом пов’язаний початок переходу від привласнюючих форм господарства до відтворювальних, створення культурно-історичних областей, в межах яких розповсюджувалися такі інновації, як відтворювальне господарство, кераміка, відтискна техніка розщеплення, шліфування, свердління, різноманітні елементи духовної культури

Палеолі́т (від грец. παλαιός – давній та λίθος – камінь) – давня кам'яна доба, найдавніший період людського суспільства (від 3 млн. - 10 тис. років тому).

Па́м'ятка археоло́гії – матеріальні залишки людської діяльності, що збереглися на поверхні землі, під землею або під водою і є об'єктом археологічних досліджень. Пам'ятки археології — речові джерела, що висвітлюють минуле людського суспільства. Велике значення пам'ятки археології мають для вивчення найдавнішого дописемного періоду людства, коли вони є єдиними історичними джерелами. До основних пам'яток археології належать: місця поселення (стоянки, городища, селища) й окремі житла, господарські споруди, залишки фортець і міст, могильники й окремі поховання, надмогильні й культові споруди, скарби, знаряддя праці та інші давні вироби, малюнки й написи на скелях і окремих каменях тощо.

Сармати (ІІ ст. до н.е. – IV ст. н.е. ) – давні автори спочатку називали їх савроматами. Зокрема Геродот із цього приводу писав, що за Танаїсом (Доном) – не скіфські краї, там мешкають савромати. Савромати займали величезні простори від Дону до Південного Приуралля. Пізніше, вже як сармати, вони з'явилися на території нашої країни.

Скіфи (VІ ст.до н.е.– IІІ ст. н.е. ) – яскраву сторінку в давню історію нашої землі вписали скіфи. Вона оживає не лише у блиску золота і чудернацьких образах, а й у динаміці подій, донесених писемними джерелами.