Тема 2. Поняття та види сімейних правовідносин.

1. Поняття та ознаки сім'ї.

2. Сімейні правовідносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти.

3. Підстави виникнення сімейних правовідносин.

4. Здійснення сімейних прав.

5. Виконання сімейних обов'язків.

6. Захист сімейних прав та інтересів

Задача 1.

У лютому 2009 р. в юридичну консультацiю звернулася громадянка Лещенко. Вона розповiла, що одружилася з Нiколенком у сiчнi 1998 р. На початку сумiсного життя чоловiк був уважний до неї, дарував квiти, вони часто вiдвiдували театр, музеї, ходили в гостi. Але потiм чоловiк, на думку Лещенко, став придiляти їй менше уваги, вважаючи за краще проводити вiльний час зi своїми друзями, без неї.

Лещенко просила пояснити їй, чи може вона правовими засобами примусити чоловiка ставитися до неї так як i ранiше, в перший рiк шлюбу. Стосовно iншого до чоловiка претензiй немає: зарплату вiддає, алкоголем не зловживає, скандалiв у сiм’ї немає. Розривати шлюб Лещенко не бажає.

Яку вiдповiдь у такiй ситуацiї можна було б дати Лещенко ?

Якi вiдносини регулюються сiмейним законодавством ?

Задача 2.

У квiтнi 2008 р. Савицький пiсля повернення з тривалого вiдрядження дiзнався, що рiк тому (у квiтнi 2007 р.) його дружина продала без його згоди житловий будинок, що належить їм на правi спiльної власностi. Незадоволений цим, Савицький негайно зажадав вiд неї розiрвання договору купiвлi-продажу. Проте дружина вiдповiла вiдмовою i заявила, що вимушена була продати будинок через обмеженi матерiальнi обставини та у зв’язку з необхiднiстю придбання нової автомашини. Вона також пояснила, що не змогла погодити з ним це питання внаслiдок його тривалої вiдсутностi, а вирученi вiд продажу будинку грошi вже витрачені, що не дає змоги вирiшити питання про розiрвання договору купiвлi-продажу.

Переконавшись, що його прохання виявилися безрезультатними, Савицький у жовтнi 2008 р. пiдготував позовну заяву до суду про визнання договору купiвлi-продажу житлового будинку недiйсним. Проконсультувавшись iз цього приводу у знайомого юриста, дружина пояснила Савицькому, що його звернення до суду буде безрезультатним, оскiльки вже пропущений строк позовної давностi. Вирiшивши з’ясувати обгрунтованiсть такої позицiї, Савицький звернувся в юридичну консультацiю.

Якi норми сімейного i цивiльного права повиннi бути застосованi в цiй ситуації ?

Чи поширюється позовна давнiсть на вимоги, якi випливають iз сiмейних відносин ?

Як визначається в таких випадках строк позовної давності ?

Яке роз’яснення повиннi дати Савицькому в юридичнiй консультації ?

Семінарське заняття № 3 (2 год.)

Тема 3. Поняття та правова природа шлюбу

1. Поняття шлюбу за сімейним правом України та його ознаки.

2. Умови укладення шлюбу.

3. Порядок укладення шлюбу

4. Недійсність шлюбу та визнання шлюбу неукладеним.

Задача 1.

До органу ДРАЦС м. Луцька звернулися iз заявою про укладання шлюбу Денисов i Карпенко, вказавши, що вони проживають однiєю сiм’єю протягом трьох рокiв i мають дитину, хоча Денисов i не записаний батьком цієї дитини.

Орган ДРАЦСу прийняв заяву та пiсля спливу двох тижнів зареєстрував шлюб мiж Денисовим i Карпенко. При державнiй реєстрації шлюбу Денисов змiнив своє прiзвище на прiзвище дружини.

Якi дiї зобов’язаний вчинити орган ДРАЦСу при прийняттi заяви про укладання шлюбу?

Чи правомiрно зареєстрував орган ДРАЦСу шлюб мiж Денисовим i Карпенко за два тижнi пiсля подання заяви?

Задача 2.

До органу РАЦС звернулася громадянка Мельниченко iз заявою про реєстрацiю шлюбу з громадянином Шевцовим, який проживає в м. Луцьку. У зв’язку з тим, що Шевцов не має змоги виїхати до м. Києва для подання заяви, Мельниченко подала до органу РАЦСу складену ним заяву, яка була завiрена керiвником пiдприємства, де працює Шевцов. Завiдувач органу ДРАЦСу вiдмовив Мельниченко у прийняттi цiєї заяви.

Чи необхiдна присутнiсть осiб, якi укладають шлюб, при поданнi заяви про реєстрацiю шлюбу до органу ДРАЦСу ?

У яких випадках заява про реєстрацiю шлюбу може бути подана однiєю з осiб, якi бажають укласти шлюб ?

Якi роз’яснення слiд дати Мельниченко ?

Задача 3.

До органу ДРАЦСу звернулися громадянин Степаненко i громадянка Бурченко iз заявою про укладання шлюбу. Вони просили зареєструвати шлюб наступного дня пiсля подання заяви, оскiльки Степаненко є курсантом випускного курсу вiйськового училища i незабаром буде направлений до вiддаленого мiсця своєї служби. Туди разом з ним збирається i його майбутня дружина. Вказана обставина була пiдтверджена вiдповiдною довiдкою.

Якими тiравовими нормами слiд при цьому керуватися ?

Якi причини можуть бути визнані поважними для скорочення або збiльшення строку реєстрації шлюбу ?

Задача 4.Матюшенко і Бокова подали до органу ДРАЦСу заяву про реєстрацiю шлюбу. Через декiлька днiв до завiдувача вiддiлу ДРАЦСу звернулася громадянка Мiшина. Вона просила у жодному разi не реєструвати шлюб Матюшенка з Боковою, оскiльки вже декiлька рокiв жила разом iз Матюшенком. У них дружня сiм’я, є спiльна дочка трьох рокiв, хоча їх шлюб і не зареєстрований. Матюшенко встановив батькiвство стосовно дочки.

Якi роз’яснення повинен дати завiдувач вiддiлу ДРАЦСу Мiшинiй ?

Чи має право орган вiдмовити Матюшенковi та Боковiй у державнiй реєстрацiї шлюбу ?

Задача 5.

Орган ДРАЦСу призначив день державної реєстрацiї шлюбу мiж Прокопенко та Вольською, якi подали в установленому порядку заяву про укладання щлюбу. Через тиждень до цього самого органу ДРАЦСу надiйшла заява без пiдпису про те, що Прокопенко одружений, шлюб мiж ним і громадянкою Симоненко у 2007 р. був зареєстрований у м. Луцьку i до цього часу не розiрваний. Це повiдомлення спочатку не було взято до уваги ак анонiмне, i державна реєстрацiя шлюбу не була вiдкладена. Проте через деякий час завiдувач органу ДРАЦСу направив до органу ДРАЦСу м. Луцька запит, з вiдповiдi на який з’ясував, що викладенi в анонiмнiй заявi вiдомостi вiдповiдають дiйсностi. У зв’язку з цим завiдувач органу ДРАЦСу за своєї інiцiативи провiв подальшу перевiрку, пiд час якої Прокопенко пояснив, що вiн справдi перебував у шлюбi з Симоненко, проте у 2008 р. цей шлюб був розiрваний за рiшенним суду, копiя якого у нього є.

Вважаючи, що подальше оформления реєстрацiї розiрвання шлюбу не потрiбне, Прокопенко не звертався iз цього приводу до органу ДРАЦСу. Не зробила цього i його колишня дружина. Через деякий час, у зв’язку з втратою паспорта, Прокопенку на його прохання i на пiдставi представленого рiшення суду був виданий новий паспорт, в якому запису (штампа) про реєстрацiю шлюбу з Симоненко немає. Тому Прокопенко вважав, що шлюб мiж ним i Симоненко припинено.

Вирiшивши, що пояснення Прокопенка i представленi ним документи є переконливими, завiдувач органу ДРАЦСу зареєстрував шлюб мiж Прокопенком i Вольською.

Якої помилки припустився завiдувач органу ДРАЦСу ?

Як слiд було дiяти за таких обставин ?

Якi правовi пiдстави проведення органом ДРАЦСу перевiрок з метою виявлення перешкод для реєстрацiї шлюбу ?

З якого часу шлюб мiж Прокопенком та Симоненко вважається припиненим ?

Задача 6.

Пiсля подання до органу ДРАЦСу заяви про укладання шлюбу Петров i Карпенко звернулися в мiсцеву полiклiнiку з проханням провести медичне обстеження i дати висновок з приводу можливої статi їх майбутньої дитини. Головний лiкар полiклiнiки вiдмовив у цьому проханнi, пославшись на те, що полiклiнiка не проводить обстеження і не дає консультацiї з таких питань.

Дайте оцінку рiшенню головного лiкаря.

У яких випадках закон передбачає можливiсть медичного обстеження осiб, якi одружуються ?

Якими нормами СК регламентуються цi питання ?

Задача 7.

Анатолiй Соболев вирiшив одружитися з Інною Гатченко, яка по батьковi була його сестрою. Мати Інни Гатченко не перебувала у шлюбi з батьком Анатолiя Соболева, але при народженнi Раїси за спiльною заявою її матерi та батька Анатолiя було встановлене батькiвство, тобто батько Анатолiя визнав Iнну як свою рiдну дочку, про що був зроблений актовий запис у книзi реєстрацiї народжень.

Посилаючись на вiдповiднi правові норми, пояснiть, чи можливе укладання шлюбу мiж Анатолiєм Соболевим та Iнною Гатченко ?

Задача 8.

Ольга Рогоза до замiжжя перенесла важку операцiю i вiдповiдно до висновку лiкарiв не могла мати дiтей. Одружуючись із Володимиром Кисленком, вона цей факт вiд нього приховала. Щодо проходження медичного обстеження перед реєстрацiєю шлюбу Кисленко і Рогоза не домовлялися.

Кисленко, який дуже хотiв мати дiтей, дiзнався про недуг дружини через декiлька мiсяцiв пiсля реєстрації шлюбу. Кисленко вирiшив написати скаргу до органу РАЦСу, вищого за рiвнем, на вiддiл ДРАЦСу, що зареєстрував їх шлюб з Рогозою, який, на його думку, не виконав свого обов’язку — не з’ясував, який стан здоров’я Ольги.

Чи пiдлягає скарга Кисленка задоволенню ?

Чи є пiдстави для визнання шлюбу Кисленка i Рогози недiйсним ?

У зв’язку з яким захворювання одного з подружжя i за яких обставин шлюб може бути визнаний недiйсним ?

Семінарське заняття № 4 -5 (4год.)