Практичне заняття № 9
Тема роботи: «Методика побудови розрізу будівлі»
Мета роботи: Засвоїти методику побудови розрізу будівлі в графічному редакторі AutoCad.
За аналогією до п.1 підрозділу 5.1, використовуючи файл „Межі креслення (багатоповерховий будинок)”, який знаходиться в бібліотеці за адресою: Д:\ Будівельний факультет\ Межі креслення, створюємо в папці Д:\ Будівельний факультет\ 401-БМ файл „Розріз 1-1”.
У Рядкові Стану встановлюємо необхідний тип лінії – штрихпунктирну (АСАD_ ISO O4 W100) та її товщину Bylayer. Для цього необхідно розкрити список Типы линий щигликом миші на кнопці зі стрілкою у вигляді чорного трикутника, що знаходиться справа від цього списку. Якщо у спискові такий тип лінії відсутній, вибираємо позицію Другое... . Розкриється діалогове вікно Менеджер типов линий. У ньому вибираємо командну кнопку Загрузить... . У новому діалоговому вікні Загрузить тип линий щигликом миші підсвічуємо потрібний тип та натискаємо командну кнопку ОК, яка його закриває. Підсвічуємо цей тип лінії в базовому діалоговому вікні, що залишається на екрані, щигликом миші на кнопці Текущий установлюємо його поточним і щигликом на командній кнопці ОК закриваємо діалогове вікно. Штрихпунктирний тип лінії встановлено.
Проводимо необхідні осі будівлі на кресленні (команда Линия (Line), режим ОРТО ввімкнено) за аналогією до побудови осей плану (див. пункт 2 підрозділу 5.1).
Установлюємо поточним у Рядкові Стану суцільний тип лінії (тип By Layer) та товщину 0,7 мм за аналогією до пункту 2.
Проводимо лінію рівня підлоги першого поверху (команда Линия (Line)).
Копіюємо цю лінію вгору на висоту приміщення (2500, 2800 чи 3000 мм) та на висоту поверху (враховуючи товщину конструкції перекриття).
В електронній бібліотеці Стінові панелі знаходимо свій тип зовнішніх стінових огороджень, наприклад несучу стінову панель товщиною 0,35 м при висоті поверху 2,7 м. Виділяємо її і копіюємо в буфер обміну ( команда Копировать в Буфер обмена).
Повертаємося через команду ОКНО до файлу „Розріз”, у контекстному меню задаємо команду Вставить как Блок. За базову точку приймаємо точку перетину внутрішньої грані панелі й верхньої опорної площини. За точку вставки приймаємо перетин координаційної осі з лінією стелі.
Ураховуємо необхідну прив’язку стінової панелі до координаційної осі. Для нашого прикладу: виділяємо блок стінової панелі, через контекстне меню задаємо команду Переместить, задаємо базову точку, вказуємо напрямок перенесення (всередину будівлі) і з клавіатури вказуємо величину прив’язки – 100 мм.
Аналогічно встановлюємо іншу зовнішню стінову панель. Можна при цьому використовувати, якщо це необхідно, команду Зеркало (Mirror).
Полілінією (команда Полилиния (Pline), ширина 50 мм) викреслюємо нижню грань панелі перекриття від перетину опорної поверхні однієї панелі з віссю до аналогічної точки іншої панелі.
Копіюємо нижню грань панелі догори на товщину панелі (120, 160 або 220 мм залежно від конструктивної схеми будівлі (команди Копировать объект (Copy)).
Полілінією (команда Полилиния (Pline), ширина 50 мм) викреслюємо внутрішні несучі стіни (товщина 120 чи 160 мм залежно від огороджувального призначення) та перегородки, що попали в розріз.
Лінію підлоги першого поверху копіюємо вгору на ½ висоти поверху (команда Копировать объект (Copy)).
Витягуємо блоком з електронної бібліотеки ( Сходи) конструкцію сходів для потрібної висоти поверху і встановлюємо її так, щоб верхня крайня точка міжповерхової сходової площадки збігалася з перетином внутрішньої грані зовнішньої стіни та лінії середини поверху.
Витираємо лінію середини висоти поверху (команда Стереть (Erase)).
Поверхові сходові площадки розтягуємо до граней внутрішніх несучих стін. Для цього використовуємо команду Растянуть (Stretch), Секрамкою вибираємо необхідну сходову площадку, відмовляємося від подальшого вибору об’єктів і розтягуємо її до потрібної грані стіни.
Обрізуємо лінії рівня підлоги в межах сходової клітки (команда Обрезать (Trim)).
Корегуємо розміри та розміщення віконного отвору в стіновій панелі сходової площадки (команда Растянуть (Stretch) із використанням Секрамки для вибору об’єкта).
За необхідності викреслюємо плиту балкона чи лоджії з їх огородженнями.
Виконуємо потрібне оброзмірювання в межах поверху і проставляємо висотні позначки поверху та площадок сходової клітки.
Копіюємо отримане креслення першого поверху на необхідну кількість поверхів (команди Копировать Объект (Copy) або Массив (Array)).
Витягуємо блоком із електронної бібліотеки (адреса: Д:\ Будівельний факультет\ Багатоповерховий будинок\ Блоки для розрізу\ Надбудова машинного відділення) конструкцію машинного відділення і встановлюємо її на остов будівлі таким чином, щоб грані стін блока Надбудова машинного Відділення збігалися з гранями стін будівлі (команди Копировать в Буфер Обмена, ОКНО, „Розріз”, Вставить как блок із застосуванням механізмів об’єктної прив’язки). За необхідності збільшуємо або зменшуємо ширину цього блока чи однієї його частини (команда Растянуть (Stretch) з використанням Секрамки для вибору об’єкта).
Лінію підлоги першого поверху копіюємо на величину висоти підвального поверху (команда Копировать выбор контекстного меню).
Полілінією (команда Полилиния (Pline), ширина 50 мм) викреслюємо несучі стіни підвалу таким чином, щоб їх низ був не менше ніж на 200 мм нижчим від рівня підлоги підвалу.
Витягуємо блоком із електронної бібліотеки необхідні за розміром фундаментні подушки, які знаходяться за адресою: Д:\ Будівельний факультет\ Багатоповерховий будинок\ Фундаментні плити, і розміщуємо їх під стіни таким чином, щоб середина верху плити збігалася із серединою низу несучої стіни (команди Копировать в Буфер Обмена, Окно, „Розріз”, Вставить как блок із використанням механізмів об’єктної прив’язки).
Марш сходової клітки, що веде з першого поверху до міжповерхової площадки, копіюємо донизу та обрізуємо зайві східці (команди Копировать Выбор контекстного меню, Обрезать (Trim)).
Викреслюємо необхідні конструктивні елементи вхідного вузла.
Виконуємо зовнішні оброзмірювання креслення розрізу, проставляємо вертикальні позначки рівнів членування фасаду на поверхах будівлі. Виконуємо надпис креслення, наприклад “Розріз 1-1”. Приклад виконання поперечного розрізу наведено на рис. 29.
