Питання для самоконтролю

1. Які лінії використовують для розмітки кресленика?

2. Яким чином видаляються із зображення непотрібні об’єкти?

3. Яким чином змінюють тип ліній на кресленику?

4. Для яких потреб може застосовуватися полілінія?

Практичне заняття № 6

Тема роботи: «Методика побудови плану будівлі»

Мета роботи: Засвоїти методику побудови плану будівлі в графічному редакторі AutoCad.

1. Для роботи над планом будівлі необхідно створити файл „План” із використанням прототипів .

2. Відкриваємо падаюче меню команди Файл та вибираємо команду Сохранить как... . У діалоговому вікні Save Drawing As, що з’явиться на екрані, у спискові, який розкривається, з іменем Сохранить в: виділяємо ім’я папки своєї групи, наприклад 401-БМ. У спискові, що розкривається, з іменем Имя файла набираємо з клавіатури ім’я План, попередньо розташувавши на білому фоні списку курсор миші. Щиглик мишею на командній кнопці Сохранить збереже наш файл під іменем План, розмістивши його в папці „ТС-31”.

3. Проектування плану будівлі розпочинають зі створення сітки осей відповідно до завдання, за заданою планувальною схемою. Для цього в рядкові стану встановлюємо відповідний тип лінії  штрихпунктирну (ACAD_ISO 04W 100) та її товщину Bylayer.

Викреслюємо за допомогою команди Лінія (Line) першу вертикальну й нижню горизонтальну осі. Копіюємо їх командою Копировать объект (Copy) вправо та вгору на величину кроку. Якщо крок повторюється, можна скористатися командою MACCИB (Array).

У зоні контуру плану, в місцях, де капітальні стіни відсутні, осі командою Обрезать (Trim) обрізаємо.

4. Змінюємо в рядкові стану тип лінії на суцільну, встановлюючи By layer і товщину 0,7 мм.

5. Викреслюємо контур зовнішніх стін. Для цього використовуємо команду Мультилиния (Multiline). У файлі „Межі креслення (багатоповерховий будинок)” створені наступні типи мультиліній.

Таблиця 1 – Типи мультиліній

Ім’я стилю	Пояснення
120	Панель внутрішньої стіни 120 мм (прив'язка центральна) або плита перекриття 120 мм
1200	Панель внутрішньої стіни 120 мм (прив'язка центральна), лінії штрихові
160	Панель внутрішньої стіни 160 мм (прив'язка центральна)
1600	Панель внутрішньої стіни 160 мм (прив'язка центральна), лінії штрихові
220	Плита перекриття 220 мм
300	Панель зовнішньої стіни 300 мм (прив'язка 100)
350	Панель зовнішньої стіни 350 мм (прив'язка 100)
400	Панель чи блок зовнішньої стіни 400 мм (прив'язка 100)
450	Панель зовнішньої стіни 450 мм (прив'язка 100)
80	Гіпсобетонна перегородка
500	Блок зовнішньої стіни 500 мм (прив'язка 100)
600	Блок зовнішньої стіни 600 мм (прив'язка 100)
3000	Блок зовнішньої стіни 300 мм (прив'язка центральна)

6. У місцях розташування фрізових панелей корегуємо накреслену мультилінію, зміщуючи її назовні (перпендикулярно стіновій панелі внутрішньої стіни) на величину прив’язки зовнішніх стін (100 мм) плюс половина товщини стінової панелі внутрішньої стіни (80 або 60 мм).

7. За допомогою електронної бібліотеки за адресою: диск Д:\ Санвузли вибираємо Рамкою необхідне нам конструктивне рішення санітарного вузла та копіюємо його в Буфер обміну в рядкові Стандартного набору інструментів. Через команду ОКНО падаючого меню повертаємося до свого файлу „План”. Правою кнопкою миші (при цьому курсор знаходиться на робочому полі AutoCAD) виводимо на екран контекстне меню, в якому вибираємо команду Вставить как Блок. Позиціонуємо креслення санблока поруч із кресленням. За необхідності виконується його поворот (команда Вращать (Rotate) чи дзеркальне відображення (команда Зеркало (Mirror). Вставляємо санблок у будівлю, використовуючи потрібні елементи об’єктної прив’язки.

8. За допомогою електронної бібліотеки за адресою: диск Д:\ Стінові панелі в плані вибираємо Рамкою необхідне нам креслення стику зовнішніх стінових панелей та копіюємо його в Буфер обміну в рядкові Стандартного набору інструментів. Через команду ОКНО падаючого меню повертаємося до свого файлу „План”. Правою кнопкою миші (при цьому курсор знаходиться на робочому полі AutoCAD) виводимо на екран контекстне меню, в якому вибираємо команду Вставить как Блок. Вставляємо креслення у необхідне місце.

9. На основі аналізу планувальної схеми будівлі, забезпечуючи мінімально необхідні за нормами проектування площі та габарити приміщень, використовуючи для цього мультилінії, викреслюємо гіпсобетонні перегородки товщиною 80 мм між капітальними стінами.

10. Витягуємо блоком з електронної бібліотеки за адресою: Д:\ Блоки для плану вентиляційний блок. Виходячи з того, що такий блок може бути використано в межах поверху лише для вентиляції одного приміщення, розміщуємо один блок у межах приміщення кухні, а другий – для вентиляції санвузла (команди Копировать в Буфер Обмена, ОКНО, „План”, Вставить как блок, Копировать выделение з використанням механізмів об’єктної прив’язки).

11. Аналогічно до пункту 6, витягуємо блоком з електронної бібліотеки Сходи для першого чи типового поверху і розміщуємо їх у межах ліфтово-сходової клітки. За базову точку блока сприймаємо крайню точку міжповерхової площадки.

12. Доповнюємо чарунку ліфтово-сходової клітки ліфтами. Залежно від поверховості будівлі компонуємо ліфтовий ряд із блоків пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Блоки ліфтів знаходяться в електронній бібліотеці за адресою: Д:\ Ліфти. Послідовність виконання команд при цьому аналогічна описаній у пункті 6.

13. Дверні прорізи в зовнішніх та внутрішніх стінах заповнюємо стандартними дверними блоками, які зведені до електронної таблиці, що знаходиться за адресою: D:\ Двері в панельних стінах.

Пропонуємо таку послідовність операцій заповнення прорізів. Вибираємо Рамкою необхідний дверний блок у таблиці й копіюємо його в Буфер обмена. За базову точку блока машина автоматично визначить ліву внутрішню грань дверного причілка. Повертаємося до плану і блоком вставляємо двері в стіну. Для коректного задання точки вставки робимо активною об’єктну прив’язку Привязать к Ближайшему, позиціонуємо маркер Ближайшая на внутрішній грані стіни і, переміщуючи по ній курсор, знаходимо необхідну точку вставки та фіксуємо її щигликом лівої кнопки миші (команди: Копировать в Буфер Обмена, ОКНО, „План”, Вставить как блок). Вирізуємо контури стін у дверних прорізах (команда: Обрезать (Trim)).

14. Для підбору необхідної кількості та розмірів віконних прорізів у стінах плану будівлі необхідно визначити площу приміщень. Для цього можна скористатися послугами падаючого меню Инструменты\ Запрос Справки\ Площадь або груповою кнопкою довідкових операцій Стандартної панелі інструментів, якщо вона виведена на екран (див. рисунок 2). Команда Площадь (AREA) вимагає вказати послідовно вузлові точки, що характеризують конфігурацію приміщення. Після введення останньої точки, яка замикає контур і збігається з першою точкою, та відмови від уведення наступної точки (ENTER чи щиглик правою кнопкою миші) команда виводить у командний рядок або в текстове вікно значення площі та периметра. Площу приміщень проставляють командою Рисование\ Текст\ Однострочный текст у правому нижньому куті приміщення з точністю до десятих метра і підкреслюють полілінією шириною 50 мм, наприклад 10,4 .

15. Віконні прорізи в стінах виконуємо під стандартні вирішення віконних заповнень, зведених до таблиць у файлах „Вікна в панельних стінах” та „Вікна з балконними дверима в панельних стінах”, які знаходяться за адресою: Д:\ Будівельний факультет\ Багатоповерховий будинок\ Блоки для плану\ Вікна. Ширину віконних прорізів призначаємо, виходячи з площі підлоги приміщення, стандартної висоти вікна для житлових будівель 1,5 м та необхідності забезпечення співвідношення площі світлових прорізів у всіх житлових кімнатах і кухнях до площі підлоги приміщень не менше ніж 1: 8 та не більше 1: 5,5; для мансард 1: 10; для сходових кліток 1: 8; у спільних коридорах 1: 16. Послідовність операцій вставки віконних блоків аналогічна вставці дверних блоків (див. пункт 12).

16. За необхідності докреслюємо контури балконів та лоджій (команда Линия (Line)). Приклад виконання плану типового поверху наведено на рис. 25.

17. Для виконання плану першого поверху необхідно вивести на екран файл „План типового поверху” і виконати його перейменування (команди Файл, Сохранить как... Стандартної панелі інструментів) на „План першого поверху”. Скорегувати ліфтово-шахтовий вузол (замінити сходи типового поверху на блок “Сходи І поверху”) та доповнити його вхідним вузлом. Проставити позначки рівнів підлоги приміщень.

18. Виконуємо оброзмірювання плану типового поверху, найменування осей і записуємо назву креслення “План типового поверху” (команди Измерение, Линейное, Сплошная та Рисование, Текст, Однострочный текст).

19. Виконуємо надпис креслення – “План першого поверху”. Приклад виконання плану першого поверху наведено на рис. 26.