3.8. Прикладом континентальної моделі фінансового ринку є:

А) Німеччина, Італія, Франція, Японія

Б) США, Велика Британія, Голландія

В) Велика Британія, Франція, Німеччина

3.9. Модель регулювання ринків капіталів «контроль по напрямах діяльності» передбачає:

А) заснована на створенні одного регулюючого органу або мега-регулятора, відокремленого від центрального банку, і відповідального за всі напрямки діяльності всіх інститутів, що діють на фінансовому ринку країни

Б) що всі посередники на фінансовому ринку є підзвітними більш ніж одному регулюючому органу, забезпечує одноманітність в регулюванні для різних суб'єктів регулювання, які займаються одним видом діяльності

В) розподіл фінансового ринку на три елементи, наявні три керівні органи, які стежать за діяльністю банків, страхових компаній і учасників ринку цінних паперів.

3.10. «Інституційна» модель регулювання ринків капіталів передбачає:

А) заснована на створенні одного регулюючого органу або мега-регулятора, відокремленого від центрального банку, і відповідального за всі напрямки діяльності всіх інститутів, що діють на фінансовому ринку країни

Б) що всі посередники на фінансовому ринку є підзвітними більш ніж одному регулюючому органу, забезпечує одноманітність в регулюванні для різних суб'єктів регулювання, які займаються одним видом діяльності

В) розподіл фінансового ринку на три елементи, наявні три керівні органи, які стежать за діяльністю банків, страхових компаній і учасників ринку цінних паперів.

До залікового модуля 4.

4.1. Континентальна модель бухгалтерського обліку передбачає, що:

А) бухгалтерська звітність розглядається як основне джерело інформації для інвесторів і кредиторів;

Б) використовується метод коректування показників звітності з урахуванням зміни загального рівня цін, коректування звітності орієнтоване на потреби держави по виконанню дохідної частини бюджету;

В) фінансова звітність компаній призначена в першу чергу для банків, а не для учасників ринку цінних паперів.

4.2. Японська модель кластеру:

А) сукупність малих фірм-суміжників, сконцентрованих навколо підприємства ТНК, як ядра бізнесу-кластера, що спеціалізуються на випуску товарів-напівфабрикатів, і послуг із замовлення даного підприємства й конкуруючих між собою за ціною і якістю;

Б) вертикально-інтегрована спеціалізована територія, створена в рамках державної економічної політики;

В) горизонтально-інтегрована спеціалізована територія, створена в рамках державної економічної політики;

4.3. Ризик конкретного виду підприємницької діяльності, який пов'язаний з можливістю не одержати бажаної віддачі від вкладення коштів це

А) фінансовий ризик;

Б) інвестиційний ризик;

В) ризик капітальних вкладень;

Г) ринковий ризик.

4.4. Оцінка комерційної ефективності проекту проводиться на підставі наступних показників ефективності:

А) період окупності проекту; чистий дисконтований дохід; внутрішня норма рентабельності; індекс прибутковості;

Б) бюджетна ефективність; чистий дисконтований дохід бюджету.

В) аналіз невизначеності шляхом аналізу чуттєвості та сценаріїв; аналіз невизначеності шляхом оцінки ризиків.

4.5. До факторів конкурентних переваг внутрішнього попиту відносяться:

А) суміжні й обслуговуючі галузі, джерела надходження сировини, напівфабрикатів, устаткування, технологій, інновацій;

Б) ємність ринку даної території, відповідність стандартів ринку стандартам і тенденціям розвитку;

В) структура й менеджмент фірм, середовище їхнього існування з погляду антимонопольного законодавства й традицій ведення бізнесу

4.6. Інноваційно– індустріальний кластер це:

А) кластер компаній, що визначає промислову, інвестиційну, соціальну структуру регіону, створює динамічні групи компаній, що використовують передові знання і технології;

Б) кластер компаній, націлених на провідні світові стандарти, на швидке придбання необхідних знань і технологій з метою поліпшення поточної конкурентоспроможності;

В) група спільно працюючих компаній, що проводять продукти і послуги, що вимагають постійного оновлення, поліпшення якості, впровадження нових функціональних можливостей. Постійні і стійкі зв'язки з науково-дослідними центрами, освітніми установами.