14.3. Етапи розробки й реалізації стратегії реструктуризації підприємства

Якщо додержуватися основних принципів методу керування проектами, то можна виділити кілька етапів реалізації проекту реструктуризації (рис. 14.2).

Перший етап - визначення цілей реструктуризації. Власники й менеджмент повинні визначити, що саме їх не влаштовує в поточній діяльності компанії, і чого вони хочуть домогтися в результаті структурних змін. Від того, наскільки грамотно вони визначать мети й коло завдань, залежить подальший розвиток компанії й відповідно доля програми реструктуризації.

Другий етап - діагностика компанії. Її проводять для того, щоб виявити проблеми компанії, визначити її слабкі й сильні сторони, зрозуміти перспективи розвитку й рентабельність подальшого інвестування в цей бізнес. При проведенні діагностики, як правило, здійснюється правовий, податковий аналіз, аналіз операційної діяльності, ринку й інвестиційної привабливості компанії. Також вивчається її фінансовий стан, стратегія й діяльність керівництва.

Третій етап - розробка стратегії й програми реструктуризації. На цьому етапі за даними, отриманим у результаті діагностики, складається кілька альтернативних варіантів розвитку компанії.

Первісний стан компанії

Рис. 14.2. Схема реструктуризації компанії

Для кожного варіанта визначаються методи реструктуризації, розраховуються прогнозні показники, оцінюються можливі ризики, обсяги задіяних ресурсів. На основі різних критеріїв власниками компанії й менеджментом проводиться оцінка ефективності тієї або іншої альтернативи й здійснюється вибір, відповідно до якого розробляється програма реструктуризації. При цьому формалізуються й уточнюються стратегічні цілі підприємства, деталізуються якісні й кількісні цільові параметри, які повинна досягти система з урахуванням ресурсних обмежень.

Четвертий етап - здійснення реструктуризації відповідно до розробленої програми. Формується команда фахівців, задіяних у роботі. Потім проробляються й послідовно реалізуються всі етапи програми. У ході проведення четвертого етапу реструктуризації уточнюються цільові показники й, якщо відбувається їхнє відхилення від запланованих значень, компанія здійснює коректування програми.

П’ятий етап - супровід програми реструктуризації й оцінка її результатів. На останньому етапі команда, відповідальна за реалізацію програми, здійснює контроль за виконанням цільових показників, аналізує отримані результати й підготовляє підсумковий звіт про пророблену роботу.

Передумови реструктуризації стратегії:

відсутність усвідомленої стратегії діяльності підприємства.

неправильна стратегія діяльності підприємства (не відповідним умовам ведення бізнесу).

необхідність зміни стратегії.

Найважливішим структуроутворюючим параметром є види діяльності або стратегічні господарські області. Під такою областю розуміється сфера діяльності підприємства, ринок й інфраструктура якого мають відносну незалежність.

Процес установлення стратегічних господарських областей припускає:

аналіз існуючого положення підприємства,

визначення загального напрямку й стратегії розвитку,

аналіз ефективності, перспективності й стратегічної відповідності окремих видів бізнесу,

стратегічне позиціювання підприємства.

Можливі варіанти організаційних перетворень в межах встановлення стратегічних господарських:

Стратегії росту:

інтегрований ріст (розширення шляхом додавання нових структур усередині галузі):

концентрований ріст (зміна продукту або ринку в рамках традиційної галузі);

диверсифицированный ріст (зміна продукту, ринку, галузі);

Стратегії скорочення бізнесу:

дезінтеграційна (поділ або виділення бізнесу);

продаж частини акцій;

ліквідаційна (ліквідація підприємства).

Реструктуризація підприємств повинна проводитися «зверху вниз» - від цілей бізнесу-системи до робіт, що реалізують алгоритм досягнення цих цілей. Інакше, це - не реструктуризація, а процес модернізації окремих елементів системи керування підприємством.

Будь-яку стратегію реструктуризації варто підсилювати заходами за трьома основними напрямками:

зменшення витрат і підвищення ефективності виробництва та продуктивності праці, зниження енергоємності виробництва, посилення контролю за якістю продукції;

модернізація чи заміна обладнання (здебільшого модернізація є вигіднішою й за критерієм витрат, і з крапки зору стратегії розвитку підприємства);

запровадження нової технології, доцільність якої має бути ретельно обґрунтована.

Проведення заходів із реструктуризації для шкірного суб'єкта господарювання потребує індивідуальних способів розв'язання завдань щодо виходу з кризового стану.