
- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни донецький державний університет управління
- •Ринкова трансформація економіки регіону
- •Передмова
- •1. Навчальна програма
- •1.1. Мета та завдання дисципліни “Ринкова трансформація економіки регіону”
- •Мета вивчення дисципліни
- •Завдання дисципліни
- •Місце дисципліни у навчальному процесі
- •Вимоги до знань та вмінь
- •Змістовий модуль 2. Формування ринків капіталу в умовах ринкової економіки
- •Змістовий модуль 3. Фондовий ринок регіону: стан та перспективи розвитку
- •Змістовий модуль 4. Фінансово-кредитні посередники та їх роль в інноваційно-інвестиційній трансформації економіки
- •Заліковий модуль 2. Інвестиційно-інноваційні трансформації економічного розвитку підприємств Змістовий модуль 5. Практика теорії грошей і ринкова економіка
- •Змістовий модуль 6. Інвестиційний менеджмент і ринкова економіка
- •Змістовий модуль 7. Проектний аналіз ефективності капітальних інвестицій
- •Заліковий модуль 3. Реорганізація корпорацій Змістовий модуль 8. Фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт)
- •Змістовий модуль 9. Фінансові аспекти злиття і поглинання компаній
- •Змістовий модуль 10. Корпоративні структури, їх тини та особливості створення
- •Змістовий модуль 11. Проектування регіонального індустріального кластера
- •Заліковий модуль 4. Практика ринкової трансформації економіки Змістовий модуль 12. Основні напрями ринкової трансформації економіки регіону
- •Змістовий модуль 13. Практика економічного обґрунтування реструктуризації підприємств
- •Змістовий модуль 14. Практика розробки стратегії реструктуризації підприємств економіки регіону у сучасних умовах
- •Змістовий модуль 15. Практика розробки пропозицій щодо подолання кризових явищ у фінансовій та виробничій сферах (фінансово-виробнича реструктуризація) підприємств
- •2. Робоча навчальна програма
- •2.1. Розподіл дисципліни «Ринкова трансформація економіки регіону» на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю
- •2.2. Бальна шкала рейтингової оцінки навчального модуля
- •Розподіл балів за модулями для заочної форми навчання
- •3. Конспект лекцій Заліковий модуль 1. Засади формування ринкової складової економічного розвитку Змістовний модуль 1. Теоретичні основи ринкової трансформації економіки регіону
- •1.1. Господарство регіону як територіально-економічна система. Поняття про регіональний господарський комплекс (ргк)
- •1.2. Фактори ринкової трансформації ргк
- •1.3. Процеси ринкової трансформації ргк
- •2.1. Поняття про ринок капіталів та його місто в системі фінансових ринків
- •2.2. Роль ринків капіталу у перехідній економіці
- •2.3. Регулювання ринків капіталу
- •2.4. Сучасний стан та перспективи розвитку вітчизняного ринку капіталів
- •Змістовний модуль 3. Сучасний стан та перспективи розвитку фондового ринку в Україні
- •3.1. Світові тенденції розвитку фондового ринку
- •2,7 Трлн. Дол.
- •Обсяги операцій на світовому фінансовому ринку
- •3.2. Сучасний стан розвитку українського фондового ринку
- •3.3.Розбудова інфраструктури фондового ринку
- •3.4. Інформаційна прозорість фондового ринку
- •3.5. Система ефективного регулювання фондового ринку
- •Змістовий модуль 4. Фінансово-кредитні посередники та їх роль в інноваційно-інвестиційній трансформації економіки України
- •4.1. Зростання ролі банківського сектору
- •4.2. Страхові компанії як джерело фінансових ресурсів в економіку держави
- •4.3. Лізингові операції та їхня роль у ринковій економіці
- •Для лізингоотримувача:
- •Для постачальника (Продавця):
- •Заліковий модуль 2. Інвестиційно-інноваційні трансформації економічного розвитку підприємств
- •5.1. Концепція вартості грошей у часі
- •5.2. Елементи теорії відсотків
- •5.3. Вплив інфляції при визначенні дійсної й майбутньої вартості грошей
- •5.4. Взаємозв'язок номінальних і реальної процентної ставок
- •5.5. Нарощення й дисконтування грошових потоків
- •5.6. Порівняння альтернативних можливостей вкладення коштів за допомогою техніки дисконтування й нарощення
- •Змістовний модуль 6. Інвестиційний менеджмент і перехідна економіка
- •6.1. Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства
- •6.2. Довгострокові фінансові інвестиції
- •6.3. Поточні фінансові інвестиції
- •6.4. Оцінка доцільності фінансових інвестицій
- •Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності
- •7.1. Ефективність інвестиційного проекту
- •7.2. Методи оцінки інвестиційних проектів
- •7.3. Загальні поняття невизначеності й ризику інвестиційного проекту
- •7.1. Алгоритм аналізу чутливості інвестиційного проекту
- •7.4. Інвестиційний ризик і його види
- •Імовірнісний підхід до оцінки ризикованості інвестиційного проекту
- •Рішення
- •Заліковий модуль 3. Ринкові механізми функціонування корпорацій
- •8.2. Концептуальні засади міжнародних стандартів фінансової звітності
- •8.3. Перехід підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності
- •8.4. Перехід банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку
- •Змістовний модуль 9. Фінансові аспекти злиття і поглинання компаній в Україні
- •9.1. Поняття злиття і поглинання. Сучасні теорії злиття і поглинання
- •9.2. Особливості здійснення операцій злиття та поглинання в Україні
- •9.3. Процеси злиття і поглинання в світі
- •9.3. Фінансовий аспект злиття і поглинання
- •9.4. Причини невдач злиття та поглинання. Захист компаній від недружніх злиття і поглинання
- •Змістовий модуль 10. Корпоративні структури, їх типи та особливості створення
- •10.1. Корпоративна структура як стратегічний альянс
- •10.2. Система корпоративного управління як шлях забезпечення ефективності корпорації
- •Порівняльна характеристика систем корпоративного управління
- •10.3. Світові моделі корпоративного управління
- •10.4. Корпоративні структури в Україні
- •11.1. Кластер як елемент стійкого розвитку економіки
- •Кластер
- •Напрямки спеціалізації
- •Кластерні технології стимулювання економічного зростання
- •Рефлексивна стратегія –
- •11.2. Класифікація кластерів
- •12.3. Світовий досвід функціонування кластерів
- •11.4. Розвиток кластерів в економіці України
- •Заліковий модуль 4. Практика ринкової трансформації економіки Змістовний модуль12. Напрямки ринкової трансформації господарського комплексу України
- •12.1. Загальні економічні трансформації в економіці України
- •12.2. Економічні трансформації в економіці України в регіональному вимірі
- •12.3 Становище грошово-кредитної сфери та проблеми валютно–грошової стабільності
- •12.4. Еволюція зовнішньоекономічної позиції України
- •13.1. Реструктуризація підприємства, її види, типи й форми
- •13.2. Напрямки реструктуризації підприємства
- •13.3. Оцінка вартості підприємства при реструктуризації
- •Змістовний модуль 14. Практика розробки стратегії реструктуризації підприємств економіки регіону в сучасних умовах
- •14.1. Стратегія реструктуризації компанії як складова загальної стратегії розвитку підприємства
- •14.2. Фактори збільшення вартості бізнесу в результаті реалізації стратегії реструктуризації
- •Еталонні стратегії розвитку компанії
- •14.3. Етапи розробки й реалізації стратегії реструктуризації підприємства
- •14.4. Ризики реалізації стратегії реструктуризації підприємства
- •15.1. Поняття кризи, її типи та стадії проходження
- •Взаємозв'язок стадій життєвого циклу кризи, функцій, методів, типів кризового менеджменту і видів реструктуризації
- •15.2. Антикризове управління регіональним розвитком (на прикладі вугільної промисловості Донбасу)
- •Позики Світового банку Україні за секторами
- •Негативні:
- •Позитивні:
- •15.3. Реструктуризація промислового підприємства (на прикладі машинобудівного підприємства)
- •4. Методичні рекомендації до проведення семінарських занять
- •Заліковий модуль 1. Теоретичні засади формування фінансової складової економічного розвитку. Змістовий модуль 1. Семінарське заняття 1. Теоретичні основи ринкової трансформації економіки регіону
- •Змістовий модуль 2. Семінарське заняття 2. Формування ринків капіталу в умовах ринкової економіки
- •1.1. Поняття про ринок капіталів та його місто в системі фінансових ринків.
- •1.2. Роль ринків капіталу у перехідній та ринковій економіці.
- •1.3. Регулювання ринків капіталу.
- •Змістовий модуль 3. Семінарське заняття 3. Фондовий ринок регіону: стан та перспективи розвитку
- •Змістовий модуль 4. Семінарське заняття 4. Фінансово-кредитні посередники та їх роль в інноваційно-інвестиційній трансформації економіки
- •Заліковий модуль 2. Інвестиційно-інноваційні трансформації економічного розвитку підприємств
- •Змістовий модуль 7. Семінарське заняття 7. Проектний аналіз ефективності капітальних інвестицій
- •Заліковий модуль 3. Реорганізація корпорацій Змістовий модуль 8. Семінарське заняття 8. Фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт)
- •Змістовий модуль 9. Семінарське заняття 9. Фінансові аспекти злиття і поглинання компаній
- •Змістовий модуль 10. Семінарське заняття 10. Корпоративні структури, їх тини та особливості створення
- •Змістовий модуль 11. Семінарське заняття 11. Проектування регіонального індустріального кластера
- •Заліковий модуль 4. Практика ринкової трансформації економіки Змістовий модуль 12. Семінарське заняття 12. Основні напрями ринкової трансформації економіки регіону
- •Змістовий модуль 12. Семінарське заняття 13. Основні напрями ринкової трансформації економіки регіону
- •Змістовий модуль 13. Семінарське заняття 14. Практика економічного обґрунтування реструктуризації підприємств
- •Змістовий модуль 14. Семінарське заняття 15. Практика розробки стратегії реструктуризації підприємств економіки регіону у сучасних умовах
- •Змістовий модуль 14. Семінарське заняття 16. Практика розробки стратегії реструктуризації підприємств економіки регіону у сучасних умовах
- •Змістовий модуль 15. Семінарське заняття 17. Практика розробки пропозицій щодо подолання кризових явищ у фінансовій та виробничій сферах (фінансово-виробнича реструктуризація) підприємств
- •Змістовий модуль 15. Семінарське заняття 18. Практика розробки пропозицій щодо подолання кризових явищ у фінансовій та виробничій сферах (фінансово-виробнича реструктуризація) підприємств
- •5. Методичні рекомендації щодо самостійного вивчення дисципліни
- •Заліковий модуль 2. Інвестиційно-інноваційні трансформації економічного розвитку підприємств
- •6. Охарактеризуйте вплив інфляції при визначенні дійсної й майбутньої вартості грошей.
- •9. Охарактеризуйте взаємозв'язок номінальних і реальної процентної ставок.
- •Заліковий модуль 3. Реорганізація корпорацій
- •Заліковий модуль 4. Практика ринкової трансформації економіки
- •6. Методичні рекомендації до виконання ІндивідуальнОї роботи
- •Змістовий модуль 6. Інвестиційний менеджмент і ринкова економіка Розв’язання завдань зі змістового модулю
- •Змістовий модуль 7. Проектний аналіз ефективності капітальних інвестицій
- •Заліковий модуль 3. Реорганізація корпорацій Змістовий модуль 8. Фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт)
- •Змістовий модуль 9. Фінансові аспекти злиття і поглинання компаній
- •Змістовий модуль 10. Корпоративні структури, їх тини та особливості створення
- •Змістовий модуль 11. Проектування регіонального індустріального кластера
- •Змістовий модуль 14. Практика розробки стратегії реструктуризації підприємств економіки регіону у сучасних умовах
- •Змістовий модуль 15. Практика розробки пропозицій щодо подолання кризових явищ у фінансовій та виробничій сферах (фінансово-виробнича реструктуризація) підприємств
- •7. Засоби діагностики знань студентів
- •7.1. Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модулю
- •7.2. Критерії оцінювання знань студентів з кожного модуля
- •7.3 Тестові завдання для проведення модульного контролю
- •До залікового модуля 1.
- •1.1. Одним з внутрішніх факторів формування ргк є:
- •1.2. До процесів структурної трансформації відноситься:
- •1.3. До процесів організаційної трансформації відноситься:
- •До залікового модуля 2.
- •2.1. Глобалізація фінансових ринків полягає в:
- •2.2. Депозитарії –це
- •До залікового модуля 3.
- •3.1. Клірингово-розрахункові установи – це:
- •3.6. Первинні інвестори - це
- •3.7. Англосаксонська модель характеризується:
- •3.8. Прикладом континентальної моделі фінансового ринку є:
- •3.9. Модель регулювання ринків капіталів «контроль по напрямах діяльності» передбачає:
- •3.10. «Інституційна» модель регулювання ринків капіталів передбачає:
- •До залікового модуля 4.
- •4.1. Континентальна модель бухгалтерського обліку передбачає, що:
- •4.2. Японська модель кластеру:
- •4.7. Глобалізація фінансових ринків полягає в:
- •4.8. Консолідація це:
- •4.9. Скоринг – це:
- •4.10. Бізнес-кластер це:
- •Критерії оцінювання тестових завдань
- •7.4. Перелік питань до підсумкового контролю знань
- •8. Тематика науково-дослідної роботи студентів з дисципліни
- •9. Пакет візуального супроводження Змістовий модуль 2. Формування ринків капіталу в умовах перехідної економіки
- •Змістовний модуль 6. Інвестиційний менеджмент і перехідна економіка
- •Список рекомендованої методичної літератури, нормативних матеріалів
12.3. Світовий досвід функціонування кластерів
Охоплення сфер діяльності кластерними мереживними структурами особливо збільшилась в 90-і роки відповідно до збільшення масштабів глобалізації, розвитку конкурентної боротьби та ускладнення ситуації на світових ринках. Із збільшенням обсягів інформації та відомостей про ризики в глобальній економіці значно змінилася роль кластерів у розвитку конкуренції. Можливість завдяки кластерізації формувати необхідну критичну масу в певних сферах діяльності дозволяє кластерам відбивати унікальність будь-якої національної, регіональної або територіальної економіки.
Успіхи такої виробничої форми діяльності, як кластер, варто розглядати в тісному зв'язку із сучасними законами конкурентної боротьби й з урахуванням специфіки територіально-регіонального аспекту в глобальній економіці.
Кластери можуть містити як малу, так і велику кількість підприємств, а також можуть формуватися як з більших, так і малих фірм у всіляких сполученнях і співвідношеннях. До кластерів можна віднести як географічну концентрацію компаній, що працюють у певному бізнесі, так і конгломерацію великих і малих фірм, частина з яких є власністю іноземців. Кластери виникають як у традиційних базових галузях, так і в Mgri-tech напрямках, як у виробничо-комерційному секторі, так і сфері надання послуг. В деяких випадках центром формування кластерів виступає університет або група науково-дослідних структур.
Різні кластери допускають різний ступінь взаємодії між вхідними в них фірмами, варіюючись за формою від рівня порівняно простих, мережного типу, асоціацій до великих коопераційно-конкурентних утворень. Кластери формуються в умовах і промислово розвинених, і країн, що розвиваються; на національному, і на регіональних, муніципальному рівнях. У різних кластерах спостерігається переплетення високих технологій з порівняно невисоким технічним рівнем виробництва й послуг.
У Північній Америці практично всі штати США, більшість провінцій Канади й Мексики підхопили ініціативу розвитку кластерів. Вже до середини 90-х років існувало близько 380 найбільших кластерів-фірм США, що охопили широкий спектр галузей промисловості й послуг, забезпечували робітникам місця 57 % усього ринку праці країни та здійснювали виробництво 61 % всієї продукції в країні.
У Латинській Америці ініціативу з розвитку кластерів активно підхопили Аргентина, Бразилія, Чилі, Колумбія, Коста-Ріка, Гватемала, Нікарагуа, Венесуела, Ямайка, Гондурас. Особливою та масштабною стала програма формування кластерів у Бразилії, де більше 5000 муніципалітетів у різних штатах країни приступилися до її реалізації в другій половині 90-х років. До числа найбільш успішних фахівці відносять програму розвитку кластерів, що фінансується Світовим банком що мала місце в деяких бразильських штатах. Окремий напрямок розвитку кластерів у Латинській Америці здійснює ЮНІДО, що формує з малих і середніх підприємств мереживі системи й кластери в Нікарагуа (проект INPYME), Гватемалі, Ямайці (проект JAMPRO), Гондурасі (проект NET). В останні роки ЮНІДО перенесло отриманий у малих країнах досвід створення кластерів у більші - Чилі й Перу.
У Європі найбільш динамічні кластерні програми були здійснені в Австрії, Бельгії, Великобританії, Греції, Голландії, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Німеччині, Норвегії, Португалії, Франції, Фінляндії, Швеції.
У 1994 р. «місцеві промислові округи», так називають в Італії кластери, забезпечували робітниками кількість місць, що перебільшує 30 % всіх працюючих у країні та забезпечували виробництво близько 43 % експортної продукції Італії.
До кінця XX століття кластери існували у всіх розвинених європейських економіках. Особливо значна їх концентрація спостерігалася в найбільше промислово розвинених регіонах, таких як «Північ - Центр» Італії, Баден-Вюртемберг і Баварія в Німеччині, Кембридж і регіон М4 у Великої Британії, Ліон, Безансон і Монпельє у Франції.
У Тихоокеанському регіоні ініціатива з розвитку кластерів була особливо активно підтримана в Австралії, Малайзії, Новій Зеландії, Японії, Сінгапурі, Південній Кореї, Тайвані, Гонконгу. Економісти, які аналізували вплив азіатської кризи 1997-1999 рр. на економічні системи країн регіону, дійшли висновку, що в тих державах, де був найбільший рівень кластерізації регіональної економіки, вплив кризи був мінімальним або майже не відчутним.
Такі країни як Австралія, Нова Зеландія, Сінгапур, зуміли уникнути подібних проблем завдяки раніше проведеному мікроекономічному реформуванню та створеним внутрішнім інститутам регіонального і територіального розвитку.
В Африці та на Близькому Сході кластерізація проводиться в окремих країнах і регіонах. Далі всіх у цьому напрямку просунулись Ізраїль, Єгипет, ОАЕ, Марокко, Сенегал, ПАР. Чималу активність у напрямку кластерізації країни здійснює Туреччина.
Незважаючи на локальний і регіональний характер кластерів, багато хто з них уже придбали всесвітню популярність і стали у своїй сфері еталоном. До таких кластерів, у першу чергу, варто віднести автомобільний кластер у Детройті, ІТ-індустрія в Силіконової Доліні, виробництво килимів у Да-оні (штат Охайо), фінансово-діловий у Нью-Йорку, Mgri-tech й аерокосмічний (Боінг та Майкрософт) у Сієтлі (США), а також металообробні й машинобудівні кластери Німеччини і Швейцарії, світові фінансові кластери - центри у Лондоні та Гонконгу, місто-компанія Тойота Сіті й Людвіксхафен й ін.
Таким чином, на практиці до утворення нової галузі звичайно приводить дія одного із чотирьох детермінантів конкурентного успіху: факторні параметри, стратегія керування, інноваційна спрямованість діяльності, наявність родинних і підтримуючих галузей. Первісне переважне володіння факторами виробництва часто сприяє відродженню конкурентоспроможної на зовнішньому ринку галузі або галузі, що передує виникненню цілого кластера. Місцеві особливості, наприклад, природні умови, часто є тим фактором, що привертає первісну увагу до галузі. У більше розвинених галузях у результаті дії механізмів створення спеціалізованих виробничих факторів можуть з'явитися перші конкуренти.
Персонал, який отримав фахову освіту, буде прагнути застосувати свої знання та навички в тій галузі, де існує реальний або потенційний внутрішній попит. Наукові дослідження приведуть до появи нових ідей, які стануть базою для однієї або декількох компаній. Наявність іноземних компаній, що діють усередині країни, може привести до утворення нових фірм шляхом відділень, здійснюваних громадянами країни базування, які стали власниками спеціальних знань, необхідних у цій галузі виробництва. Джерела виникнення конкурентоспроможних галузей можна також знайти в родинних і підтримуючих галузях. Параметри попиту забезпечують ще одну базу для виникнення конкурентів у галузі. Значний або своєрідний внутрішній попит є найпершим стимулом для виникнення нових фірм. На ранніх етапах розвитку країни виникнення найбільш конкурентоспроможних галузей залежить від наявності базових факторів або незвичайно великого попиту на місцевому ринку.
В деяких країнах в останні десятиліття придбали велике значення ефективні «кластерні стратегії», які будуються на центрах ділової активності, що вже довели свою силу та конкурентоспроможність на світовому ринку. Уряди концентрують зусилля на підтримці існуючих кластерів і створенні нових мереж компаній, що раніше не контактували між собою. Держава при цьому не тільки сприяє формуванню кластерів, але й саме стає учасником мереж. Кластерні стратегії широко використаються в країнах Європи.
Наприклад, у Німеччині з 1995 р. діє програма створення біо-технологічних кластерів Віо Reg. У Великобританії уряд визначив райони навколо Единбурга, Оксфорда та Південно-Східної Англії як основні регіони розміщення біотехнологічних фірм. У Норвегії уряд стимулює співробітництво між фірмами в кластері «морське господарство». У Фінляндії розвинений лісопромисловий кластер, куди входить виробництво деревини й деревних продуктів, паперу, меблів, поліграфічного та пов'язаного з ним устаткування. Тісна взаємодія фірм даного кластера в поширенні знань забезпечує останнім конкурентні переваги перед основними торговельними суперниками. За оцінками експертів, Фінляндія лідирує за рівнем як дослідницької, так і технологічної кооперації.
Таким чином, незважаючи на різницю підходів, більшість країн Європи виробило для себе ту або іншу кластерну стратегію. Слід виокремити країни, які у найбільш явній формі здійснюючу клас-терну стратегію розвитку національної економічної системи - Данія, Нідерланди, фламандський район Бельгії, Квебек (Канада), Фінляндія, а також ПАР. Франція й Італія можуть служити прикладами країн, у яких здавна практикується своєрідна кластерна стратегія, хоча й під іншою назвою.