9.3. Процеси злиття і поглинання в світі

1999 р. став рекордним по обсягу угод на світового ринку злиттів і поглинань. При кількості угод, приблизно рівному попередньому року, обсяг світового ринку склав 3,4 трлн. дол. У цей же період стала спостерігатися тенденція зниження ролі США: кількість угод зменшилася до 11 042 (в 1998 р. їх було 12 300), загальний обсяг яких склав 1,4 трлн. дол. У той час як у Європі обсяг угод подвоївся в порівнянні з 1998 р. і досяг в 1999 р. 1,2 трлн. дол. Уперше в історії розвитку світового ринку корпоративного контролю Європа склала гідну конкуренцію США по обсягу й по кількості угод по злиттю і поглинанню [8].

Наприкінці 2000 р. стало зрозуміло, що чергова хвиля злиттыв та поглинань у США і Європі пішла на спад. Тим часом світові фінансові аналитики прогнозували, що зниження активності на ринку корпоративного контролю явище тимчасове, тому що злиття і поглинання сталі невід'ємною частиною стратегічного розвитку компаній. Однак спад на фондових ринках й у технологічному секторі, «бухгалтерські» скандали, розслідування конфлікту інтересів в інвестиційних банках, стагнація у світовій економіці, події «11 вересня» у США й очікувана війна в Іраку привели до того, що 2002р. став найгіршим по кількості й обсягу угод по злиттю і поглинанню компаній, починаючи з 1996 р. За підсумками 2002 р., сукупний світовий обсяг оголошених угод по злиттю і поглинанню склав 1,2 трлн. долл. США, а їхня кількість рівнялася 24 189 [8].

В 2003 р. війна в Іраку, а також спалах атипичной пневмонії не дали переломити тенденцію стагнації на світовому ринку корпоративного контролю. По даним Dealogic, на початок грудня 2003 р. загальна кількість оголошених угод по злиттю і поглинанню компаній рівнялося 15 662, що на 35% менше в порівнянні з попереднім роком. У вартісному відношенні падіння була не настільки значним - загальна вартість укладених угод на світовому ринку до грудня склала 1 трлн. дол., що означає зниження на 15%.

Незалежно від того, що всі країни піддаються загальносвітовим тенденціям розвитку економіки, у Східній Європі й України начиная з 2001 р. спостерігається рзростання на ринку корпоративного контролю. Причиною цьому послужили:

Рис. 9.6. Причини активізації процесів злиття і поглинання

в країнах ЦВЄ

По даним щорічного дослідження ринку корпоративного контролю країн ЦВЕ, проведеного PriceWaterhouseCoopers протягом семи років, обсяг угод по злиттю й поглинанню в цих країнах в 2002 р. рівнявся 17,7 млрд. дол. США. Загальна кількість угод (не включаючи приватизацію) склала 1070. Дані для порівняння є тільки по сімох країнах (Болгарія, Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Росія, Словаччина), у яких дослідження проводилося в 2001 р. У цих країнах обсяг злиття й поглинання залишився практично на тому же рівні - 15,58 млрд. дол. в 2001 р. й 15,62 млрд. дол. в 2002 р. Характерно, що в цих країнах спостерігається тенденція росту кількості угод по злиттю й поглинанню при зменшенні середнього розміру угоди - з 24 млн. дол. в 2001 р. до 19 млн. дол. в 2002 р. [10].

Ще однією відмітною рисою ринку корпоративного контролю країн ЦВЄ є збільшення кількості національних угод - їхнє число в 2002 р. склало 679, або 63% від загальної кількості угод злиття й поглинання (в 2001 р. цей показник рівнявся 58%). Найбільша кількість національних угод від загального числа спостерігалося в Росії (79,4%), Словенії (66,1%) і Польщі (63,7%) [10].

В 2003 р. у ЦВЕ (за винятком Росії й країн СНД) продовжилася позитивна тенденція розвитку ринку корпоративного контролю. Вартість угод, укладених компаніями країн Центральної й Східної Європи, в 2003 р. збільшилася на 3% у порівнянні з попереднім роком. Однак цей приріст був досягнутий в основному в першому півріччі, коли вартість угод виросла на 39% у порівнянні з першим півріччям 2002 р.; у другому півріччі загальна вартість угод упала на 32% (з 4,5 млрд. дол. до 3,1 млрд. дол.).

Рис. 9.7. Галузева структура угод злиття і поглинання в країнах ЦВЄ

У галузевому розрізі в 2003 р., як й у попередньому, у країнах ЦВЄ лідирувало промислове виробництво, склавши близько 22% від загального числа угод; друге місце зайняла харчова промисловість - 13% від загального числа угод і третє - сфера фінансових послуг - 12%.