Рішення
Перше правило говорить про те, що проект D переважніше поекта B. Обоє вони мають однаковий рівень очікуваної норми прибутку (9%), але D є менш ризикованим у порівнянні з B (стандартна девиация D дорівнює 5%, в B - 10%).
На підставі другого правила проект G переважніше проекту F. Обоє вони мають однаковий ступінь ризикованості (стандартна девиация й у тім, і в іншому випадку дорівнює 12%), але G має більше високу норму прибутку (10%) у порівнянні з F (8%). По цьому ж правилу проект A є більше кращим у порівнянні із проектом C.
Остаточний вибір буде залежати від того, що більше важливо для конкретного інвестора: прибутковість або надійність. Крім того, важливу роль грає привабливість того або іншого проекту. Якщо для інвестора найбільш важливої є прибутковість, то він вибере найбільш рентабельний, але в той же час і досить ризикований проект, а якщо надійність - те він краще купить облігації.
Приклад 7.3.
Порівняйте ризикованість проектів і оберіть найбільш ефективний для інвестування. Розглядаються два альтернативних інвестиційних проекти А и Б, строк реалізації яких 3 роки. Обидва проекти характеризуються рівними розмірами інвестицій й "ціною" капіталу, рівної 8%.
Таблиця 7.4
Показник |
Проект А |
Проект Б |
Інвестиції, млн. у.о. Оцінка середньорічного надходження коштів: найгірша найбільш реальна оптимістична Експертна оцінка вірогідності отримання значень чистої поточної вартості: найгірша найбільш реальна оптимістична |
22
8,4 9,3 10,5
0,2 0,65 0,15 |
22
8 11,4 12,8
0,1 0,7 0,2 |
Розв’язання
Проект А:
Проект Б:
Стандартна девіація по проекті Б вище, отже, проект Б більше ризикований. Якщо для інвестора важливіше прибутковість, то краще вибрати проект Б и піти на ризик, якщо надійність - те краще вибрати проект А с меншим ризиком.
Заліковий модуль 3. Ринкові механізми функціонування корпорацій
Змістовий модуль 8. Фінансовий аналіз компанії (міжнародний стандарт)
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 1
ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ 1
РИНКОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІКИ РЕГІОНУ 1
ББК У 9 (4 Укр) я7 2
ЗМІСТ 3
ПЕРЕДМОВА 3
3. КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 3
4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 3
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ, НОРМАТИВНИХ МАТЕРІАЛІВ 3
ПЕРЕДМОВА 4
У будь-якій національній економіці пріоритет належить реальному сектору. Він є історично й логічно вихідним уже внаслідок того, що саме в ньому здійснюється виробництво матеріальних благ і послуг. Їм же породжуються на певному етапі розвитку грошові й фінансові потоки, в усі більшій мері утворяться тимчасово вільні кошти. Обслуговуванням руху цих потоків і покликана займатися фінансова система, що у свою чергу стає фактором розвитку реального сектора. 4
1. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА 6
1.2. Зміст навчальної дисципліни 8
2.2. Бальна шкала рейтингової оцінки навчального модуля 17
Заліковий модуль 1. Засади формування ринкової складової економічного розвитку 21
Змістовний модуль 1. Теоретичні основи ринкової трансформації економіки регіону 21
Змістовий модуль 2. Формування ринків капіталу в умовах перехідної економіки 33
2.1. Поняття про ринок капіталів та його місто в системі фінансових ринків. 33
2.2. Роль ринків капіталу у перехідної економіці. 33
2.3. Регулювання ринків капіталу. 33
Процес первісного накопичення капіталу в кожній країні відбувався по-своєму, в залежності від рівня розвитку продуктивних сил, соціально-економічного розвитку держави, соціальної спрямованості дії капіталу. А випереджаючий розвиток у певних країнах окремих галузей економіки в яких (чи в якій) дана країна має відносні переваги, тобто вищу продуктивність праці і нижчі витрати виробництва порівняно з іншими країнами і привів до міжнародного поділу праці. 34
Ринок капіталів - частина фінансового ринка, за посередництвом якого реалізуються довгострокові й середньострокові кредитні операції. 34
Змістовний модуль 3. Сучасний стан та перспективи розвитку фондового ринку в Україні 48
3.1. Світові тенденції розвитку фондового ринку 48
5.1. Концепція вартості грошей у часі 79
5.2. Елементи теорії відсотків 81
5.3. Вплив інфляції при визначенні дійсної й майбутньої вартості грошей 83
5.4. Взаємозв'язок номінальних і реальної процентної ставок 85
5.5. Нарощення й дисконтування грошових потоків 86
5.6. Порівняння альтернативних можливостей вкладення коштів за допомогою техніки дисконтування й нарощення 89
Змістовний модуль 6. Інвестиційний менеджмент і перехідна економіка 91
6.1. Сутність і класифікація фінансових інвестицій підприємства 93
6.2. Довгострокові фінансові інвестиції 95
6.3. Поточні фінансові інвестиції 98
6.4. Оцінка доцільності фінансових інвестицій 99
Оцінка доцільності вкладень в інвестиції з фіксованою ставкою дохідності 100
Метод ефективної ставки процента. Розрахунок ефективної ставки процента здійснюється як при оцінці доцільності інвестицій, та і при визначенні їх вартості для відображення у фінансовому обліку. При цьому застосовують різні концепції розрахунку ефективної ставки. Ефективна ставка процента за фінансовими інвестиціями — це реальна ставка дохідності (рентабельність) інвестиційних вкладень за визначений період. Цей показник характеризує рентабельність інвестиційних вкладень, розраховується як відношення річного процента за вкладеннями (скоригованого на середньорічну суму дисконту (+) чи премії (–) до величини вкладень (собівартості інвестицій)*2. 102
7.1. Ефективність інвестиційного проекту 107
7.2. Методи оцінки інвестиційних проектів 107
7.3. Загальні поняття невизначеності й ризику інвестиційного проекту 109
7.4. Інвестиційний ризик і його види 116
8.2. Концептуальні засади міжнародних стандартів фінансової звітності 128
8.3. Перехід підприємств на міжнародні стандарти фінансової звітності 133
8.4. Перехід банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку 135
Змістовний модуль 9. Фінансові аспекти злиття і поглинання компаній в Україні 139
9.1. Поняття злиття і поглинання. Сучасні теорії злиття і поглинання 141
9.2. Особливості здійснення операцій злиття та поглинання в Україні 146
9.3. Процеси злиття і поглинання в світі 148
9.3. Фінансовий аспект злиття і поглинання 150
9.4. Причини невдач злиття та поглинання. 155
Захист компаній від недружніх злиття і поглинання 155
10.2. Система корпоративного управління як шлях забезпечення ефективності корпорації 161
10.3. Світові моделі корпоративного управління 168
11.2. Класифікація кластерів 179
12.3. Світовий досвід функціонування кластерів 182
11.4. Розвиток кластерів в економіці України 186
12.2. Економічні трансформації в економіці України в регіональному вимірі 192
12.3 Становище грошово-кредитної сфери та проблеми валютно–грошової стабільності 193
12.4. Еволюція зовнішньоекономічної позиції України 195
13.2. Напрямки реструктуризації підприємства 203
Напрямок реструктуризації 204
Тип реструктуризації 204
Спосіб реструктуризації 204
13.3. Оцінка вартості підприємства при реструктуризації 207
Змістовний модуль 14. Практика розробки стратегії реструктуризації підприємств економіки регіону в сучасних умовах 211
14.1. Стратегія реструктуризації компанії як складова загальної стратегії розвитку підприємства 213
14.2. Фактори збільшення вартості бізнесу в результаті реалізації стратегії реструктуризації 216
14.3. Етапи розробки й реалізації стратегії реструктуризації підприємства 218
14.4. Ризики реалізації стратегії реструктуризації підприємства 221
15.1. Поняття кризи, її типи та стадії проходження 224
15.3. Реструктуризація промислового підприємства (на прикладі машинобудівного підприємства) 236
4. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ 240
1.1. Поняття про ринок капіталів та його місто в системі фінансових ринків. 241
1.2. Роль ринків капіталу у перехідній та ринковій економіці. 241
1.3. Регулювання ринків капіталу. 241
6. Охарактеризуйте вплив інфляції при визначенні дійсної й майбутньої вартості грошей. 266
9. Охарактеризуйте взаємозв'язок номінальних і реальної процентної ставок. 266
Змістовий модуль 2. Формування ринків капіталу в умовах перехідної економіки 300
Змістовний модуль 6. Інвестиційний менеджмент 301
і перехідна економіка 301
Список РЕКОМЕНДОВАНОЇ методичної літератури, нормативних матеріалів 309
8.1. Світові моделі фінансового обліку
Оскільки фактори, що роблять вплив на формування системи бухгалтерського обліку взаємозалежні, у країнах зі схожими соціально-економічними умовами принципи обліку мають багато загального.
Найпоширеніша класифікація моделей бухгалтерського обліку заснована на правовій системі й різному впливі інфляційних процесів. У країнах загального або прецедентного права (Англія, США) законодавство побудоване на судових рішеннях, які регулюють конкретні відносини й утворять єдину систему права. Облікові стандарти визначаються в основному різними неурядовими професійними асоціаціями бухгалтерів.
В інших країнах (континентальна Європа, Японія) історичною основою законодавства є матеріальні норми римського права, де основне джерело права - закон. Правові норми регулюють загальне коло відносин; приватне право кодифіковане й підрозділяється на цивільне й торговельне. На відміну від першої групи країн дана правова система жорстко й детально регламентує правила ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до цієї класифікації можна виділити 3 основні моделі бухгалтерського обліку:
1. Британсько-американська модель. Ключовий внесок у розвиток цієї моделі внесли Велика Британія, США й Голландія. Тут активний розвиток акціонерної форми володіння капіталу привело до того, що бухгалтерська звітність розглядається як основне джерело інформації для інвесторів і кредиторів. Майже всі компанії присутні на ринку цінних паперів, і вони прямо зацікавлені в наданні об'єктивної інформації про своє фінансове становище. Ця модель у більшості країн припускає використання принципу обліку по первісній вартості (historical cost principle). Передбачається, що вплив інфляції невеликий і господарські операції (реалізація, добуток витрат, придбання фінансових активів) відображаються за цінами на момент угод. У середині 70-х рр., коли в США в результаті нафтової кризи збільшилися темпи інфляції, Рада по фінансових облікових стандартах рекомендував надавати звітність із коректуванням на інфляцію, однак уже в 1984 р., коли інфляція знизилася, від цього правила відмовилися.
Британсько-американська концепція обліку була згодом «експортована» у колишні англійські колонії й близьких торговельних партнерів Великобританії й США. У цей час її використають: Австралія, Багами, Барбадос, Бенін, Бермуди, Ботсвана, Венесуела, Гана, Гонконг, Домініканська республіка, Замбія, Зімбабве, Ізраїль, Індія, Індонезія, Ірландія, Кайманові острова, Канада, Кенія, Кіпр, Колумбія, Ліберія, Малаві, Малайзія, Мексика, Нігерія, Нова Зеландія, Пакистан, Панама, Папуа - Нова Гвінея, Пуерто-Рико, Сінгапур, Танзанія, Тринідад й Тобаго, Уганда, Фіджі, Філіппіни, країни Центральної Америки, ПАР, Ямайка.
2. Континентальна модель. Родоначальниками цієї моделі вважаються країни континентальної Європи і Японія. Тут специфіка бухгалтерського обліку обумовлена двома факторами: орієнтація бізнесу на великий банківський капітал і відповідність вимогам фіскальних органів. Залучення інвестицій здійснюється з особистою участю банків, і тому фінансова звітність компаній призначена в першу чергу для них, а не для учасників ринку цінних паперів. У континентальній моделі значний вплив на порядок складання звітності роблять державні органи. Це можна пояснити пріоритетністю завдання держави по зборі податків. В основному країни із цією моделлю також керуються принципом незмінності первісної оцінки. Україна відноситься до континентальної моделі бухгалтерського обліку, певне вплив на вітчизняний бухгалтерський облік зробили Німеччина й Франція.
Дану модель використають: Австрія, Алжир, Ангола, Бельгія, Буркіна-Фасо, Кот-дівуар, Гвінея, Німеччина, Греція, Данія, Єгипет, Заїр, Іспанія, Італія, Камерун, Люксембург, Малі, Марокко, Норвегія, Португалія, Росія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того, Франція, Швейцарія, Швеція, Японія.
3. Південноамериканська модель. Ключовий вплив на становлення бухгалтерського обліку в південноамериканських країнах зробили інфляційні процеси. Тому відмітною характеристикою цієї моделі є метод коректування показників звітності з урахуванням зміни загального рівня цін. Виправлення на інфляцію необхідні для забезпечення вірогідності поточної фінансової інформації (особливо відносно довгострокових активів). Коректування звітності орієнтоване на потребі держави по виконанню дохідної частини бюджету.
Південноамериканська модель застосовується в країнах: Аргентина, Болівія, Бразилія, Гайана, Парагвай, Перу, Уругвай, Чилі, Еквадор.
Крім перерахованих моделей, деякі країни використають змішані системи з національною специфікою. Наприклад, фахівці виділяють ісламську модель, що розвивалася під сильним впливом мусульманської релігії.
Розподіл на моделі обліку досить умовно - не існує й двох країн з повністю ідентичними системами обліку. З іншого боку, у чинність об'єктивних процесів у світовій економіці очевидна необхідність міжнародної стандартизації бухгалтерського обліку.
Проблемами уніфікації стандартів обліку й звітності займається ряд організацій.
Комітет з міжнародним стандартам фінансової звітності (International Accounting Standards Committee, КМСФЗ) – це провідна організація у світі по розробці єдиних облікових стандартів. Саме стандарти КМСФЗ були обрані в Росії як основа для створення нових російських стандартів.
Міжурядова робоча група експертів за міжнародними стандартами обліку й звітності при ООН була створена в 1982 р. і займається вивченням проблем обліку в міжнародному аспекті, сприянням стандартизації обліку на національному й міжнародному рівні, допомогою країнам, що розвиваються, у впровадженні стандартів. Група тісно взаємодіє з міжнародними організаціями (ООН, ОЭСР, КМСФЗ).
Европейская Комісія займається гармонізацією обліку в рамках Європейського Союзу. Цей процес ускладнюється наявністю істотних розходжень у бухгалтерській практиці країн - членів Союзу: у Голландії, Великобританії й Ірландії - бухгалтерський облік орієнтований, насамперед, на кредиторів і власників, у Німеччині, Бельгії й Люксембургу - на банки, у Франції бухгалтерський облік сильно залежить від макроекономічного планування. Основою європейського законодавства в області бухгалтерського обліку є 4-я й 7-я Директиви Ради Міністрів (відповідно від 25 липня 1978 р. й 13 червня 1983 р.). Перша зачіпає проблеми складання річної звітності акціонерними компаніями, друга присвячена питанням складання консолідованої (зведеної) звітності. 8 грудня 1986 р. була прийнята Директива по річній і консолідованій звітності банків й інших фінансових інститутів, а 19 грудня 1991 р. - аналогічна Директива для страхових компаній.
У листопаді 1995 р. Європейська Комісія схвалила новий підхід до гармонізації бухгалтерського обліку. Визнавалося, що «європейські Директиви не відповідають міжнародним стандартам, необхідним для цілей ринку капіталів. Транснаціональні компанії змушені готовити два комплекти фінансової звітності, що досить дорого, і може приводити в замішання інвесторів».
У травні 1999 р. Європейська Комісія схвалила п'ятирічний План дій по поліпшенню єдиного ринку фінансових послуг. Відносно бухгалтерського обліку, у Плані підкреслювалася роль МСФЗ як основи для виходу компаній на міжнародні ринки капіталу. Тому План передбачав можливість підготовки компаніями звітності по МСФЗ після того, як буде проведений аналіз відповідності МСФЗ з Європейськими Директивами по бухгалтерському обліку. У результаті обговорення всіма зацікавленими сторонами 11 вересня 2002 р. набутила чинності Резолюція Ради Міністрів ЄС, що передбачає, що компанії, чиї акції торгуються на біржах (включаючи банки й страхові компанії), повинні будуть надавати звітність, підготовлену відповідно до МСФЗ, починаючи з 2005 року. Ключова роль у цьому процесі приділяється Європейській дорадчій групі по фінансовій звітності (European Financial Reporting Advisory Group), створеної в червні 2001 року. Основними функціями Групи будуть: сприяння роботі КМСФЗ, внесення зміна в Європейські Директиви по бухгалтерському обліку, аналіз міжнародних стандартів й інтерпретацій для використання в ЄС, розробка керівництв по застосуванню стандартів.
Комісія з коштовних паперів і бірж США (Securities and Exchange Commission) – урядова організація США, чия юрисдикція поширюється на всі компанії, що продають цінні папери в США (включаючи іноземні). Тому Комісія може впливати на методику бухгалтерської звітності.
У квітні 1996 р. Комісія з коштовних паперів і бірж США оголосила про підтримку КМСФЗ як розроблювач уніфікованих стандартів фінансової звітності. У січні 2000 р. Комісія опублікувала концепцію по використанню МСФЗ для обговорення. У ньому Комісія пропонує всім зацікавленим сторонам висловити свою думку про прийняття МСФЗ, про те, до яких наслідків може привести прийняття МСФЗ, а також про досвід використання міжнародних стандартів при підготовці фінансової звітності. Основна мета опублікованого Комісією документа – визначити умови, при яких іноземні компанії-учасники фінансового ринку США змогли б представляти свою фінансову звітність, складену по МСФЗ, без приведення її у відповідність із Загальноприйнятими принципами бухгалтерського обліку США (US GAAP). У цей час Комісія підводить підсумки обговорення концепції.
Рада з розробці фінансових облікових стандартів (Financial Accounting Standards Board) займається розробкою американських облікових принципів. Як правило, стандарти цієї неурядової організації одержують поширення в країнах англо-американської моделі, однак зараз ця організація розглядається як потенційний конкурент КМСФЗ в розробці МСФЗ.
Однієї із цілей Ради є забезпечення міжнародної порівнянності і якості американських стандартів. На зустрічі в американському місті Норволк у вересні 2002 р. КМСФЗ й Рада домовилися про те, що співробітничати для того, щоб забезпечити повну сумісність стандартів у найближчому майбутньому й координувати свою роботу з розробки стандартів фінансової звітності.
У цей час використаються наступні форми співробітництва:
спільні проекти в області розробки стандартів (наприклад, визнання виторгу й об'єднання компаній);
проект по зближенню стандартів у короткостроковій перспективі;
постійна присутність члена КМСФЗ в складі Ради;
моніторинг поточних проектів КМСФЗ з боку Ради;
проект по аналізі всіх істотних розходжень МСФЗ й US GAAP;
розгляд всіх поточних і перспективних проектів Ради з погляду їхнього потенційного внеску в зближення із МСФЗ.