7.3. Загальні поняття невизначеності й ризику інвестиційного проекту

Інвестиційний проект розробляється, базуючись на цілком певних припущеннях щодо капітальних і поточних витрат, обсягів реалізації зробленої продукції, цін на товари, тимчасових рамок проекту. Поза залежністю від якості й обґрунтованості цих припущень майбутній розвиток подій, пов'язаних з реалізацією проекту, завжди неоднозначно. Це основна аксіома підприємницької діяльності. У цьому зв'язку практика інвестиційного проектування розглядає в числі інших, аспекти невизначеності й ризику.

Під невизначеністю будемо розуміти стан неоднозначності розвитку певних подій у майбутньому, стані нашого незнання й неможливості точного пророкування основних величин і показників розвитку діяльності підприємства й у тому числі реалізації інвестиційного проекту. Невизначеність - це об'єктивне явище, що з однієї сторони є середовищем будь-якої підприємницької діяльності, з іншого боку - це причина постійної "головного болю" будь-якого підприємця. Повне виключення невизначеності, тобто створення однозначних умов протікання бізнесу є як бажаним для кожного підприємця, настільки ж і неможливим. У той же час, невизначеність не можна трактувати як винятково негативне явище. В "мутній воді" ринкової економіки, особливо в її ще не що цілком відбулося положенні, невизначеність може обіцяти додаткові можливості, які не були видні на самому початку інвестиційного проекту. У цілому ж явище невизначеності оцінюється зі знаком "мінус" у підприємницькій діяльності.

Можна чи навчитися управляти невизначеністю? У загальному випадку, на рівні підприємства - немає. Чи можна навчитися приймати рішення в умовах невизначеності? - Можна й потрібно. І тільки в цьому складається запорука успіху реалізації інвестиційного проекту. Найбільш простий спосіб прийняття рішень в умовах невизначеності - це проходження власної інтуїції. На жаль у країнах з перехідною економікою, у тому числі в Україні, це поки єдиний реальний спосіб. Успіх підприємницької діяльності в цьому випадку повністю залежить від таланта підприємця. Але навіть у випадку вже, що відбувся успіху, жоден, навіть самий талановитий бізнесмен, не може оцінити скільки додаткових можливостей він упустив на шляху до цього успіху, і в скільки разів цей успіх був би більшим, використай він ці можливості.

Надалі мова йтиме про можливі підходи до прийняття інвестиційних рішень, а також способах керування реалізації інвестиційних проектів, що не припускають базуватися на інтуїції підприємців. Необхідною умовою будь-якого підходу є опис невизначеності в кількісних категоріях, тобто її оцінка за допомогою яких-небудь, звичайно дуже простих, математичних понять. З метою не віджахнути читача словом "математика" наведений приклад опису.

Приклад 7.1. При оцінці ефективності капітальних вкладень велике значення має валовий доход, що визначається добутком об'єму реалізації й ціни товару. При оцінці якого-небудь показника ефективності, наприклад, внутрішньої норму прибутковості, ми прогнозуємо обсяг реалізації однозначно, тобто у вигляді конкретного числа, скажемо 12,500 виробів у рік. У той же час ясно, що в дійсності реальний обсяг реалізації може бути як меншим, так і більшим. Це і є відбиттям невизначеності. Тому описом невизначеності стану інвестиційного проекту стосовно обсягу реалізації може служити деякий інтервал, наприклад [11,000; 14,000] виробів у рік. Такий опис представляється більше природним, з позиції майбутньої реалізації проекту.

Відзначимо ще одну дуже важливу перевагу такого опису. Воно стосується відповідальності менеджера підприємства, що прогнозує який-небудь показник інвестиційного проекту. Представляється очевидним неможливість точного пророкування якої-небудь величини в майбутньому, а оскільки менеджер "відповідає", можливо навіть матеріально, за цей прогноз, вантаж цієї відповідальності постійно "давить" на нього, змушуючи приймати дуже песимістичні рішення. У той же час, майже завжди(?) можна вказати інтервал значень (більш-менш широкий), у який прогнозований показник обов'язково потрапить. У цьому випадку міра відповідальності цього менеджера знижується, тому що він напевно буде прав.

Але менеджер, що прогнозує конкретний показник проекту, просто перекладає свою відповідальність на плечі особи, що приймає рішення у відношенні всього проекту в цілому. Якщо кожна величина інвестиційного проекту задана однозначно, те ухвалення рішення - це звичайно формальна дія: якщо внутрішньо норма прибутковості вище вартості капіталу, то проект приймається. У стані невизначеності такого однозначного рішення ні, тому що інтервали можливих значень по кожному з параметрів інвестиційного проекту породжують інтервал значень показника ефективності, у колишньому випадку внутрішньої норми прибутковості. Цей інтервал, як правило накриває вартість капіталу, що не дозволяє однозначно прийняти або відхилити проект. Тут з'являється новий фактор, що є визначальним для ухвалення рішення - це фактор ризику.

Допустимо, що внаслідок завдання однієї або декількох величин (наприклад, обсягу реалізації, ціни продукції, питомих витрат електроенергії й т.д.) у вигляді інтервалів, що відповідає інтервал значень внутрішньої норми прибутковості складе [11.2%; 18.5%]. Вартість капіталу компанії при цьому дорівнює 14%. Яке рішення варто прийняти - відхилити чи проект ні. Щоб зробити це, тобто прийняти рішення, потрібно оцінити ризик негативних для підприємства наслідків. Так ми підійшли до поняття, що відображає основний зміст даної глави.

В загальному випадку під ризиком розуміється можливість того, що відбудеться якась небажана подія. У підприємницькій діяльності ризик прийнятий ототожнювати з можливістю втрати підприємством частини своїх ресурсів, зниження планованих доходів або поява додаткових витрат у результаті здійснення певної виробничої й фінансової діяльності.

Ризик - властивість ринкового середовища. Основними видами ризику є:

виробничий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов'язань стосовно замовника,

фінансовий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов'язань перед інвесторами як слідство використання для фінансування діяльності фірми позикових коштів,

інвестиційний ризик, пов'язаний з можливим знецінюванням інвестиційно-фінансового портфеля, що складає як із власних, так і придбаних цінних паперів,

ринковий ризик, пов'язаний з можливим коливанням ринкових процентних ставок на фондовому ринку й курсів валют.

Кінцевою метою даної глави є оцінка ризику інвестиційного проекту, що по визначенню не збігається з інвестиційним ризиком. Ризик капітальних вкладень - це ризик конкретного виду підприємницької діяльності, який пов'язаний з можливістю не одержати бажаної віддачі від вкладення коштів. Цей ризик містить у собі всі перераховані вище види ризику.

Існує ще один специфічний п'ятий вид ризику. Це ризик політичний, котрий пов'язаний з можливими збитками підприємців й інвесторів внаслідок нестабільної політичної ситуації в країні. Прихід до влади нової політичної партії або нового руху, як правило, супроводжується зміною ряду економічних законів, що регулюють у числі інших інвестиційну діяльність. Можуть бути скасовані податкові пільги, змінитися пріоритети уряду. Як крайній випадок, може змінитися форма власності, наприклад, як слідство націоналізації. Саме цей ризик на думку закордонних інвесторів є визначальним у країнах з перехідною економікою. І саме із цієї причини вони згодні інвестувати свої кошти тільки за умови одержання урядових гарантій.

У цілому ж, всі учасники інвестиційного проекту зацікавлені в тім, щоб виключити можливість повного провалу проекту або хоча б уникнути збитку для себе. В умовах нестабільної й швидко мінливої ситуації суб'єкти інвестиційної діяльності змушені враховувати всі фактори, які можуть привести до збитків.

Таким чином, призначення аналізу ризику - дати потенційним інвесторам необхідні дані для ухвалення рішення про доцільність участі в проекті й передбачити заходи щодо захисту від можливих фінансових втрат.

Особливістю методів аналізу ризику є використання імовірнісних понять і статистичного аналізу. Це відповідає сучасним міжнародним стандартам й є досить трудомістким процесом, що вимагає пошуку й залучення численної кількісної інформації.

У ряді випадків можна обмежитися більше простими підходами, що не припускають використання імовірнісних категорій. Ці методи досить ефективні як для вдосконалювання менеджменту підприємства в ході реалізації інвестиційного проекту, так і для обґрунтування доцільності інвестиційного проекту в цілому. Ці підходи пов'язані з використанням:

• аналізу чутливості,

• аналізу сценаріїв інвестиційних проектів.

Підбиваючи підсумок всієї наведеної вище інформації, будемо розрізняти дві групи підходів до аналізу невизначеності:

1. аналіз невизначеності шляхом аналізу чуттєвості та сценаріїв;

2. аналіз невизначеності шляхом оцінки ризиків, який може бути проведений при використанні різних верогіднісно-статистичних методів.

Як правило, в інвестиційному проектуванні використаються послідовно обидва підходи - спочатку перший, потім другий. Причому перший є обов'язковим, а другий - досить бажаним, особливо, якщо розглядається великий інвестиційний проект із загальним обсягом фінансування понад один мільйон доларів.

Ціль аналізу чутливості складається в порівняльному аналізі впливу різних факторів інвестиційного проекту на ключовий показник ефективності проекту, наприклад, внутрішню норму прибутковості.

Приведемо найбільш раціональну послідовність проведення аналізу чутливості.

1.Вибір ключового показника ефективності інвестицій, в якості якого оже бути внутрішня норма прибутковості (IRR) або чисте сучасне значення (NPV)