7. Принципи стратегічного управління

Принципи стратегічного управління – це основні правила управління діяльністю організації для досягнення встановлених цілей.

Виділяють наступні принципи стратегічного менеджменту:

1. Єдність напряму – єдність цілей, інтересів і принципів управління.

2. Науковість – використання досягнень системного та ситуаційного підходів, науки про людську поведінку.

3. Виділення основної ідеї розвитку організації – визначення перспективи, що відкривається перед організацією з точки зору зростання, норми прибутку, стабільності та технології.

4. Економічність і ефективність – розробка та реалізація стратегії організації повинна ґрунтуватись на наявних ресурсах і бути спрямованою на підвищення результатів над витратами в певному плановому періоді.

5. Підлеглість особистих інтересів загальним – інтереси одного працівника або групи працівників не повинні переважати над інтересами організації.

6. Оптимальні пропорції між централізацією та децентралізацією управління – в залежності від конкретних умов, що забезпечують реалізацію цілей організації, раціональне використання існуючого потенціалу та сприйнятливість до вимог зовнішнього середовища.

7. Мотивація персоналу – пропозиція системи винагород для задоволення потреб працівників.

8. Розподіл праці – для виконання роботи, більшої за обсягом і кращої за якістю, за одних і тих же умов.

9. Корпоративність – забезпечує гармонізацію інтересів всього персоналу організації, що сприяє досягненню нею встановлених цілей.

8. Корпоративна стратегія

Корпоративна стратегія - це загальний управлінський план диверсифікованої організації. Вона складається з дій, спрямованих на затвердження позицій в різних галузях і підходів, шо використовуються для управління групою видів бізнесу диверсифікованої організації.

Основні елементи корпоративної стратегії:

*дії. спрямовані на здійснення диверсифікації;

*дії. спрямовані на посилення сумарної продуктивності тих бізнесів, в які організація диверсифікувалась;

*пошук шляхів досягнення взаємозв'язків споріднених видів бізнесу для підвищення загальної конкурентоспроможності;

*встановлення інвестиційних пріоритетів і спрямування корпоративних ресурсів в найпривабливіші види бізнесу.

9. Конкурентні переваги

Основні фактори успіху в галузі (конкурентні переваги) – це підходи до стратегічних дій, в яких організація повинна бути компетентною, конкурентні можливості, якими організація повинна володіти та результати підприємницької діяльності, яких організація намагається досягти для отримання конкурентного та фінансового успіху.

Основні фактори успіху в галузі показують різницю між прибутком і збитком, а в кінцевому рахунку й невдачу в конкуренції.

Вважається, що визначення основних факторів успіху в галузі для прогнозування переважаючих умов і характеру конкуренції в галузі є пріоритетним аналітичним завданням.

Керівники повинні знати галузь настільки добре, щоб могли вирішити, що найбільш і найменш важливо для конкурентного успіху. Керівники організацій, що неправильно визначили фактори, які мають вирішальне значення для довгострокового конкурентного успіху, скоріше за все, будуть використовувати непродуману стратегію або намагатись досягти не дуже важливих конкурентних цілей.

Головні категорії основних конкурентних переваг (факторів) успіху в галузі:

1. Технологічні:

2. Виробничі:

3. Розподільчі:

4. Маркетингові:

5. Кваліфікаційні:

6. Організаційні: