3.Функціональна стратегія

Функціональна стратегія — тип забезпечуючої стратегії у стратегічному наборі, що визначає стратегічну орієнтацію певної функціональної підсистеми управління підприємством, яка забезпечує їй досягнення цілей, а також (за наявності взаємопов’язаних обгрунтованих функціональних страте-гій) керованість процесами виконання загальних стратегій та місії фірми. Будь-яка функціональна стратегія (тобто стратегія розвитку окремої функ-ціональної підсистеми) має розроблятися з урахуванням таких чинників:

ролі та змісту діяльності з конкретної функції;

взаємозв’язку змістовної спрямованості та вектора впливу конкретної функції на досягнення конкретних цілей та місії підприємства загалом;

характер впливу (негативний чи позитивний) виконання робіт з кожної функції на розвиток (занепад) підприємства;

межі функцій та сфери «перехресних інтересів»;

переваг і недоліків у розвитку окремих функцій, сильних та слабких місць у їхній взаємодії;

наявності чи відсутності «вузькофункціонального» підходу, конфліктів у розв’язанні загальних проблем підприємства;

збалансованості між тенденціями розвитку підприємства та компетенцією фахівців, що є виконавцями робіт з окремих функцій, їхнього професіоналіз-му, етичних норм і підприємницького духу.

Урахування таких чинників і вимог дає змогу в ході розробки всіх страте-гій функціонального типу сформувати високоефективний функціональний потенціал підприємства.

Основні функціональні стратегії

• Маркетингова стратегія

• Стратегії НДПКР (наукових досліджень та розробок)

• Виробнича стратегія

• Стратегія фінансування

• Стратегії управління персоналом і ін.

4. Процес стратегічного управління.

Процес формування та реалізації стратегії складається з вирішення 5 основних взаємно пов’язаних завдань:

1. Рішення про те, в якому бізнесі організація буде працювати та формування стратегічного бачення (тобто, фактичне визначення цілей, довгострокового напрямку руху та конкретної місії, яку вона повинна виконувати).

Заява про місію визначає характер бізнесу організації та створює чітке бачення того, що організація намагатиметься робити для своїх клієнтів. Керівники повинні чітко розуміти, яких результатів вони намагаються досягти. Управлінська концепція бізнесу повинна бути доповнена концепціями майбутньої структури організації та довгострокового напрямку її розвитку.

2. Формування цілей і завдань діяльності організації на основі стратегічного бачення її керівництва та вибраної місії.

3. Розробка стратегії досягнення встановлених цілей.

Вирішення завдання розробки стратегії розпочинається з постановки діагнозу зовнішнього та внутрішнього середовища організації. Тільки після того, як керівництво отримає прогноз розвитку середовища існування організації, воно буде готове до розробки обґрунтованої стратегії досягнення фінансових і стратегічних результатів.

4. Кваліфіковане та ефективне впровадження та реалізація стратегії.

Впровадження стратегії – це здійснення керівництвом стратегічних змін в організації шляхом виконання практичних адміністративних заходів для створення необхідних передумов для успішної реалізації стратегії.

Реалізація стратегії – сукупність розпорядницьких дій, пов’язаних з впровадженням вибраної стратегії, підтримкою її виконання та досягнення встановлених цілей.

5. Оцінка результатів діяльності, вивчення нових тенденцій і коректування дій щодо довгострокових напрямків розвитку, цілей стратегії або методів її реалізації у світлі фактичного досвіду, умов, що змінюються, нових ідей і можливостей.