4. Сучасні напрями наукових досліджень.

Можно выделить три основные направления в научных исследования:

• Фундаментальные научные исследования — это глубокое и всестороннее исследование предмета с целью получения новых основополагающих знаний, а также с целью выяснения закономерностей выясняемых явлений, результаты которых не предполагаются для непосредственного промышленного использования. Термин фундаментальность (на латыни fundare — «основывать») отражает направленность этих наук на исследование первопричинных, основных законов природы.

• Прикладные научные исследования — это такие исследования, которые используют достижения фундаментальной науки, для решения практических задач. Результатом исследования является создание и совершенствование новых технологий.

• Научно-исследовательские и опытно-конструкторские разработки (НИОКР) — здесь соединяется наука с производством, тем самым обеспечивая как научные, так и технические и инженерные проработки данного проекта. Иногда полученные результаты могут привести к научно-технической революции.

Найбільші проекти наукових досліджень початку XXI століття

1) Астрономія й космонавтика

Міжнародна космічна станція ISS, 23 травня 2010 року

• Міжнародна космічна станція ISS (англ. International Space Station) — спільний проект космічних агенцій Росії (Роскосмос), США (NASA), Японії (JAXA), Європейського союзу (ESA), Канади (CSA), Бразилії (AEB) ^[1]. Початок будівництва 1998 рік, закінчення — 2011 рік. Найдорожчий науковий проект в історії науки, вартістю $100 млрд доларів. Найбільший техногенний предмет у космосі.

• Дослідження Марса у перше десятиліття третього тисячоліття розгорнулись з новим ентузіазмом. Численні роботизовані місії збирають інформацію для вирішення двох головних питань: існування життя на червоній планеті та висадки людей на планету. У 2001 році Марс Одисей (англ. Mars Odyssey), запущений NASA, розпочав геологічне дослідження планети ^[2], у теперішній час виконує роль ретранслятора для марсоходів Спірит (англ. Spirit rover) та Опорт'юніті (англ. Opportunity rover) ^[3]. У 2008 році естафету його досліджень перехопив космічний зонд Фенікс (англ. Phoenix Mars lander) ^[4]. У 2003 році Європейське космічне агентство запустило на Марс космічний апарат Марс-експерс (англ. Mars Express) з посадковим модулем Бігль-2 (англ. Beagle 2), що зазнав невдачі, на борту ^[5]. У 2005 році NASA запустило Марсіанський розвідувальний супутник (англ. Mars Reconnaissance Orbiter) задля детального зондування поверхні планети ^[6]. Наразі американське космічне агентство усі свої зусилля спрямовує на проект нового марсоходу Марсіанської наукової лабораторії (англ. Mars Science Laboratory) ^[7]. Запуск намічено на листопад-грудень 2011 року. Перші результати з'являться восени 2012 року. Вартість $2,3 мільярда доларів.

• Космічний телескоп «Джеймс Вебб» JWST (англ. James Webb Space Telescope) — орбітальна інфрачервона обсерваторія, яка замінить у 2014 році космічний телескоп «Хаббл» (англ. Hubble Space Telescope) та інфрачервону обсерваторію космічного базування «Спітцер» SIRTF (англ. Space Infrared Telescope Facility) (запущена 25 серпня 2003 року). Це спільний проект американської NASA, канадської CSA та європейської ESA космічних агенцій ^[8]. Вартість проекту становить $824 млн доларів.

• Радіотелескоп на низьких частотах (нижче 250 МГц), інтерферометр нового покоління Радіоантена площею в Квадратний Кілометр SKA (англ. Square Kilometre Array) буде введено в дію в Австралії або Південній Африці у 2017 році ^[9]. Він стане заміною сучасного європейського масиву радіотелескопів LOFAR (англ. Low Frequency Array) ^[10].