Тема 1. Наука як пізнавальна соціокультурна діяльність. План

1. Поняття науки, її сутність, цілі та функції.

2. Історія виникнення та становлення науки.

3. Класифікація наук. Наукова картина світу (дод.).

4. Сучасні напрями наукових досліджень.

Питання до семінару:

Філософські, соціальні, дидактичні та виховні аспекти науки як форми суспільної свідомості.

Об’єктивні причини виникнення і розвитку наук (на конкретних прикладах).

Роль особистості в розвитку науки (значення суб’єктивного фактору - на конкретних прикладах).

Диференціація та інтеграція як закономірні тенденції розвитку науки.

Наука і псевдонаука.

Історія розвитку науки в Україні та її сучасні особливості.

Топ-10 сучасних напрямків наукових досліджень.

Причини розмаїтості сучасних картин світу і моє власне бачення цього питання.

Особливості сучасної наукової картини світу.

1. Поняття науки, її сутність, цілі та функції.

1. Нау́ка — форма інтелектуальної діяльності людей, скерована на отримання істинних знань про світ (природу, суспільство, мислення), на відкриття об'єктивних законів світу і передбачення тенденцій його розвитку.

2. Наука — це процес творчої діяльності з отримання нового знання, і результат цієї діяльності у вигляді цілісної системи знань, сформульованих на основі певних принципів.

3. Наука — система знань про закономірності розвитку природи, суспільства і мислення.

Поняття «наука» включає в себе як діяльність по здобуванню нового знання, так і результат цієї діяльності — суму набутих на даний момент наукових знань. Термін «наука» вживають також для позначення окремих галузей наукового знання.

Як система знань наука охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки й дії, не лише закони і принципи вивчення об'єктів, а й певні форми й способи усвідомлення їх, а в кінцевому підсумку — філософське тлумачення. Цим самим наука виступає як форма суспільної свідомості.

Наука — особый вид познавательной деятельности, направленной на получение, уточнение и производство объективных, системно-организованных и обоснованных знаний о природе, обществе и мышлении.

Основой этой деятельности является:

– сбор научных фактов, их постоянное обновление и систематизация;

– критический анализ;

– на этой базе, синтез новых научных знаний или обобщений, которые не только описывают наблюдаемые природные или общественные явления, но и позволяют построить причинно-следственные связи и, как следствие — прогнозировать.

Те естественнонаучные теории и гипотезы, которые подтверждаются фактами или опытами, формулируются в виде законов природы или общества.

Наука в широком смысле включает в себя все условия и компоненты научной деятельности:

• разделение и кооперацию научного труда

• научные учреждения, экспериментальное и лабораторное оборудование

• методы научно-исследовательской работы

• понятийный и категориальный аппарат

• систему научной информации

• а также всю сумму накопленных ранее научных знаний.

Як соціальний інститут наука включає в себе вчених з їхніми знаннями, кваліфікацією і досвідом, наукові заклади, експериментальне, лабораторне устаткування, науково-дослідні програми творчої діяльності, систему інформації, підготовки й атестації кадрів, форми функціонування і використання всіх нагромаджених знань. Наступність досвіду і знань, єдність традицій і новаторства — суттєва особливість розвитку науки. Однією з форм її втілення є наукові школи, функціонування яких передбачає боротьбу думок, творчі дискусії та критику.

Критеріями науковості, які відрізняють науку від інших форм пізнання, є:

• об’єктивність,

• системність,

• практична націленість,

• орієнтація на передбачення,

• сувора доказовість,

• обґрунтованість і достовірність результатів.

Безпосередня мета науки - вивчення, пояснення і передбачення процесів і явищ дійсності, які являють собою предмет її дослідження. Вивчає наука різні рівні організації й форми руху матерії з погляду пізнання істотних властивостей явищ, встановлення їхніх законів, різних причинних залежностей і взаємодій з метою управління природними й соціальними процесами, передбачення характеру і напряму їхнього перебігу, створення нових технологій і розвитку виробництва.

Головною ознакою і головною функцією науки є пізнання об'єктивного світу. Наука створена для безпосереднього вивчення суттєвих сторін всіх явищ природи, суспільства і мислення.

Як система знань, наука охоплює не тільки фактичні дані про предмети навколишнього світу, людської думки й дії, не лише закони і принципи вивчення об’єктів, а й певні форми й способи усвідомлення їх, а в кінцевому підсумку - філософські тлумачення. Цим самим наука виступає як форма суспільної свідомості.

Як соціальний інститут наука включає в себе вчених з їхніми знаннями, кваліфікацією і досвідом, наукові заклади і експериментальне устаткування, науково-дослідні програми творчої діяльності, систему інформації, підготовки й атестації кадрів, форми функціонування і використання всіх нагромаджених знань.