Тема 1. Податковий борг: поняття, значення та статуси.

Ключові слова та поняття: податковий борг, грошове зобов’язання, структура податкового боргу, статуси податкового боргу, податкове зобов’язання, пеня, штрафна санкція, платник податків, погашення податкового боргу, безнадійний податковий борг, картка боржника.

Лекція - 4 години.

Семінарське заняття – 4 години.

Література нормативна:

1. Податковий кодекс України №2755-VI від 2 грудня 2010р.

2. Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013  № 577.

3. Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013  № 569, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1852/24384.

4. Порядок направлення органами налогів і зборів податкових вимог платникам подаків, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013  № 576, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України31 жовтня 2013 р. за N 1840/24372.

5. Методичні рекомендації щодо взаємодії між структурними підрозділами територіального органу Міністерства доходів і зборів України при здійсненні заходів з погашення податкового боргу платників податків : розроблено та затверджено Міністерством доходів і зборів України від 16.04.2013 р., № 134017/99-99-11-02-01-17.

6. Порядок призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого, затверджений Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 N 578, зареєстрованов Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1837/24369.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1 - 2 год.

1. Податковий борг: поняття та характеристика його структурних елементів.

2. Статуси податкового боргу.

3. Джерела інформації та порядок формування даних про податкових борг. Картка боржника.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ№2 - 2 год.

1. Поняття погашення податкового боргу та джерела його погашення.

2. Безнадійний податковий борг платника податків: поняття, підстави визнання.

3. Порядок списання безнадійного податкового боргу.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №1 - 2 год.

1. Податковий борг: поняття, значення та характеристика його структурних елементів.

Відповідно до пп.175 п.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковий борг  сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. (Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 в редакції Закону N 3609-VI (3609-17) від 07.07.2011).

Грошове зобов’язання платника податків  грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI (3609-17) від 07.07.2011).

Обов’язковими елементами структури податкового боргу є:

1. грошове зобов’язання, що не сплачене у встановлений податковим законодавством строк;

2. штрафна санкція (штраф);

3. пеня.

Факультативний (додатковий) елемент структури податкового боргу є:

4. плата за користування відстрочкою (розстрочкою).

Під податковим зобов’язанням розуміється сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Величина податкового зобов’язання платника податку є розрахунковою, документально зафіксованою (пп.156 п.1 ст.14 ПКУ).

Порядок визначення сум податкових та грошових зобов’язань, пені регламентується п.1 ст.54 Податкового кодексу України. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (Пункт 54.1 статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3609-VI ( 3609-17 ) від 07.07.2011).

У п.2 ст.54 ПКУ визначено порядок узгодження податковим агентом або платником податку грошового зобов’язання (суми коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності). Термін «узгоджене» податкове, грошове зобов’язання вказує на суму податку (збору), яку платник зобов’язується сплатити до бюджету (цільового фонду) у визначений строк.

Податкове (грошове) зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації контролюючому органу. Отже, при самостійному узгодженні моментом узгодження податкового зобов’язання є дата подання податкової декларації (розрахунку) контролюючому органу. Особливістю є те, що узгоджене в такий спосіб зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. У випадку, якщо контролюючий орган нараховує суму грошових зобов’язань, вона зазначається у податковому повідомленні-рішенні (див. ст. 58 цього Кодексу). Таке рішення може бути оскаржене в адміністративному (адміністративне оскарження) або судовому порядку (апеляційне узгодження).

У випадку, якщо грошове зобов’язання нараховується не платником податків самостійно, а контролюючим органом, у зв’язку із наявністю підстав, зазначених у цій статті, відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми покладається на такий контролюючий орган. Проте після узгодження грошового зобов’язання у встановленому порядку платник податків зобов’язаний своєчасно та повністю його погасити або оскаржити в адміністративному чи судовому порядку, визначеному ст. 56 ПКУ.

Визначення поняття «пеня» закріплено в пп. 162 п.1 ст.14 Податкового кодексу України. Відповідно до цієї норми пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки . З одного боку, пеня вважається способом забезпечення виконання обов’язку по сплаті податків і зборів, оскільки стимулює платника податків до належної поведінки. З іншого боку, вона відповідає ознакам фінансової санкції, адже формальною підставою її нарахування є порушення строків погашення податкових зобов’язань.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) – плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.265 п.1 ст.14 ПКУ).

Незважаючи на те, що у вказаних вище нормах ПК передбачена можливість платника податків вирахувати і сплатити штраф самостійно (наприклад, при самостійному виявленні факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів), відповідальність за застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, покладається на контролюючий орган. Це означає, що контролюючий орган має право і зобов’язаний приймати рішення про застосування фінансових санкцій і забезпечувати їх виконання. (ст.113 ПК)

Відповідно до п. 100.1. ст. 100 розстроченням, відстроченням грошових зобов’язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов’язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України. Встановлення розміру процентів, який дорівнює розміру пені, що нараховується на суму непогашеного у строк податкового зобов’язання, є компенсацією втрат відповідного бюджету від несвоєчасного надходження сум податкових зобов’язань.