- •Тема 2.1. Методика формування іншомовної граматичної компетенції
- •Тема 2.1. Методика формування іншомовної граматичної компетенції
- •Основна література
- •Додаткова література
- •Інтернет-ресурси
- •Поняття «граматична компетенція» та загальна характеристика. Цілі та мета навчання граматики. Зміст навчання граматики
- •Поняття активного і пасивного граматичного мінімумів.
- •Поняття «граматична структура» і «зразок мовлення». Рівні мовленнєвих одиниць.
- •Етапи формування граматичних навичок.
- •Система вправ для навчання граматики
- •Тези лекції в таблицях Шкільний граматичний мінімум
- •Зміст навчання граматики
Етапи формування граматичних навичок.
ГС - ри, що входять до активного граматичного мінімуму, вживаються у всіх видах МД - аудіюванні, говорінні, читанні та письмі. Тому необхідно формувати як рецептивні, так і репродуктивні навички володіння цими структурами. Оскільки мовлення за своєю природою ситуативне, учнів слід знайомити з новими ГС у типових ситуаціях мовлення. З цією метою можна використовувати реальні та уявні ситуації, створені різними засобами - вербальний опис, ілюстративне, предметне або дійове унаочнення. Кожна структура має свою функціональну та формальну сторони. За кожною ГС закріплюються певні функції (називати предмети або осіб, вказувати на наявність предмета в певному місці, виражати дію, що відбувається в момент мовлення, або минулу дію тощо). При ознайомленні учнів з новою граматичною структурою вчитель передусім повинен звернути увагу на функцію цієї ГС, а форма має засвоюватися в нерозривній єдності з функцією. Розглянемо приклад фрагменту уроку, представленого в підручнику «Методика» (ред.. Ніколаєва С.Ю. С.78). Мета цього фрагменту - ознайомлення учнів з новою граматичною структурою. (Додаток 1.) Спробуємо проаналізувати цей фрагмент. Яка послідовність дій вчителя? Спочатку він визначає завдання, яке стоїть перед учнями: «навчитись говорити про те, що знаходиться в зазначеному місці і чого там немає». Тобто, вчитель чітко визначає функцію виучуваної ГС. Потім відбувається аудіювання структури в різному оточенні. Після уточнення фори самої ГС аудіювання повторюється. Далі йде перевірка розуміння почутого учнями за допомогою лаконічних відповідей на запитання вчителя, переклад речень на рідну мову, визначення інтонаційної структури та повторення за вчителем тільки тих тверджень, що відповідають дійсності. Далі можна запропонувати інші розповіді. На етапі ознайомлення завдяки використанню кількох ситуацій мовлення і різноманітного лексичного наповнення нової ГС починає формуватися така якість граматичної навички як гнучкість. На етапі автоматизації вона продовжує формуватися, але основна мета цього етапу - сформувати найсуттєвішу якість навички - автоматизованість. Вона формується на двох рівнях етапу автоматизації - на рівні фрази та на рівні понад фразової єдності, де, крім автоматизованості, має бути сформована ще й стійкість навички. Формування граматичних навичок мовлення пов'язано з використанням таких прийомів, як хорова та парна робота із використанням символів, активізують аудиторію (промовлене або написане слово, предмет, картина). При умові насиченого тренування матеріалу кожен учень може відтворити 15 - 20 однотипових зразків, тобто до ста речень за урок. Кероване тренування структур не зупиняється і в період використання їх в мовленні, коли увага учня перемикається з мовної форми на зміст висловлювання. Повному тренуванню підлягають структури не характерні для рідної мови, що не відповідають звичайному способу мислення учнів, їх звичці сполучувати слова і будувати речення. Ці структури засвоюються десь після 15-20 кратного повторення в різних мовленнєвих ситуаціях.
Яким же чином треба знайомити учнів з граматичними структурами активного граматичного мінімуму? Які прийоми використовуються для формування граматичних навичок мовлення?
|
|
