1. Планування складської мережі

На будь-якому підприємстві в процесі його функціонування може виникнути питання про розширення складської мережі. Рішення даного завдання здійснюється у два етапи.

На першому етапі (стратегічний рівень) підприємство вирішує задачу формування складської мережі.

На другому етапі (оперативний рівень) вирішуються завдання, що пов’язані з розробкою складського господарства та потрібної інфраструктури.

На стратегічному рівні формування складської мережі вирішуються такі завдання:

• визначення місця розташування складу;

• визначення кількості складів;

• вибір форми власності складу.

При визначенні кількості складів мінімізують сумарні витрати, що пов’язані з функціонуванням складської мережі.

Від розташування складу залежить величина транспортних витрат, пов’язаних з поставкою товарів від постачальника на склад та зі складу споживачеві.

Одним з найбільш простих методів визначення місця розташування складу є метод «сітки».

Сутність даного методу полягає в накладанні на географічну карту сітки координат із зазначенням місць розташування передбачуваних постачальників і споживачів.

Вибір місця під склад здійснюють виходячи з мінімальних транспортних витрат, що пов’язані з доставкою вантажу на склад та зі складу споживачам.

Розглянемо алгоритм визначення місця розташування складу на підставі наступних вихідних даних.

Визначити місце розташування складу, якщо клієнтам поставляється приблизно однакова партія товарів. Вартість для постачальників на перевезення продукції на склад дорівнює 0,8, 0,9 та 0,5 у.о./(т∙км) відповідно. Тарифи для клієнтів на перевезення продукції зі складу дорівнюють 1,1; 0,9 та 1,2 у.о./(т∙км) відповідно. Постачальники поставляють партію товарів: П₁=150 т, П₂=600 т, П₃=450 т. Потреби магазинів відповідно К₁=300 т/рік, К₂=400 т/рік, К₃=500 т/рік. Дані щодо місцезнаходження постачальників та клієнтів наведені у таблиці 1.

Таблиця 1 - Дані місцезнаходження постачальників і клієнтів

Вісі координат	Постачальники			Клієнти
	П1	П2	П3	К1	К2	К3
Х	100	350	500	200	150	250
Y	100	350	225	350	200	150

Рисунок 1 - Місцезнаходження постачальників і клієнтів

Позначимо Т_ni, як транспортний тариф для і-го постачальника на перевезення одиниці вантажу на 1 км (у.о.);

Т_kj – транспортний тариф на перевезення одиниці вантажу для j-го клієнта на 1 км (у.о.);

Q_ni – обсяг вантажу, що купується у і-го постачальника на складі, т;

Q_kj – обсяг вантажу, що реалізується клієнту зі складу, т.

Визначення місця розташування постачальників та користувачів (клієнтів) по сітці координат:

R_nix – відстань від початку координат до місця розташування і-го постачальника по осі Х, км;

R_kjx – відстань від початку координат до місця розташування j-го клієнта по осі Х, км;

R_niy – відстань від початку координат до місця розташування і-го постачальника по осі Y, км;

R_kjy – відстань від початку координат до місця розташування j-го клієнта по осі Y, км.

Розрахунок сумарних витрат на транспортування партії товарів від постачальників на склад:

По вісі Х:

(1.1)

у.о.

По вісі Y:

(1.2)

у.о.

Розрахунок сумарних витрат на транспортування партії товарів зі складу до споживачів (клієнтів) по вісям Х та У

По вісі Х:

(1.4)

у.о.

По вісі Y:

(1.5)

у.о.

Визначення вартості перевезення товару на 1 км від постачальника на склад

(1.6)

у.о.

Визначення вартості перевезення товару на 1 км зі складу клієнтам

(1.7)

у.о.

Визначення координат місця розташування складу по вісям Х та Y

(1.8)

(1.9)

Рисунок 2 – Оптимальне розташування складу по вісям Х та Y.