- •"Містобудівне право" (назва навчальної дисципліни) Конспект лекцій
- •6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»
- •Оглавление введение
- •Лекція 1. Предмет и метод містобудівного права. Містобудівні правовідносини.
- •1.1 . Містобудівне право - нова галузь у системі українського права
- •1.2. Предмет і метод містобудівного права
- •1.3. Історія містобудівного права.
- •1.3.1. Містобудівне законодавство до 1917 року.
- •1.3.2.1. Особенности регулирования градостроительства в 20-30-х годах хх века
- •1.3.2. Законодательная база Советского градостроительства.
- •1.3.2.2. Система управления строительством в 1940-1950 годы
- •1.3.2.3. Градостроительное законодательство 1960-90 г.Г.
- •1.3.3. Современные тенденции развития градостроительного законодательства. Лекция 2. Источники градостроительного права.
- •2.1. Понятие и виды источников градостроительного права.
- •Виды источников права
- •2.2. Конституция Украины. Кодексы и Законы Украины в сфере градостроительства
- •2.3. Подзаконные акты
- •2.3.1. Постанови Кабінету Міністрів як джерела містобудівного права.
- •2.3.2. Відомчі акти. Коло суб’єктів, що видають акти в сфері містобудівного права. Співвідношення з іншими джерелами містобудівного права.
- •2.3.3. Норми, нормативи та стандарти як джерела містобудівного права.
- •Лекция 3. Градостроительная деятельность. Субъектно-объектный состав
- •3.1. Градостроительная деятельность. Понятие и основные характеристики.
- •3.2. Объекты градостроительной деятельности. Виды, особенности.
- •Объекты градостроительной деятельности.
- •В населенных пунктах
- •За пределами населенных пунктов
- •3.3. Правовой режим субъектов градостроительной деятельности. Виды субъектов.
- •3.4. Особенности правового положения заказчика, инвестора, подрядчика, проектировщика.
- •3.5. Особенности лицензирования градостроительной деятельности.
- •Лекция 4. Планировка и застройка территорий. Зонирование.
- •4.1. Планировка территорий в Украине.
- •4.2. Виды планировочной документации. Генеральный план населенного пункта. Детальный план территории.
- •4.3. Градостроительный кадастр. Понятие, порядок взаимодействия с земельным кадастром.
- •4.4 Зонирование. Соотношение с целевым назначением земель.
- •4.5. Участие общественности в разработке документации по планировке и зонированию.
- •Лекция 5. Особенности применения земельного законодательства при осуществлении градостроительной деятельности
- •5.1. Земельный участок и строительная площадка Соотношение понятий, их правовая характеристика.
- •5.2. Особенности отвода земельных участков под строительство через земельные торги.
- •5.4. Використання спеціальних моделей відведення земельних ділянок під будівництво (державно-приватне партнерство, індустріальні парки, реконструкція кварталів застарілої забудови).
- •Створення індустріальних парків в Україні: проблеми, перспективи, законодавчі ініціативи.
- •Лекція 6. Проектування як фундаментальний етап містобудівної діяльності
- •6.1. Особливості статусу проектувальника та його участь в містобудівній діяльності.
- •6.1.1. Сертифікація архітекторів та ліцензування проектних організацій
- •6.1.2. Особливості застосування законодавства про авторське право в містобудівній діяльності.
- •6.2. Проектна документація. Поняття. Склад.
- •6.3. Експертиза проектів будівництва. Категорії складності об’єктів містобудування.
- •6.3.1. Будівельний паспорт. Поняття. Випадки та процедура оформлення.
- •6.3.2. Архітектурно-містобудівні ради
- •6.4. Вихідні дані для проектування. Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки та процедура їх отримання.
- •6.5. Технічні умови на будівництво.
- •Лекція 7. Правове регулювання здійснення будівельних робіт та введення об’єктів будівництва в експлуатацію
- •7.1. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
- •7.2. Порядок та умови оформлення дозвільних документів на виконання будівельних та підготовчих робіт.
- •7.3. Введення об’єкта будівництва в експлуатацію. Поняття. Правове значення.
- •7.3.1. Процедура введення в експлуатацію об’єктів залежно від складності та функціонального призначення.
- •7.3.2. Авторський та технічний нагляд за будівництвом. Процедура. Вимоги до здійснення.
- •7.4. Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю (дабк) як головний державний орган контролю в будівництві. Повноваження. Порядок діяльності.
- •7.4.1. Відповідальність суб’єктів містобудівної діяльності за порушення під час виконання будівельних робіт. Повноваження дабк та процедура накладення санкцій
- •Лекція 8. Договори в будівництві
- •8.1. Загальна характеристика договорів в будівництві. Види. Класифікація.
- •8.2. Особливості укладення договорів в будівництві. Тендерні процедури.
- •8.3. Різновиди договору підряду - договір генпідряду, договір субпідряду, договір підряду на проектування, та ін.
- •8.4. Непоіменовані договори в будівництві (договір про пайову участь, договір про управління проектом, договір про маркетингові та інші дослідження).
- •8.5. Особливості державного регулювання договорів підряду в капітальному будівництві (загальні умови укладення договорів підряду в капітальному будівництві).
- •Лекція 9. Правове регулювання інвестиційної діяльності в будівництві
- •9.1. Правова природа інвестиційного будівельного проекту.
- •9.2. Державне регулювання інвестицій в будівництво. Державна експертиза інвестиційних проектів.
- •9.3. Юридичний аудит (Due Diligence) будівельного проекту. Особливості проведення.
- •9.4. Правова характеристика основних форм здійснення інвестицій в будівництво.
- •9.5. Особливості правового регулювання інвестицій в житлове будівництво. Використання цільових облігацій, фондів фінансування будівництва.
- •Лекція 10. Правове регулювання планування та містобудівної діяльності в інших країнах світу
1.3.2.2. Система управления строительством в 1940-1950 годы
В годы Великой Отечественной войны Наркомстрой наряду со специально созданным для этих целей Главным управлением строительства предприятий машиностроения при СНК СССР осуществлял возведение объектов военного назначения. В тоже время уже в 1942–1943 гг. – началось активное восстановительного строительства. В эти годы был учреждён Комитет по делам архитектуры при СНК СССР и передача в его ведение основного научного центра – Академии архитектуры, которая до этого времени входила в состав Комитета по делам искусств СССР. Комитет по делам архитектуры обладал полномочиями в области строительной деятельности. В его компетенцию, кроме того входило: утверждение проектов застройки городов и посёлков, развитие строительного нормирования и типового проектирования, руководство научными и учебными архитектурными заведениями. Одновременно были созданы и местные органы Комитета: Управления по делам архитектуры в Москве, Ленинграде и Киеве, при СНК союзных и автономных республик; краевые и областные отделы по делам архитектуры.
Наделение вышеуказанного Комитета нормотворческими, разрешительными и контрольными полномочиями укрепило тенденцию развития гражданского строительства в рассматриваемый период. Одновременно, была введена должность главного архитектора города.
В послевоенные годы система управления строительством неоднократно пересматривалась. Так, в январе 1946 года на базе Наркомстроя и других организаций по отраслевому принципу создаются Наркомат по строительству военных и военно-морских предприятий, Наркомат по строительству предприятий тяжёлой индустрии, Наркомат по строительству топливных предприятий. Последний в 1948 году был ликвидирован, а его функции переданы Министерству топливной промышленности.
В 1946 году СНК СССР был преобразован в Совет Министров СССР, а СНК республик в Советы Министров республик. В июне 1949 года было организовано Министерство городского строительства. Задачи, возложенные на это министерство, практически отождествлялись с целями Комитета по делам архитектуре, а его структурные подразделения, по существу, дублировали структуру Комитета.
К концу войны непригодность в новых условиях актов строительного законодательства, принятых ещё в 20-е – начала 30-х гг., представляла собой очевидную предпосылку их кодификации. Были попытки разработать Градостроительный Устав, а также Урочное Положение для строительства. В состав последнего предполагалось включить технико-экономические показатели, представляющие собой эталонные нормативные описания продукции проектно-строительного процесса по массовым объектам строительства. Вступившее в действие Урочное Положение стало первым отечественным техническим регламентом.
В мае 1950 года был образован Государственный комитет Совета Министров СССР по делам строительства (Госстрой СССР), который был наделён полномочиями общесоюзного органа по вопросам градостроительства и промышленности строительных материалов.
В мае 1957 года некоторые строительные министерства были упразднены, В этот период на территории СССР было организовано 105 экономических административных районов, в которых были созданы Советы народного хозяйства (совнархозы), где сосредоточилось большинство строительных организаций. К ведению совнархозов были отнесены отдельные полномочия в сфере строительства.
Осуществление совнархозами своих полномочий не отразилось на сложившейся системе архитектурно-строительного контроля. В этот период контрольными полномочиями обладали публичные субъекты, проектные организации, банки, а также заказчики (застройщики). При этом функциями государственного контроля были наделены только органы государственного архитектурно-строительного контроля (Госстройконтроля), созданные при Советах Министров союзных и автономных республик, исполкомах областных, краевых и городских Советов. В их компетенцию входили следующие вопросы:
- выдача разрешений на производство строительных работ,
- проверка застройки крупных городов и населённых пунктов городского типа,
- выполнение контрольных функций за качеством строительства объектов жилищно-гражданского назначения независимо от их ведомственной подчинённости.