- •"Містобудівне право" (назва навчальної дисципліни) Конспект лекцій
- •6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»
- •Оглавление введение
- •Лекція 1. Предмет и метод містобудівного права. Містобудівні правовідносини.
- •1.1 . Містобудівне право - нова галузь у системі українського права
- •1.2. Предмет і метод містобудівного права
- •1.3. Історія містобудівного права.
- •1.3.1. Містобудівне законодавство до 1917 року.
- •1.3.2. Законодательная база Советского градостроительства.
- •1.3.2.1. Особенности регулирования градостроительства в 20-30-х годах хх века
- •1.3.2.2. Система управления строительством в 1940-1950 годы
- •1.3.2.3. Градостроительное законодательство 1960-90 г.Г.
- •1.3.3. Современные тенденции развития градостроительного законодательства. Лекция 2. Источники градостроительного права.
- •2.1. Понятие и виды источников градостроительного права.
- •Виды источников права
- •2.2. Конституция Украины. Кодексы и Законы Украины в сфере градостроительства
- •2.3. Подзаконные акты
- •2.3.1. Постанови Кабінету Міністрів як джерела містобудівного права.
- •2.3.2. Відомчі акти. Коло суб’єктів, що видають акти в сфері містобудівного права. Співвідношення з іншими джерелами містобудівного права.
- •2.3.3. Норми, нормативи та стандарти як джерела містобудівного права.
- •Лекция 3. Градостроительная деятельность. Субъектно-объектный состав
- •3.1. Градостроительная деятельность. Понятие и основные характеристики.
- •3.2. Объекты градостроительной деятельности. Виды, особенности.
- •Объекты градостроительной деятельности.
- •В населенных пунктах
- •За пределами населенных пунктов
- •3.3. Правовой режим субъектов градостроительной деятельности. Виды субъектов.
- •3.4. Особенности правового положения заказчика, инвестора, подрядчика, проектировщика.
- •3.5. Особенности лицензирования градостроительной деятельности.
- •Лекция 4. Планировка и застройка территорий. Зонирование.
- •4.1. Планировка территорий в Украине.
- •4.2. Виды планировочной документации. Генеральный план населенного пункта. Детальный план территории.
- •4.3. Градостроительный кадастр. Понятие, порядок взаимодействия с земельным кадастром.
- •4.4 Зонирование. Соотношение с целевым назначением земель.
- •4.5. Участие общественности в разработке документации по планировке и зонированию.
- •Лекция 5. Особенности применения земельного законодательства при осуществлении градостроительной деятельности
- •5.1. Земельный участок и строительная площадка Соотношение понятий, их правовая характеристика.
- •5.2. Особенности отвода земельных участков под строительство через земельные торги.
- •5.4. Використання спеціальних моделей відведення земельних ділянок під будівництво (державно-приватне партнерство, індустріальні парки, реконструкція кварталів застарілої забудови).
- •Створення індустріальних парків в Україні: проблеми, перспективи, законодавчі ініціативи.
- •Лекція 6. Проектування як фундаментальний етап містобудівної діяльності
- •6.1. Особливості статусу проектувальника та його участь в містобудівній діяльності.
- •6.1.1. Сертифікація архітекторів та ліцензування проектних організацій
- •6.1.2. Особливості застосування законодавства про авторське право в містобудівній діяльності.
- •6.2. Проектна документація. Поняття. Склад.
- •6.3. Експертиза проектів будівництва. Категорії складності об’єктів містобудування.
- •6.3.1. Будівельний паспорт. Поняття. Випадки та процедура оформлення.
- •6.3.2. Архітектурно-містобудівні ради
- •6.4. Вихідні дані для проектування. Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки та процедура їх отримання.
- •6.5. Технічні умови на будівництво.
- •Лекція 7. Правове регулювання здійснення будівельних робіт та введення об’єктів будівництва в експлуатацію
- •7.1. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
- •7.2. Порядок та умови оформлення дозвільних документів на виконання будівельних та підготовчих робіт.
- •7.3. Введення об’єкта будівництва в експлуатацію. Поняття. Правове значення.
- •7.3.1. Процедура введення в експлуатацію об’єктів залежно від складності та функціонального призначення.
- •7.3.2. Авторський та технічний нагляд за будівництвом. Процедура. Вимоги до здійснення.
- •7.4. Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю (дабк) як головний державний орган контролю в будівництві. Повноваження. Порядок діяльності.
- •7.4.1. Відповідальність суб’єктів містобудівної діяльності за порушення під час виконання будівельних робіт. Повноваження дабк та процедура накладення санкцій
- •Лекція 8. Договори в будівництві
- •8.1. Загальна характеристика договорів в будівництві. Види. Класифікація.
- •8.2. Особливості укладення договорів в будівництві. Тендерні процедури.
- •8.3. Різновиди договору підряду - договір генпідряду, договір субпідряду, договір підряду на проектування, та ін.
- •8.4. Непоіменовані договори в будівництві (договір про пайову участь, договір про управління проектом, договір про маркетингові та інші дослідження).
- •8.5. Особливості державного регулювання договорів підряду в капітальному будівництві (загальні умови укладення договорів підряду в капітальному будівництві).
- •Лекція 9. Правове регулювання інвестиційної діяльності в будівництві
- •9.1. Правова природа інвестиційного будівельного проекту.
- •9.2. Державне регулювання інвестицій в будівництво. Державна експертиза інвестиційних проектів.
- •9.3. Юридичний аудит (Due Diligence) будівельного проекту. Особливості проведення.
- •9.4. Правова характеристика основних форм здійснення інвестицій в будівництво.
- •9.5. Особливості правового регулювання інвестицій в житлове будівництво. Використання цільових облігацій, фондів фінансування будівництва.
- •Лекція 10. Правове регулювання планування та містобудівної діяльності в інших країнах світу
1.2. Предмет і метод містобудівного права
Окремого розгляду заслуговує питання про принципи і методи містобудівного права і законодавства. Принципи права - це його основні витоки, керівні ідеї і положення, що визначають загальну спрямованість і конкретний зміст правового регулювання в даній сфері. Принципи поширюють свою дію на більш широку область громадського життя, ніж правові норми. Як правило, один принцип знаходить своє відображення і втілення в цілому ряді окремих норм. Наприклад, принцип здійснення будівництва на основі документів територіального планування і зонування території (ст.2 Закону) розкривається в нормах розділів 3,4 Закону, що визначають порядок проведення територіального планування та містобудівного зонування. Не менш важливим є реалізація в містобудівному праві традиційної класифікації принципів права на групи залежно від того, чи поширюються вони на всю систему права (загальноправові принципи), кілька галузей ( міжгалузеві) , на одну галузь права ( галузеві принципи) , на один правовий інститут (внутрішньогалузеві принципи) .
Закон РМД регулює відносини суб'єктів містобудівної діяльності за допомогою розробки документів територіального планування, містобудівного зонування і планування території. Незважаючи на простоту і ясність даної процедури, виникають проблеми, пов'язані з реалізацією містобудівних рішень на всіх рівнях.
Приклади з реального містобудівної практики підтверджують той факт , що навіть велика кількість різноманітних документів і в той же час відсутність правових механізмів їх реалізації не стає стимулом раціонального просторового розвитку території.
Ми поділяємо позицію про те, що необхідно відмовитися від теоретичної конструкції єдиного методу (що заперечує наявність галузевих методів), а також концепції існування у кожної галузі свого «самостійного» методу на користь виділення двох основних методів правового регулювання для всього масиву права - публічно-правового та приватно-правового.
Приватно-правовий метод розглядається як заснований на дозволах як первинних прийомах юридичного впливу; такий спосіб правового регулювання суспільних відносин характеризується диспозитивнітю, наділенням суб'єктів автономією волі і правовою ініціативою і забезпечує побудову правовідносин на основі юридичної рівності.
Публічно-правовий метод формулюється як заснований на позитивних зобов'язаннях і заборон як первинних прийомах юридичного впливу; такий спосіб правового регулювання суспільних відносин характеризується императивністю1, наділенням одного із суб'єктів спеціальними повноваженнями - компетенцією і забезпечує побудову правовідносин з схемою «влада - підпорядкування». Отже, не можна говорити про існування для будь-якої галузі права одного методу регулювання. Навіть для цивільного права диспозитивний метод правового регулювання не є єдиним, оскільки ряд суспільних відносин регулюється на імперативних засадах. Не є тут винятком і містобудівне право .
Імперативний метод в містобудівному праві характеризується специфікою виникнення, зміни та припинення містобудівних правовідносин. У більшості випадків вступ до даних правовідносин відбувається в результаті видання адміністративного акта органом публічної влади. У результаті видання таких актів суб'єкти набувають особливе правове становище і специфічний набір прав і обов'язків, що реалізуються у формах, передбачених містобудівними нормативними правовими актами. Крім того, передбачена система спеціальних органів, що здійснюють містобудівний, будівельний нагляд за дотриманням містобудівного законодавства із спеціальними повноваженнями і специфічним набором засобів впливу на порушника.
Імперативний метод застосовується до відносин, що зачіпають суспільні інтереси, і створює необхідні гарантії прав населення, а також правовласників земельних ділянок та об'єктів нерухомості. Імперативними методами регулюється центральне питання регулювання містобудування - забезпечення сприятливого середовища життєдіяльності населення. Для цього органи публічної влади зобов'язані прийняти регіональні та місцеві нормативи містобудівного проектування, проводити публічні слухання (наприклад , перед прийняттям генерального плану поселення), розробити містобудівну документацію (документи територіального планування та містобудівного зонування, планування території), відсутність якої тягне для органів публічної влади несприятливі правові наслідки і т.д. Правовласники земельних ділянок зобов'язані отримувати дозвіл на будівництво, здійснювати архітектурно -будівельне проектування, представляти проектну документацію на державну експертизу і т.д.
Диспозитивним методом2 регулюються містобудівні відносини на рівні окремих правовласників земельних ділянок та об'єктів нерухомості, які за своїм розсудом можуть вибирати варіанти дозволеного використання земельних ділянок і об'єктів нерухомості з передбачених містобудівним регламентом параметрів будівництва (реконструкції) об'єктів нерухомості; здійснювати поділ земельної ділянки (якщо вона є подільною); приймати (чи не приймати) участь у публічних слуханнях, що проводяться з питань, що зачіпають інтереси населення, брати участь в аукціоні та укладати договір про розвиток забудованої території з органом місцевого самоврядування і т.д. Для органів публічної влади диспозитивні почала полягають, наприклад, у можливості спільної підготовки проектів документів територіального планування. У цьому і проявляється поєднання імперативних і диспозитивних почал правового регулювання містобудівних відносин.
У сукупності всі розглянуті вище ознаки утворюють особливий правовий режим регулювання містобудівних правовідносин. Будучи тісно пов'язаним з правовим режимом земель, аналізований режим припускає, що в частині визначення «умов і порядку користування та володіння» земельними ділянками всіх категорій (але в першу чергу все ж категорії земель населених пунктів) належить керуватися містобудівним законодавством, а в частині «розпорядження» - земельним та цивільним законодавством.
Іншими словами, містобудівне законодавство визначає за допомогою територіального планування та містобудівного зонування перелік територіальних зон населеного пункту, для яких містобудівними регламентами визначено як можна використовувати земельну ділянку, з яких наявних параметрів і видів використання власник (користувач, орендар) може вибрати варіант, який влаштовує його. Земельне законодавство встановлює оборотоздатність земельних ділянок усіх категорій, порядок проведення торгів, приватизації ділянок і т.п.
Цивільне законодавство визначає форму угод із землею та умови їх дійсності, обов'язковість державної реєстрації (а в ряді випадків і нотаріального посвідчення) і т.п.