
- •"Містобудівне право" (назва навчальної дисципліни) Конспект лекцій
- •6.080101 «Геодезія, картографія та землеустрій»
- •Оглавление введение
- •Лекція 1. Предмет и метод містобудівного права. Містобудівні правовідносини.
- •1.1 . Містобудівне право - нова галузь у системі українського права
- •1.2. Предмет і метод містобудівного права
- •1.3. Історія містобудівного права.
- •1.3.1. Містобудівне законодавство до 1917 року.
- •1.3.2. Законодательная база Советского градостроительства.
- •1.3.2.1. Особенности регулирования градостроительства в 20-30-х годах хх века
- •1.3.2.2. Система управления строительством в 1940-1950 годы
- •1.3.2.3. Градостроительное законодательство 1960-90 г.Г.
- •1.3.3. Современные тенденции развития градостроительного законодательства. Лекция 2. Источники градостроительного права.
- •2.1. Понятие и виды источников градостроительного права.
- •Виды источников права
- •2.2. Конституция Украины. Кодексы и Законы Украины в сфере градостроительства
- •2.3. Подзаконные акты
- •2.3.1. Постанови Кабінету Міністрів як джерела містобудівного права.
- •2.3.2. Відомчі акти. Коло суб’єктів, що видають акти в сфері містобудівного права. Співвідношення з іншими джерелами містобудівного права.
- •2.3.3. Норми, нормативи та стандарти як джерела містобудівного права.
- •Лекция 3. Градостроительная деятельность. Субъектно-объектный состав
- •3.1. Градостроительная деятельность. Понятие и основные характеристики.
- •3.2. Объекты градостроительной деятельности. Виды, особенности.
- •Объекты градостроительной деятельности.
- •В населенных пунктах
- •За пределами населенных пунктов
- •3.3. Правовой режим субъектов градостроительной деятельности. Виды субъектов.
- •3.4. Особенности правового положения заказчика, инвестора, подрядчика, проектировщика.
- •3.5. Особенности лицензирования градостроительной деятельности.
- •Лекция 4. Планировка и застройка территорий. Зонирование.
- •4.1. Планировка территорий в Украине.
- •4.2. Виды планировочной документации. Генеральный план населенного пункта. Детальный план территории.
- •4.3. Градостроительный кадастр. Понятие, порядок взаимодействия с земельным кадастром.
- •4.4 Зонирование. Соотношение с целевым назначением земель.
- •4.5. Участие общественности в разработке документации по планировке и зонированию.
- •Лекция 5. Особенности применения земельного законодательства при осуществлении градостроительной деятельности
- •5.1. Земельный участок и строительная площадка Соотношение понятий, их правовая характеристика.
- •5.2. Особенности отвода земельных участков под строительство через земельные торги.
- •5.4. Використання спеціальних моделей відведення земельних ділянок під будівництво (державно-приватне партнерство, індустріальні парки, реконструкція кварталів застарілої забудови).
- •Створення індустріальних парків в Україні: проблеми, перспективи, законодавчі ініціативи.
- •Лекція 6. Проектування як фундаментальний етап містобудівної діяльності
- •6.1. Особливості статусу проектувальника та його участь в містобудівній діяльності.
- •6.1.1. Сертифікація архітекторів та ліцензування проектних організацій
- •6.1.2. Особливості застосування законодавства про авторське право в містобудівній діяльності.
- •6.2. Проектна документація. Поняття. Склад.
- •6.3. Експертиза проектів будівництва. Категорії складності об’єктів містобудування.
- •6.3.1. Будівельний паспорт. Поняття. Випадки та процедура оформлення.
- •6.3.2. Архітектурно-містобудівні ради
- •6.4. Вихідні дані для проектування. Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки та процедура їх отримання.
- •6.5. Технічні умови на будівництво.
- •Лекція 7. Правове регулювання здійснення будівельних робіт та введення об’єктів будівництва в експлуатацію
- •7.1. Будівельні роботи. Поняття. Підготовчі роботи. Поняття, особливості виконання.
- •7.2. Порядок та умови оформлення дозвільних документів на виконання будівельних та підготовчих робіт.
- •7.3. Введення об’єкта будівництва в експлуатацію. Поняття. Правове значення.
- •7.3.1. Процедура введення в експлуатацію об’єктів залежно від складності та функціонального призначення.
- •7.3.2. Авторський та технічний нагляд за будівництвом. Процедура. Вимоги до здійснення.
- •7.4. Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю (дабк) як головний державний орган контролю в будівництві. Повноваження. Порядок діяльності.
- •7.4.1. Відповідальність суб’єктів містобудівної діяльності за порушення під час виконання будівельних робіт. Повноваження дабк та процедура накладення санкцій
- •Лекція 8. Договори в будівництві
- •8.1. Загальна характеристика договорів в будівництві. Види. Класифікація.
- •8.2. Особливості укладення договорів в будівництві. Тендерні процедури.
- •8.3. Різновиди договору підряду - договір генпідряду, договір субпідряду, договір підряду на проектування, та ін.
- •8.4. Непоіменовані договори в будівництві (договір про пайову участь, договір про управління проектом, договір про маркетингові та інші дослідження).
- •8.5. Особливості державного регулювання договорів підряду в капітальному будівництві (загальні умови укладення договорів підряду в капітальному будівництві).
- •Лекція 9. Правове регулювання інвестиційної діяльності в будівництві
- •9.1. Правова природа інвестиційного будівельного проекту.
- •9.2. Державне регулювання інвестицій в будівництво. Державна експертиза інвестиційних проектів.
- •9.3. Юридичний аудит (Due Diligence) будівельного проекту. Особливості проведення.
- •9.4. Правова характеристика основних форм здійснення інвестицій в будівництво.
- •9.5. Особливості правового регулювання інвестицій в житлове будівництво. Використання цільових облігацій, фондів фінансування будівництва.
- •Лекція 10. Правове регулювання планування та містобудівної діяльності в інших країнах світу
Лекція 6. Проектування як фундаментальний етап містобудівної діяльності
6.1. Особливості статусу проектувальника та його участь в містобудівній діяльності.
6.1.1. Сертифікація архітекторів та ліцензування проектних організацій
6.1.2. Особливості застосування законодавства про авторське право в містобудівній діяльності.
6.2. Проектна документація - порядок розроблення. Поняття. Склад.
6.3. Експертиза проектів будівництва.Категорії складності об’єктів містобудування.
6.3.1. Будівельний паспорт. Поняття. Випадки та процедура оформлення.
6.3.2. Архітектурно-містобудівні ради
6.4. Вихідні дані для проектування. Містобудівні умови та обмеження земельної ділянки та процедура їх отримання.
6.5. Технічні умови на будівництво.
6.1. Особливості статусу проектувальника та його участь в містобудівній діяльності.
Проектувальник - це юридична або фізична особа - суб'єкт господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно із законодавством, які отримали ліцензію на право розробки проектної документації або її окремих розділів.
Крім ліцензування, діяльність проектувальників підлягає обов'язковій сертифікації, з метою мінімізації потенційних будівельних ризиків. Згідно ст.7 Закона України Про архітектурну діяльність Проект об'єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.
6.1.1. Сертифікація архітекторів та ліцензування проектних організацій
Господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єкта архітектури, підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Порядок ліцензування визначається Кабінетом Міністрів України.
Органом ліцензування є орган державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідальні виконавці окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проходять професійну атестацію. Перелік таких видів робіт (послуг) і порядок професійної атестації (Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 554 «Деякі питання професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури» 554-2011-п) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Професійна атестація виконавців робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.
Повноваження щодо проведення професійної атестації можуть бути делеговані саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності.
Саморегулівна організація набуває делегованих їй повноважень з дня опублікування рішення про надання (делегування) таких повноважень в офіційному виданні, визначеному центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури.
До професійної атестації допускаються громадяни, які:
здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста, магістра за напрямом професійної атестації,
мають стаж роботи за фахом не менш як три роки;
не здобули вищої освіти за напрямом професійної атестації, але мають стаж роботи у сфері містобудування не менш як десять років.
Для проведення професійної атестації громадяни подають заяву, до якої додаються:
копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків;
засвідчені в установленому порядку копії документів:
про освіту;
про трудову діяльність та стаж;
про підвищення кваліфікації протягом останніх п’яти років за відповідними програмами за напрямом професійної атестації;
стислий звіт про професійну діяльність та/або творчі досягнення.
Подані документи розглядаються та рішення про видачу кваліфікаційного сертифіката або про відмову в його видачі приймається у місячний строк.
Підставою для відмови у видачі сертифіката є:
невідповідність заявника кваліфікаційним вимогам;
непідтвердження професійної спеціалізації, рівня знань та кваліфікації за результатами іспиту;
виявлення у поданих документах недостовірної інформації.
Громадянам, які пройшли професійну атестацію, видається відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Строк дії кваліфікаційного сертифіката для осіб, які не мають перерви в роботі за фахом понад три роки та підвищують кваліфікацію відповідно до законодавства не рідше ніж один раз на п’ять років, не обмежується.
Громадяни, які одержали відповідний кваліфікаційний сертифікат, можуть виконувати окремі види робіт (послуг), пов'язані із створенням об'єкта архітектури, без відповідної ліцензії, мають особисту печатку та несуть відповідальність за неналежне виконання робіт (послуг), право виконання яких визначено кваліфікаційним сертифікатом, та порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил.
Відомості про особу, яка отримала кваліфікаційний сертифікат, вносяться до реєстру атестованих осіб.
Форма кваліфікаційного сертифіката, порядок внесення плати за проведення професійної атестації та її розміри затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.