Стан здоров'я учнів

Завдання 4. Дати гігієнічну оцінку фізичного розвитку та стану здоров'я учнів.

Фізичний розвиток є важливим показником стану здоров'я і функціональних можливостей організму. На кожному віковому етапі фізичний розвиток характеризується комплексом морфологічних та функціональних властивостей організму. Тому для вибору правильного навантаження на кожну окрему дитину для підбору навчального обладнання для неї вчитель повинен знати основні показники фізичного розвитку дітей.

Таблиця 7

Показники нормального фізичного розвитку молодших школярів

Стать	Дівчатка	Дівчатка		Стать	Хлопчики	Хлопчики
Вік (роки)	Зріст (см)	Маса (кг)		Вік (роки)	Зріст (см)	Маса (кг)
6 7 8 9 10	111-120 115-126 120-131 124-136 130-143	18,2-24,5 20,3-28,0 21,3-29,8 24,2-34,1 26,5-38,7		6 7 8 9 10	111-120 117-127 121-131 126-136 131-141	18,7-24,1 20,4-28,8 22,2-30,4 24,9-33,4 26,7-37,6

Дані про стан здоров'я (слух, зір, серцева діяльність, хронічні захворювання тощо) студент виписує в спеціальну таблицю з індивідуальної картки дитини, яка знаходиться у шкільного лікаря. Згідно з вимогами педагогічної етики вчитель не має права розголошувати цю інформацію, а використовує лише для врахування при визначенні умов життя дитини у школі.

Таблиця 8

Таблиця показників розвитку та стану здоров'я учнів

Прізвище та ім'я учня

Зріст

Маса

Стан зору

Група здоров'я

На основі аналізу отриманих даних студент повинен встановити, як впливає стан здоров'я учнів на їхнє навчання, дисципліну, відносини в колективі.

При оцінці стану здоров'я студентам рекомендуємо керуватися критеріям Г.Н.Сердюковської.

1 група.

Здорові діти. Це діти, які не мають хронічних захворювань, мають нормальний фізичний розвиток, з нормальними функціональними показниками життєвих систем.

2 група.

Діти, які мають певні морфологічні та функціональні відхилення, не пов'язані з патологією, ослаблені діти, що часто хворіють на гострі захворювання.

3 група.

Діти, що мають хронічні захворювання на стадії компенсації без помітних відхилень загального стану організму (тонзиліт, ревматизм та ін.).

4 група.

Діти, що мають хронічні захворювання в стадії субкомпенсації з частими порушеннями загального стану організму без значних змін в самопочутті.

5 група.

Діти, хворі хронічними захворюваннями в стадії декомпенсації, за станом здоров'я не можуть відвідувати загальноосвітню школу.

Необхідно визначити дітей різних груп здоров'я і дати рекомендації щодо індивідуального підходу у вихованні цих учнів, визначити “рівні здоров'я” дітей у класі. Показник “рівня здоров'я” представляє собою відношення числа здорових (1 група) і практично здорових дітей (2 група) до загального числа дітей класу. Цей показник визначається за формулою

М = n1+ n2 100

n

де М — показник “рівня здоров'я” класу; n1 — кількість дітей 1 групи; n2 — кількість дітей 2 групи; n — загальна кількість дітей класу.

Після розрахунків студент повинен зробити аналіз отриманих даних і надати рекомендації щодо роботи з дітьми, які мають відхилення в здоров'ї.

Для виконання цього завдання студент повинен ознайомитись з індивідуальними картками дітей — станом здоров'я учнів класу і враховувати це при організації навчально-виховного процесу. Необхідно заповнити таблицю показників розвитку та стану здоров'я учнів; визначити рівень здоров'я дітей у класі, дати свої пропозиції щодо покращення стану здоров'я учнів, ознайомити з ними вчителя та шкільного лікаря.

Здоров'язбережні технології в домашніх умовах. Роль сім'ї в організації роботи і відпочинку дітей в домашніх умовах.

Завдання 5. Дати гігієнічну оцінку режиму дня школяра.

Питання гігієни навчально-виховного процесу нерозривно пов'язані з режимом дня дітей і підлітків, нормою навантаження учнів розумовою працею.

Для запобігання перевтомі школярів важливо не тільки дотримуватися вимог щодо організації роботи (обсяг і складність завдання, темп і ритм виконання, ступінь різноманітності конкретних дій тощо), а і забезпечувати її умови (чіткий режим дня, повноцінний сон, харчування, що відповідає витратам енергії, хороша вентиляція приміщення тощо). Усе це в комплексі становить сукупність гігієнічних норм організації розумової праці.

Потрібно пам'ятати, що самостійні навчальні завдання і підготовка уроків займають в учнів усіх класів досить багато часу. Загалом при виконанні однакових за складністю і обсягом домашніх завдань у другій половині дня, з 16 годин погіршення показників здоров'я виявляється раніше і є більш значним, ніж з 9 до 13 годин.

Виконання завдання учні починають уже з погіршеною працездатністю. Дітям шестирічного віку домашні завдання не задають.

Виконання домашніх завдань рекомендується починати із завдань середньої складності, потім переходити до найбільш складних, і закінчувати самопідготовку легкими завданнями.

У молодших і старших школярів стомлення у процесі виконання завдань на уроках і в позаурочний час розвивається по-різному і виявляється неоднаково. У початковій школі кожен вид роботи досить швидко призводить до граничного гальмування і це запобігає тривалій неперервній активності нервових клітин. По суті, учні початкових класів як правил, не перевтомлюються: найчастіше вони припиняють розумову працю у початковій фазі стомлення. Ці форми стомлення легко і швидко усуваються завдяки відпочинку.

У процесі підготовки домашніх завдань, як і в школі повинні бути перерви для відпочинку.

Існують гігієнічні нормативи навантаження протягом дня, тижня для дітей, які відвідують школу у 1 і 2 зміну. Їх дотримання - обов'язкова умова профілактики перевтоми у дітей шкільного віку. Потрібно пам'ятати, що нехтування ними призводить до порушення режиму дня, негативно позначається на стані здоров'я у дітей шкільного віку.

Запорукою оптимальної працездатності школярів є правильне чергування праці і відпочинку, а також зміна одного виду діяльності іншим. Правильне чергування розумової праці з фізичним навантаженням і регулярним сном є умовою успішного навчання, вагомим чинником збереження здоров'я дітей і підлітків.

Пропонуємо наступний режим дня для молодших школярів, які відвідують школу у 1 зміну.

7 годин — підйом.

7 — 7-30 — вранішня гімнастика, водні процедури, туалет, прибирання ліжка.

7-30 — 7-50 — сніданок.

7-50 — 8-30 — дорога до школи.

8-30 -12-30 — заняття у школі.

12-30 — 13-00 — дорога додому.

13-00 — 13-30 — обід.

13-30 — 14-30 — післяобідній відпочинок (для дітей 6-7 років сон).

14-30 — 16-00 — ігри на свіжому повітрі.

16-00 — 17-30 — підготовка уроків (через 45 хвилин перерва на 5-10 хвилин або перерва після підготовки кожного уроку).

17-30 — 19-00 — перебування на свіжому повітрі.

19-00 — 20-00 — вечеря, вільний час (читання, особисті справи тощо).

20-00 — 20-30 — підготовка до сну, вечірній туалет.

20-30 — 7-00 — сон.

Як бачимо, режим дня передбачає такі елементи:

1) навчальні заняття в школі і дома.

2) відпочинок з максимальним перебуванням учня на свіжому повітрі.

3) регулярне та калорійне харчування.

4) повноцінний сон.

Правильно організований режим дня сприяє збереженню відносно високої працездатності організму протягом довгого часу. Регулярність окремих режимних моментів та їхнє чергування забезпечують вироблення певного ритму в діяльності організму.

Порушення режиму дня, так як і неправильні умови виховання, несприятливий клімат в сім'ї, призводять до серйозних відхилень у здоров'ї дитини, і перш за все, неврозам.

Статутом загальноосвітньої школи передбачається тривалість домашніх занять: в 1 класі — до 1 години, в 2 класі — до 1,5 години, в 3-4 класах — до 2 годин.

Працездатність учнів під час підготовки домашніх завдань вища, якщо цьому передувало перебування дитини на свіжому повітрі, яке для молодшого школяра повинне складати не менше 3-3,5 години на день. Максимальна тривалість перегляду телевізійних передач — не більша за 1 годину на добу, роботи на комп'ютері для 1-2 класу до години, 3-4 клас — до 2 годин з перервами. Заняття у гуртках, спортивних секціях — в межах 45 хвилин.

У вільний від занять час школярі повинні допомагати сім'ї, виконуючи ту чи іншу роботу за власною ініціативою чи за проханням батьків. Посильна праця не тільки сприяє правильному вихованню дітей, але й сприяє найкращому їхньому фізичному розвитку і укріпленню здоров'я.

Для виконання цього завдання студент повинен відвідати школяра вдома, поспілкуватися з батьками або іншими старшими членами сім'ї, ознайомитись з режимом дня школяра. Установити, чи відповідає він гігієнічним вимогам. У разі необхідності провести роботу зі школярем та батьками.

Результати проведених досліджень студенти оформляють у вигляді письмового звіту, який повинен включати:

1) короткий літературний огляд з проблеми здоров'язбереження школярів;

2) виконання завдань, аналіз результатів проведених досліджень;

3) висновки та рекомендації;

4) список використаних літературних джерел.