Питання для самостійного опрацювання

1. Виникнення етики: від міфу до логосу.

2. Етика як філософська наука. Суть «практичної філософії».

3. Співвідношення нормативно – ціннісного і теоретичного в етиці.

4. Світоглядний характер етики.

5. Можливість впливу етики на реальні моральні процеси в суспільстві.

Основна література:

1. Аболина Т.Г. Исторические судьбы нравственности (философский анализ нравственной культуры) / Т.Г. Аболина. – К.: Лыбидь, 1992. – 196 с.

2. Гусейнов А.А. Предмет этики / А.А. Гусейнов // Предмет и структура общественных   наук : Сборник статей / Под ред. П.А. Рачкова, В.С. Манешина. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – С. 166-179.

3. Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика: истоки и проблемы: учебник / Е.В. Золотухина-Аболина. – Ростов-на-Дону: МарТ, 1998. – 448 с.

4. Етика: Навчальний посібник / Т.Г. Аболіна, В.В. Єфименко, О.М. Лінчук та ін. – К.: Либідь, 1992. – 328 с.

5. Кропоткин П.А. Этика / П.А. Кропоткин. – М.: Политиздат, 1990. – 496 с.

6. Кондрашов В. А. Этика. Эстетика / В.А. Кондрашов, Е.А. Чичина. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 512 с.

7. Малахов В. А. Етика: курс лекцій: навч. посібник / В.А. Малахов. – К.: Либідь, 1996. – 304 с.

8. Этика: учебник для вузов / под ред. А.А. Гусейнова, Е.Л. Дубко. – М.: Гардарики, 2004. – 496 с.

Додаткова література:

1. Гусейнов А.А. Краткая история этики / А.А. Гусейнов, Е. Иррлитц. – М: Мысль, 1987. – 589 с.

2. Ера діалогу: на шляху до прийняття Всесвітньої декларації глобальної етики // Людина і світ. – 2002. – №4. – С. 3-39.

3. Лосев А.Ф. Этика как наука / А.Ф. Лосев // Человек. – 1995. – №2. – С. 82-95.

4. Миронов В.В. Онтологическая сущность этики / В.В. Миронов // Вестник МГУ. – Серия 7. Философия. – 2001. – №1. – С. 13-17.

5. Мирчук К.М. Науковий потенціал етичної нормативності / К.М. Мирчук // Людинознавчі студії: Наук. Праць ДДПУ. – Дрогобич, 2000. – Вип. 2. – С. 34-43.

6. Хоружа Л. Етика як навчальний предмет: актуальність та особливості / Л. Хоружа // Освіта України. – 2005. – №13. – С.9.

7. Християнська етика – уроки добра / упор. Н.Л. Мурашко. – К.: Шк. світ, 2010. – 128 с. (Назва серії: Бібліотека «Шкільного світу»).

Тема іі: Історичні етапи розвитку етики Семінарське заняття 2 Питання для обговорення

1. Періодизація історії етики.

2. Етична проблематика періоду античності та середньовіччя.

3. Етичні проблеми епохи Відродження та Нового часу.

4. Етична світова думка ХІХ-ХХ століття.

5. Основні лінії розвитку вітчизняної етики.

Основні поняття: логос, скептицизм, атараксія, боголюдина, теоцентризм, патристика, секуляризація, аскетизм, ригоризм, альтруїзм, комунізм, екзистенціалізм, неотомізм, прагматизм, «філософія серця», принцип «сродного труда».

Методичні поради

Процес становлення етичних знань досить складний і детермінований соціально-історичним розвитком цивілізації, що й отримує відображення в періодизації етики.

Розглядаючи античний період, необхідно наголосити в першу чергу на значенні мислителів Греції (Сократа, Платона, Аристотеля, Епікура та ін.) у розвитку та становленні етичних поглядів, концепцій, проаналізувати основні: евдемонізм, гедонізм, альтруїзм тощо. Наступні періоди потребують висвітлення основних тенденцій у духовному житті того чи іншого суспільства (наприклад, для середньовічної епохи – це домінуюча роль християнства у Західній Європі, що обумовило релігійно-християнський характер етичних вчень). Аналогічні процеси притаманні іншим періодам: Відродженню, Новому часу, ХІХ ст.

Слід звернути увагу на особливості розвитку філософсько-етичних знань у динамічному ХХ ст. та виокремити основні концепції: етика неотомізму, етика екзистенціалізму та етика прагматизму.

Вітчизняна етична наука потребує філософського аналізу процесів, що відбувалися в складні етапи історичного розвитку українського народу, його культури та менталітету. Заслуговують на увагу три основних принципи такого аналізу: антеїзм, екзистенціальність та кордоцентризм. Висвітлення останнього пов’язане з етичними поглядами класика української філософії Г.С. Сковородою, його принципом «спорідненої праці». Коротко потребує етично-філософського аналізу ХІХ-ХХ ст. у розвитку української етичної думки.