Питання для самостійного опрацювання

1. Генезис естетичного знання в рамках філософського вчення.

2. Історичний аспект формування предмета естетики.

3. Причини виокремлення естетичних проблем у самостійну галузь теоретичного знання.

4. Системність естетичних знань.

Основна література:

1. Адорно Т. Эстетическая теория / Т. Адорно; пер. с нем. А. Дранова. – М.: Республика, 2001. – 527 с.

2. Борев Ю. Эстетика / Ю. Борев. – М.: Русь-Олимп:АСТ: Астрель, 2005. – 829 с.

3. Бычков В.В. Эстетика: учебник / В.В. Бычков. – М.: Гардарики, 2004. – 302 с.

4. Дубчак Л.М. Естетика: посіб. для підгот. до іспитів / Л.М. Дубчак, П.С. Прибутько. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2007. – 124 с.

5. Естетика: навч. посіб. / М.П. Колесніков, О.В. Колеснікова, В.О. Лозовий та ін.; за ред. В.О. Лозового. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 208 с.

6. Естетика: словник найбільш уживаних термінів / Г.Гуріна (уклад.) . – Х.: ХДАК, 2003. – 91 с.

7. Етика і естетика: словник ключових термінів / Н. Хамітов, С. Крилова, С. Мінєв. – К.: КНТ, 2008. – 328 с.

8. Левчук Л. Т. Основи естетики: навч. посіб. / Л.Т. Левчук, О.І. Оніщенко. – К.: Вища школа, 2000. – 271 с.

9. Левчук Л. Т. Естетика: підручник / Л.Т. Левчук, В.І. Панченко, О.І. Оніщенко, Д.Ю. Кучерюк; за заг. ред. Л.Т. Левчук. – 3-е вид., доповн. і перероб. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 431 с.

10. Каган М. С. Эстетика как философская наука / М.С. Каган. – СПб. ТОО ТК «Петрополис», 1997. – 544 с.

11. Камінський А. Г. Основи естетики / А.Г. Камінський. – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 200 с.

12. Сморж Л. О. Естетика : навч. пос. для студентів вузів / Л.О. Сморж. – Х. : Кондор, 2009. – 334 с.

Додаткова література:

1. Выжлецов Г.П. Эстетика в системе философского знания / Г.П. Выжлецов. – Л.: ЛГУ, 1984. – 175 с.

2. Гулыга А.А. Что такое эстетика?: Книга для учащихся / А.А. Гулыга. – М. : Просвещение, 1987. – 173 с.

3. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття / Л.Т. Левчук. – К. : Либідь, 1997 – 224 с.

4. Лукьянов В.Г. По законам красоты / В.Г. Лукьянов. – М.: Современник, 1988. – 475 с.

5. Лукьянов В.Г. В мире естетики / В.Г. Лукьянов. – М.: Просвещение, 1988. – 171 с.

6. Панченко В. Естетика в сучасній культурі / В. Панченко // Мистецтво та освіта. – 1997. – №2. – С.2-6.

7. Рытникова Л.А. Эстетическое сознание: сущность и специфика / Л.А. Рытникова. – М.: Знание, 1985. – 64 с.

Тема іі. Естетичне освоєння світу. Семінарське заняття 2. Питання для обговорення:

1. Естетичне як метакатегорія естетики. Зміст естетичної цінності.

2. Естетичний потенціал людської діяльності. Естетична діяльність людини як діяльність «за законами краси».

3. Структура естетичної свідомості.

Основні поняття: естетичне, естетична свідомість, естетичне почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетична діяльність, мистецтво, дизайн, технічна естетика, мода.

Методичні поради

Вивчення даної теми має особливе значення. Тут необхідно відзначити, що естетична практика суспільства створює не тільки світ естетичних цінностей, багатство естетичних потреб людини, але і систему понять, естетичних категорій, у яких закріплений досвід естетичного освоєння світу.

У першому питанні потрібно охарактеризувати категорію «естетичне» як метакатегорію, тобто найбільш загальну і системостворюючу категорію естетики. Як така, вона характеризує певну сферу цінностей, пов’язану із суспільно значущою змістовною формою, яка дається людині в акті чуттєвого сприймання. Естетичне – це духовне, почуттєве ставлення людини до навколишнього світу, специфіка якого полягає в нерозривній єдності чуттєво-матеріальних та ідеально-змістовних моментів.

Для з'ясування сутності естетичного необхідно зрозуміти, що народжуючись разом із практичною, утилітарною потребою, естетична потреба зростає і розвивається лише в міру того, як розвивається воля людини, незалежність її від природної необхідності. Світ естетичного – це світ, де людина вільна від миттєвої практичної потреби, що дозволяє їй діяти вільно, розвивати і реалізувати багатоаспектність людської природи.

У другому питанні розглядається естетична діяльність як специфічна здатність особистості та людства в цілому перетворювати дійсність за законами краси. Першопричиною виникнення і розвитку здатності людини до перетворення світу за законами краси, а відтак і до формування у неї власних естетичних почуттів, смаків та ідеалів є суспільно-історична практика, насамперед, предметно-практична діяльність. Естетична діяльність може реалізуватись як самодостатня. Саме такою формою естетичної діяльності є мистецтво, в якому естетичний компонент є домінуючим, де іншого застосування, крім естетичної насолоди, предмет не має. Водночас вона реалізується як момент, нехай і сутнісний, інших форм діяльності.

Мета естетичної діяльності – перетворення дійсності за за­конами краси, тобто пошук і створення довершеної форми. Перетворення дійсності за законами ритму, симетрії, пропорції, гармонії тощо й є естетичним моментом будь-якої форми людської діяльності. Таким чином, естетична діяльність обертається творчістю.

Естетична діяльність внутрішньо неоднорідна. Вона розглядається як система видів діяльності, специфіка яких визначається співвідношенням цілей перетворення та характером того об'єкта дійсності, на який це перетворення спрямоване. Серед них можна виділити естетичне перетворення навколишнього середовища, яке має практичний характер, виливається в естетичну організацію продуктивного виробництва, вищою формою якої є дизайн; формування естетично розвиненої особистості, що має духовно-практичний характер і стосується естетичної організації побуту в цілому; створення художніх цінностей, тобто художньо-практична діяльність.

Третє питання присвячено розгляду естетичної свідомості як особливого духовного утворення, що характеризує естетичне ставлення людини або суспільства до дійсності. Найістотнішими елементами естетичної свідомості є естетичні почуття, естетичний смак, естетичний ідеал, естетичні погляди та естетична теорія.