
- •Тема 1. Сутність і предмет аудиту
- •1. Сутність аудиту, історичні аспекти його становлення і розвитку
- •2. Концепції та підходи до проведення аудиту
- •3. Ціль та завдання аудиту. Характеристика завдань з надання впевненості
- •4. Об'єкт і предмет аудиту
- •5. Класифікація і характеристика основних класифікаційних груп аудиту. Місце і роль внутрішнього аудиту в системі внутрішнього контролю підприємства (корпорації).
- •7. Професійна етика і правова основа відповідальності аудитора.
- •Тема 2. Регулювання аудиторської діяльності
- •Змістовий модуль 2. Методичні основи аудиту
- •Тема 3. Аудиторський ризик та оцінювання системи внутрішнього контролю
- •Тема 4. Планування аудиту
- •Тема 5. Аудиторські докази та робочі документи аудитора
- •Тема 6. Методи аудиту фінансової звітності та критерії її оцінювання
- •Тема 7. Аудит фінансової звітності
- •Змістовий модуль 3. Узагальнення, реалізація та контроль якості результатів аудиту
- •Тема 8. Аудиторський висновок та інші підсумкові документи
- •Тема 9. Підсумковий контроль
- •Тема 10. Реалізація матеріалів аудиту
7. Професійна етика і правова основа відповідальності аудитора.
Визначною рисою професії незалежного аудитора є визнання ним відповідальності перед українським суспільством, яке в аудиторській діяльності представлене клієнтами, кредиторами, представниками виконавчої та державної влади, роботодавцями, інвесторами, підприємцями та іншими суб’єктами держави, які покладаються на об’єктивність і чесність професійних аудиторів.
Забезпечення високого фахового рівня послуг для досягнення максимальної ефективності праці спрямованої на задоволення потреб українського суспільства потребує від аудитора дотримання основних принципів аудиту. Серед інших основне місце посідають принципи професійної етики аудиторів.
Професійна етика аудитора – це, перш за все, специфічний моральний Кодекс цієї професії, сукупність правил, характер взаємовідносин, обумовлених професійною діяльністю.
Аудиторська етика закріплює і відображає в практичному плані високий ступінь регламентації багатьох сторін моральної діяльності аудиторів. Значна частина етичних положень знаходить правове закріплення в законах, стандартах і Кодексі професійної етики аудитора.
Виокремлюють міжнародний, національний та внутрішній Кодекси професійної етики аудиторів. Міжнародний кодекс професійної етики прийнятий Міжнародною федерацією бухгалтерів. Національний кодекс затверджується у країнах зазвичай із врахуванням рекомендацій Кодексу етики МФБ із максимальним збереженням його концептуальних вимог. Внутрішній кодекс розробляють та затверджують професійні об'єднання аудиторів (наприклад, аудиторські палати), аудиторські фірми.
Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, які визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, які вказують на те, чи поведінка є неприйнятною.
Фундаментальні принципи професійної етики:
Чесність
Об'єктивність
Професійна компетентність та належна ретельність
Конфіденційність
Професійна поведінка.
Чесність – принцип аудиту, який полягає в обов’язковій відданості аудитора професійному обов’язку, а також у слідуванні загальним нормам моралі. Чесність передбачає справедливе ведення справ та правдивість.
Об’єктивність – принцип аудиту, який полягає в обов’язковості застосування аудитором неупередженого і самостійного, не обумовленого будь-яким впливом підходу до розгляду яких-небудь професійних питань і формування суджень та висновків. Вимога щодо цього принципу є особливо важливою при забезпеченні цінності висновку аудитора для користувача, який потребує впевненості в тому, що у аудитора відсутній інтерес створення неприйнятного ризику упередженості стосовно предмета перевірки.
Професійна компетентність – принцип аудиту, який полягає в тому, що аудитор повинен володіти необхідним обсягом знань і навичок, які дозволять йому забезпечити кваліфіковане та якісне надання професійних послуг.
Належна ретельність – принцип аудиту, який полягає в обов’язковості надання аудитором професійних послуг з відповідною старанністю, уважністю, оперативністю та належним використанням своїх здібностей. Принцип належної ретельності припускає відповідне ставлення аудитора до своєї роботи, але не повинен трактуватись як гарантія безпомилковості в аудиторській діяльності.