
- •1. Компонування конструктивної схеми збірного балкового перекриття.
- •2.Розрахунок і конструювання збірної попередньо напруженої залізобетонної плити з круглими порожнинами.
- •2.1.Обчислення навантажень на перекриття.
- •Статичний розрахунок плити.
- •2.3.Розрахунок плити за першою групою граничних станів
- •2.3.1.Розрахунок поздовжньої робочої арматури в нормальному перерізі на дію згинального моменту.
- •2.3.2.Визначення зусилля обтиску
- •2.3.3.Розрахунок і конструювання поперечної арматури в похилому перерізі.
- •2.3.4 Розрахунок хомутів.
- •2.4. Розрахунок плити за другою групою граничних станів.
- •2.4.1. Розрахунок утворення тріщин, нормальних до поздовжньої осі плити.
- •2.4.2. Розрахунок ширини розкриття нормальних тріщин.
- •2.4.3.Розрахунок утворення тріщин похилих до поздовжньої осі.
- •2.4.4. Визначення прогинів плити птт60.15–Вр-іі
- •3. Розрахунок і констроювання збірного нерозрізного ригеля з звичайного з/б.
- •3.1. Наближений статичний розрахунок нерозрізного ригеля.
- •3.1.1. Обчислення навантажень і визначення розрахункових прольотів.
- •3.1.2. Побудова огинаючих епюр згинальних моментів та поперечних сил.
- •3.2. Розрахунок прольотного ригеля на дію згинальних моментів в нормальних перерізах першого і другого прольотів.
- •3.3. Розрахунок і конструювання поперечної арматури ригеля в похилому перерізі.
- •3.4. Розрахунок параметрів і побудова епюри матеріалів ригеля.
- •3.5. Розрахунок стику ригеля з колоною.
- •4. Розрахунок і констроювання збірної колони каркасу в’язевої системи.
- •4.1. Обчислення навантажень на колону першого поверху.
- •4.2. Розрахунок поздовжньої робочої арматури колони.
- •4.3. Розрахунок консолі колони.
- •4.4. Розрахунок стику колон.
- •5. Розрахунок і констроювання центрально навантаженого фундаменту під колону.
- •5.1. Обчислення навантажень і зусиль.
- •5.2. Визначення розмірів плитної частини фундаменту.
- •5.3. Розрахунок фундаменту на продавлювання.
- •5.4. Розрахунок арматури плитної частини фундаменту.
3. Розрахунок і констроювання збірного нерозрізного ригеля з звичайного з/б.
3.1. Наближений статичний розрахунок нерозрізного ригеля.
3.1.1. Обчислення навантажень і визначення розрахункових прольотів.
Матеріали: бетон. Призначаємо клас важкого бетону C25/30.
Характеристики міцності
бетону класу C25/30
:
= 17,0 МПа;
= 1,2 МПа. fck=
22 МПа. Модуль пружності Еcd
= 25·103
МПа. Коефіцієнт умов роботи бетону γc2
=0.9
Матеріали: арматура. Призначаємо арматуру класу А400.
fyd = 365 МПа. Fywd = 285 МПа.
Закладні деталі із сталі марки ВСт3пс6 по ГОСТ 380-71*, а монтажна арматура і петлі зі сталі А220, fyd = 225 МПа.
Розрахункові прольоти:
Крайні (ригель Р-1): l01
= L – 0,5Bк
– а +
= 6000 – 0,5·400
– 200 +
= 5900 мм.
Середні (ригель Р-2): l02 = L –Bк = 6000 – 400 = 5600 мм.
де L = 6000 мм – продіт в осях;
Bк = 400 мм – ширина колони;
а = 200 мм – прив’язка внутрішньої грані осі до стіни;
cr = 250 мм – глибина опирання ригеля в стіну.
Розрахункові навантаження на 1 м2 перекриття:
перек.=5286
Н/м2;
=18000
Н/м2.
Розрахункова вантажна площа:
Br = 6000 мм – відстань між осями ригелів.
Власна вага 1 м. пог. ригеля:
gr = (0,32·0,4 + 0,68·0,3) ·2500(10) = 6250 Н/м.
Розрахунок навантаження на ригель можна вважати рівномірно розподіленим, тому шо на нього опирається 5 плит перекриття, отже навантаження на 1 м. пог. ригеля:
q = g + v;
v = · Br = 18 · 6 = 108кН/м;
g = gr + gперек.;
gперек.= перек.· Br ·γn = 5,286 · 6 · 1,1= 34.9 кН/м;
g = 34.9 + 6,25 = 41.15 кН/м;
q = 41.15 + 108 = 149.15 кН/м.
3.1.2. Побудова огинаючих епюр згинальних моментів та поперечних сил.
Побудова огинаючих епюр згинальних моментів і поперечних сил
Епюри розрахункових моментів
Таблиця 2. Згинальні моменти в перерізах нерозрізного ригеля
Номер |
Відстань від лівої опори до перерізу |
Значення коефіціентів |
ql02 , кНм |
Згинальні моменти |
|||
Про льоту |
Розрах. перерізу |
α |
β |
Mmax |
Mmin |
||
1 |
1 |
0.2 l01 |
0.065 |
─ |
149.15 x 5.92 = = 5192 |
337.5 |
─ |
2 |
0.4 l01 |
0.090 |
─ |
467.3 |
─ |
||
2-3 |
0.425 l01 |
0.091 |
─ |
472.5 |
─ |
||
3 |
0.6 l01 |
0.075 |
─ |
389.4 |
─ |
||
4 |
0.8 l01 |
0.020 |
─ |
103.8 |
─ |
||
5 |
1.0 l01 |
─ |
– 0.0715 |
─ |
– 371.2 |
||
2 |
6 |
0.2 l02 |
0.018 |
– 0.03 |
149.15 x 5.62 = = 4677 |
84.2 |
– 140.3 |
7 |
0.4 l02 |
0.058 |
- 0.01 |
271.3 |
-46.8 |
||
7-8 |
0.5 l02 |
0.0625 |
- 0.008 |
292.3 |
-37.4 |
||
8 |
0.6 l02 |
0.058 |
- 0.006 |
271.3 |
-28 |
||
9 |
0.8 l02 |
0.018 |
– 0.024 |
84.2 |
– 112.3 |
||
10 |
1.0 l02 |
─ |
– 0.0625 |
─ |
– 292.3 |
Для подальшого розрахунку будуємо спрощену епюру поперечних сил за такими значеннями в характерних перерізах:
– на крайній опорі:
– на проміжній опорі, в першому і останньому прольоті:
– в середньому прольоті зліва і справа: