4. Закріплення знань, умінь, навичок, запам’ятання.

В процесі сприймання і осмислення.

Щоб знання стали надбанням учня, їх треба запам’ятати.

Різні види закріплення і відтворення у пам’яті.

Логічне (смислове) запам’ятання.

Запам’ятовування механічне.

Продуктивність запам’ятовування залежить від того, мимовільне воно чи довільне.

Якщо воно результат змістовної, активної і самостійної розумової роботи учнів, то вчитель звертає увагу на способи виконання завдань, мотиви діяльності.

Матеріал вплітається вдало з іншим матеріалом.

Вчити прийомам довільного запам’ятання.

Повторення  активне і змістовне.

5. Застосування знань, умінь, навичок

Практика є безпосереднім джерелом знань і кінцевою метою пізнання учня.

Застосування знань, умінь, навичок (лабораторні і практичні роботи, письмові, графічні роботи, розв’язування задач, виконання вправ, різноманітна суспільно корисна і продуктивна праця, дослідництво, технічна творчість і т.д. ) збагачує знання і досвід, пізнавальні здібності, формує дієве ставлення до оточуючого світу, трудові, фізичні, морально–естетичні якості учнів, зміцнення зв’язків школи з життям.

Критерій істинності знань – практика.

Активність мислення.

Чим ширше коло об’єктів, до яких учень може правильно застосувати знання, уміння, навички, тим ширшим є коло теоретичних і практичних задач, які він спроможний вирішити.

Проблема переносу знань, умінь, навичок !!!

6. Аналіз і самоаналіз досягнень учнів.

Процес зворотного зв’язку 1. Застосування знань за зразком.

Хто здійснює? 2. . Застосування знань у звичних умовах.

Як? 3. . Застосування знань у нових умовах.

На основі передового педагогічного досвіду; відображають характер пізнавальної діяльності учнів:

• постановка, усвідомлення і прийняття учнями пізнавального завдання;

• сприймання навчального матеріалу;

• осмислення, розуміння навчального матеріалу і засвоєння основної його інформації, формування наукових понять, узагальнення і систематизація знань;

• закріплення і вдосконалення знань, їх запам’ятовування, формування навичок і умінь;

• застосування знань, навичок і умінь на практиці;

• зворотній зв'язок: перевірка засвоєння, аналіз і самоаналіз досягнень учнів. Рефлексія.

Взаємозв’язок.

На всіх етапах процесу учіння практика є своєрідним психічним і логічним камертоном пізнавальної діяльності людини. Одночасно застосування знань, умінь і навичок є завершальним етапом певного циклу учіння стосовно конкретної теми чи розділу. Якщо учень не бачить перспективи застосування знань на практиці, то це породжує абсурдність учіння, гальмує пізнавальну діяльність.

Висновок

Масив компонентів процесу учіння не можна розглядати як лінійну систему. Тут чітко відстежується діалектичний взаємозв'язок між усіма структурними елементами цієї системи. Тому моделювання процесу учіння на будь-якому рівні має спиратися на особливості його структури.

4.Узагальнення та систематизація вивченого матеріалу

Складання /Заповнення узагальнюючої таблиці за планом лекції