
- •Чеберяк анна миколаївна
- •Мовленнєвий жанр «відкритий лист»: комунікативно-прагматичні аспекти організації
- •Перелік умовних скорочень
- •Розділ 1 теоретичні засади вивчення мовленнєвого жанру «відкритий лист»
- •Епістолярний текст в аспекті теорії мовленнєвих жанрів
- •1.2. Жанрові характеристики відкритого листа
- •1.2.1. Загальні комунікативно-прагматичні особливості гіпержанру «публіцистичний лист»
- •1.2.2. Відкритий лист в системі жанрів епістолярної публіцистики
- •1.3. Методика аналізу мовленнєвого жанру «відкритий лист»
- •Висновки до розділу 1
- •Комунікативна мета.
- •2. Загальний комунікативний смисл.
- •Образ автора.
- •Модель адресата.
- •5. Подійний зміст.
- •Чинник комунікативного минулого.
- •Чинник комунікативного майбутнього.
- •Жанрова тональність.
- •Мовне втілення.
- •2.2. Рольова структура мовленнєвого жанру «відкритий лист»
- •2.2.1. Рольове представлення адресанта мж вл
- •2.2.2. Комунікативні ролі формального адресата
- •Висновки до розділу 2
- •Розділ 3 прагматичні аспекти мовленнєвого жанру «відкритий лист»: стратегії, тактики, мовні засоби їх реалізації в українській, польській, англійській мовах
- •Поняття комунікативної стратегії і тактики у сучасній лінгвістиці
- •3.2. Мовні засоби втілення комунікативних стратегій і тактик мовленнєвого жанру «відкритий лист» в українській, польській, англійській мовах
- •3.2.1. Стратегія дискредитації
- •3.2.1.1. Тактика звинувачення
- •3.2.1.2. Тактика осуду
- •3.2.1.3. Тактика образи
- •3.2.1.4. Тактика насмішки
- •3.2.1.5. Тактика погрози
- •3.2.2. Стратегія самопрезентації
- •3.2.2.1. Тактика солідаризації
- •3.2.2.2. Тактика опозиціонування
- •3.2.3. Стратегія персуазивності
- •3.2.3.1. Тактика активізації емоцій
- •3.2.3.2. Тактика аргументації
- •Висновки до розділу 3
- •Висновки
- •Додатки Додаток а
- •Зіставна характеристика жанрових різновидів трансжанру «лист»
- •Узагальнена характеристика довготривалих комунікативних ролей адресанта мж вл
- •Узагальнена характеристика короткотривалих комунікативних ролей адресанта мж вл
- •Відносне відсоткове співвідношення комунікативних тактик в українській, польській, американській лінгвокультурах
- •Список використаних джерел
- •Список джерел ілюстративного матеріалу
3.2.2. Стратегія самопрезентації
Стратегія самопрезентації має на меті сформувати у свідомості масового адресата стійкий позитивний образ адресанта. Одним із важливих завдань, що стоїть перед автором ВЛ, є необхідність заручитися підтримкою читачів, громадськості у вирішенні певної проблеми, з якою автор звертається до вербалізованого адресата. Найефективнішим способом формування прихильного ставлення істинного адресата є виклад певних поглядів, оцінок, думок не як одиничних (таких, що належать суб’єкту мовлення), а як загальновідомих істин. Для цього необхідно створити враження, навіяти адресату, що адресант мислить і говорить так, як більшість і що більшість мислить саме так, як він. Цей прийом В. Є. Чернявська називає «створенням семантичного поля «свої» [194: 48], а О. С. Іссерс «семантичною категорією «своє коло» [75: 202]. Підґрунтям для об’єднання людей і протиставлення іншим людям може бути прихильне ставлення до тієї чи іншої ідеології, політичні, економічні та інші інтереси. Визначення «своїх» неможливе без позначення «чужих». Як зазначає Р. Водак, «у висловлюваннях про інших завжди виявляється, чим є ми» [26: 86]. «Дихотомічно протиставлені концепти «свій» – «чужий» дозволяють встановити стосунки між мовцем, його співрозмовником та третіми особами. У цій системі координат автор здійснює самопрезентацію, окреслюючи «своє коло», і кожен раз по-новому (відповідно до комунікативного завдання і ситуації) відмежовує «своїх», або «наших», від «чужих» [75: 202]. У мовному аспекті «своє» функціонує в семантичному оточенні одиниць з позитивною оцінкою, а «чуже», і взагалі «інше», оцінюється негативно.
Отже, стратегія самопрезентації у ВЛ реалізується тактиками солідаризації та опозиціонування, які ми розглянемо детальніше.
3.2.2.1. Тактика солідаризації
Сутність тактики полягає у демонстрації адресантом символічної належності до певної соціальної, статусної або політичної групи, яка є близькою читачам видання, з метою завоювання в майбутньому довіри та прихильності аудиторії до автора ВЛ.
Хід 1. Презентація одиничної думки як загальної:
Ми, українці, обурені обмеженим функціонуванням української мови в державному інформаційному просторі України [32].
Мовні маркери: aвтор виражає єднання з істинним адресатом шляхом вибору займенника ми та етнікону українці із узагальнювальним значенням адресанта та читача.
Polskę nie stać na bezczynnego, pozbawionego znaczenia w świecie Prezydenta. Jeżeli nie potrafi Pan bronić dobrego imienia naszego kraju, nie chce lub zwyczajnie boi się narazić komukolwiek, wówczas nie powinien Pan dłużej sprawować tego zaszczytnego urzędu. Naszego Narodu na to nie stać [64].
Мовні маркери: лексико-синтаксичний повтор; конструкція з підрядним обставинним умови; непрямий імператив, виражений модальною конструкцією nie powinien Pan dłużej sprawować urzędu; солідаризація з народом виражена лексемами Polskа, Nasz Naród.
I am an Iranian and I want to comment on your stance about the situation in Iran. You said you don’t want to intervene in the affairs of my country. Speaking on behalf of all Iranians we don’t want you to intervene either. To put it more emphatically we will not allow you or anyone to intervene. Election is an internal matter [92].
Мовними маркерами є: інклюзивні займенники we, all, етнікон Iranians.
Хід 2. Демонстрація символічної належності до певної статусної групи:
Коли слухаю вас, у мене, як і в мільйонів пересічних («маленьких») українців, виникає багато запитань. … Не впевнена, що на ці запитання я отримаю відповідь від Вас чи з вашої канцелярії. Тому надсилаю копію свого листа і органам преси, бо так думаю не лише я, а й більшість «малих» українців. Неможливо далі терпіти насилля й образи з Вашого боку [27].
Мовні маркери: вживаючи прецеденту форму «маленькі українці» (пряма цитата президента), автор відмежовується від формального адресата і водночас виявляє солідарність з більшістю пересічних громадян України. Числівник мільйон виконує маніпулятивну функцію. Негативно-забарвлена лексика насилля й образи характеризує дії «ворога», «чужого».
Panie Prezydencie, my zwykli ludzie, musimy między innymi jeść “kurze łapki”, żeby tamci i ci, i jeszcze inni wylegiwali się i ciągle myśleli, nie o Służbie Narodu a o pieniądzach, jak wydusić dla siebie, dla siebie, ciągle dla siebie... [47].
Мовні маркери: протиставлення my zwykli ludzie – tamci i ci, i jeszcze inni, де займенники вступають в антонімічні відношення; лексичний повтор займенника dla siebie.
You owe it to Black women to seek their opinions concerning their right to choose. I’m a Black woman who raised 3 sons who are college graduates. Obama, Black people are conservative. How dare you try and push your liberal agenda on us! The majority of Blacks in this country do not support abortion [93].
Мовними маркерами є лексичний повтор; окличне речення; зневажливе звертання до президента.
Отже, аналіз фактичного матеріалу виявив наявність специфічних мовних маркерів для реалізації тактики солідаризації: етніконів, інклюзивних займенників, маніпулятивно ужитих числівників, антонімічних займенників тощо.