55

Міністерство аграрної політики та продовольстваУкраїни

Миколаївський національний аграрний університет

Обліково-фінансовий факультет

Кафедра економічного аналізу

і аудиту

РОБОЧИЙ ЗОШИТ

для виконання практичних занять та самостійної роботи

студентів напряму підготовки

6.030601 «Менеджмент»

(курс розраховано на 72 години навчального навантаження, з них 30 годин – самостійна робота студента)

Викладач: д.е.н., професор кафедри економічного аналізу і аудиту

Вишневська Ольга Миколаївна

Студент (ка): академічна група Е 4/_ ______________________________________________________________________________________________________________________

Миколаїв

2014

Анотація навчальної дисципліни «Макроекономічний аналіз»

В умовах загострення кризових явищ виникає необхідність дослідження всього кола факторів які можуть здійснювати як позитивний так і негативний вплив на діяльність окремих суб’єктів господарювання. Однією із найбільш складних ділянок дослідження – є обґрунтування можливих наслідків факторів макросередовища. Зазначені фактори є найбільш складною ділянкою аналітичної роботи, так як передбачити їх вплив досить складно, а факторів впливу, які виникають на державному та міждержавних рівнях, велика кількість. Основними групами макрофакторів є ті, які формуються внаслідок соціально-економічного розвитку окремої держави, а також тих які виникають як слідство темпів розвитку, а саме: демографічні, науково-технічні, екологічні, криміногенні. Всі фактори макросередовища необхідно розглядати у контексті фаз суспільного відтворення, так як їх зміна має прямий вплив всіх складових економічної системи держави.

При цьому основними елементами економічної системи є механізм узгодження діяльності суб’єктів господарювання, механізм реалізації власності на виробничі ресурси та виготовлення життєвих благ, механізм розподілу та перерозподілу створеного національного продукту та механізм взаємозв’язку фіскальної та монетарної політики держави. Отже, якщо один із механізмів перебуває у стані впливу кризових процесів, всі негативні наслідки переходять на інші механізми економічної системи, а саме система представляє собою спосіб організації національної економіки.

Результати соціально-економічного розвитку України у 2008 році надають можливості зробити висновок, що майже всі макроекономічні фактори мають тенденцію до скорочення, що свідчить про уповільнення темпів розвитку, в тому числі через валовий внутрішній продукт, як основний показник економічного розвитку. Значний негативний вплив на соціально-економічний розвиток України здійснила і глобальна фінансова світова криза, яка наприкінці 2008 року перейшла на реальні сектори економіки. Негативні наслідки фінансової кризи відобразилися на всіх галузях народного господарства, окремих регіонах та галузях, що у свою чергу, спричинило негативні наслідки на фінансову, інвестиційну, операційну діяльність окремих суб’єктів та платоспроможний попит населення.

Слід відмітити, що оцінка макросередовища розкрита у роботах великої кількості науковців, у тому числі К. Дуглас, Дж. М. Кейнс, Ф. Ліст, Т. Мальтус, К. Маркс, Ф. Ліст, Дж. Б. Шоу. Але питання полягає не у опрацюванні сутності макроекономічних аспектів, а їх реального впливу на діяльність суб’єктів господарювання всіх рівнів з урахуванням життєвого циклу окремої виробничої системи.

Незбалансованість основних складових економічної системи призводить до негативних наслідків у соціально-культурній сфері та криміногенній ситуації, інвестиційній привабливості регіонів та галузей народного господарства. Так як, в умовах загострення кризових явищ виникає потреба у збільшенні інвестиційних ресурсів, а реальні фінансові результати діяльності окремих суб’єктів господарювання не можуть забезпечити приріст фінансових результатів без додаткового капіталу, приріст інвестованого прибутку.

Зміст

1. Анотація

2. Модуль 1. Методичні основи макроекономічного аналізу

Тема 1. Метод і методика макроекономічного аналізу

Тема 2. Аналіз економічного розвитку

Тема 3. Макроекономічний аналіз бюджету Тема 4. Макроекономічний аналіз інвестиційної діяльності

3. Модуль 2. Аналіз ринків Тема 5. Аналіз товарного ринку

Тема 6. Макроекономічний аналіз ринку праці

Тема 7. Макроекономічний аналіз фінансового ринку

Модуль 1 Практичне заняття 1,2

Методичні основи макроекономічного аналізу

Послідовність аналізу макроекономічних показників надається на рис.1.1

1. Послідовність аналізу макроекономічних показників

Рис. 1.2. Взаємозв’язки між макроекономічними суб’єктами

Фактори часткового впливу

Рис.1.3. Зовнішні фактори впливу на діяльність суб’єкта господарювання

Таблиця 1.1

Фактори впливу на діяльність суб’єкту господарювання

Вплив факторів	Позитивні наслідки	Негативні наслідки
Макросередовище: - економічні фактори	Покращення технічних і технологічних складових процесу виробництва	Погіршення умов господарювання при економічній кризі
- екологічні фактори	Зменшення витрат на поліпшення земельних ресурсів	Несприятливі умови господарювання
- демографічні фактори	Покращення соціальної інфраструктури	Недостатня кількість людських ресурсів
Мікросередовище: - розширення асортименту продукції на продаж	Створення нових товарів і нової продукції	Продукція може бути не якісною, а тому конкурентоспроможною
- підвищення конкурентоспроможності продукції	Зростає ринок і асортимент продукції	Витрати на покращення продукції
- підвищення рівня інвестиційної привабливості	Інвестиційні надходження зростають	Незгода з тим, що пропонують інвестори
Внутрішні фактори: - зміна форми власності	Збільшення суми додаткових коштів	Поява нових партнерів і обов’язків перед ними
- зміна виробничого потенціалу	Підвищення рівня використання людських і фінансових ресурсів	Великі затрати часу і коштів
- розвиток інтеграції	Можливості залучення додаткового капіталу	Існує великий ризик невдачі

Таблиця 1.2

Характеристика можливих ризиків та факторів їх появи для суб’єктів господарювання

Види ризиків	Фактори появи ризиків	Зони ризиків
Зовнішні ризики: - інфляційний - податковий - відсотковий	- недоотримання запланованого прибутку - тривалий строк окупності вкладених коштів - неефективний інвестиційний менеджмент - суттєві перевитрати власних та залучених коштів - зміні макроекономічних параметрів	- інвестиційна діяльність підприємства - кредитування підприємства - збутова діяльність підприємства - податкові зобов’язання підприємства
Внутрішні ризики: - ризик зниження фінансової стійкості - ризик неплатоспроможності - ризик упущеної вигоди - ризик виникнення форс – мажорних обставин	- надмірне, необґрунтоване залучення коштів - недостатність фінансування активів - недостатня ліквідність активів - неефективний фінансовий менеджмент - низька ефективність використання ресурсів - висока частка постійних витрат - недостатність ціни реалізації на готову продукцію - неефективний виробничий менеджмент - зміна кон’юнктури ринку	- виробничо -господарська діяльність підприємства - комерційна діяльність підприємства - ризик менеджменту

Представимо схематично взаємозв’язок всіх складових макросередовища через негативний вплив загострення кризових явищ в реальному секторі економіки (рис.1.4.).

Рис. 1.4. Результати загострення кризових явищ реального сектору економіки

Кризові явища здійснюють свій негативний вплив на всі сектори економічної системи, суб’єктів макросередовища, агреговані ринки. Аналітики передбачають, що вплив глобальної фінансово-економічної кризи та стан депресій економічної системи буде найгострішим один-два роки. Але за непродуманих дій та втрати оптимальності складових фіскальної та монетарної політики, може зрости у часі до десяти років. Отже, першою та необхідною умовою виходу із стану депресії реальних секторів економіки є розробка та впровадження дій, які б сприяли підвищення темпів економічного зростання, але з урахуванням стратегічного підходу до реалізації заходів, особливостей економічного простору та галузевої структури ВВП.

Дані таблиці надають можливості зробити висновок, що за останні два роки відбуваються тенденції скорочення макроекономічних показників через рівень ВВП на душу населення, та зростання через загострення негативних процесів на ринку праці, товарному ринку та фінансовому ринку. Результатом негативних тенденцій зміни макроекономічних показників є скорочення фінансування всіх галузей народного господарства державним сектором та зменшення рівня фінансування державних програм розвитку, в тому числі в області охорони здоров’я, спорту, а також сільському господарстві, будівництві, галузях промисловості. Про це свідчить витратна частина Державного бюджету на 2009 рік. Скорочуються витрати місцевих бюджетів, що буде мати негативний вплив на регіональний розвиток, а також їх інвестиційну привабливість, зростання негативного впливу внутрішніх та зовнішніх ризиків.

Для повного чи часткового уникнення ризиків необхідним є: уникнення ризиків через мінімізацію незапланованих втрат та захисту від невиконання договірних зобов’язань окремих суб’єктів господарювання; ефективне використання власних та залучених коштів; реалізація управлінських рішень у напрямку підвищення платоспроможності підприємств тощо; уникнення ризиків через ефективне дослідження можливих втрат коштів та внутрішнє страхування (створення резервного або страхового фонду); мінімізація ризиків через диверсифікацію та лімітування, тобто максимально чіткий розподіл грошових коштів між різноманітними активами та встановлення відповідних фінансових лімітів (нормативів) по окремих напрямках діяльності підприємств; передача ризику через зовнішнє страхування можливих ризиків підприємств.

Але головним критерієм зниження ризиків є міцний фінансовий стан, який забезпечується високим рівнем прибутку від основного виду діяльності суб’єкту господарювання. Враховуючи той факт, що продукція, товари (роботи, послуги) які пропонуються на ринку будуть мати достатність ціни через зміну кон’юнктуру ринку, необхідно скласти такі внутрішні аспекти, які б забезпечили товару конкурентоспроможність, а відповідно можливість нарощування прибутку та зосередженість товару на третьому етапі життєвого циклу. Саме на цьому етапі можна маневрувати та отримувати від аграрного-бізнесу запланований результат, який матиме відображення у іміджі товаровиробника на внутрішньому та зовнішньому ринках. А також надавати можливості для зміцнення сукупного ресурсного потенціалу та нарощування виробничих потужностей в різних галузях народного господарства.

Отже, враховуючи все вище зазначене слід відмітити, що будь-яка криза може надати можливості відродитися, тобто провести структурну перебудову економіки, змінити галузеву структуру, структуру формування ВВП на регіональному та державному рівні, але за умови достатності капітальних вкладень, інвестиційно-інноваційного розвитку окремих галузей народного господарства. Обов’язковою умовою структурної перебудови економіки є вдосконалення макроекономічної політики у наступних напрямках: ліквідація дефіциту платіжного балансу; ліквідація можливостей банкрутства окремих суб’єктів народного господарства; формування державного резервного фонду для можливості мінімізації ризиків через фінансову підтримку держави; вдосконалення діяльності всіх суб’єктів банківської системи, в тому числі через державну підтримку та довіру на міжбанківському рівні; зміна демографічної ситуації у напрямку забезпечення приросту працездатного населення та виконання гарантій держави по соціальним виплатам (достатність Державного бюджету).

В той же час формування Державного бюджету у напрямку поповнення може проходити через темпи економічного зростання в різних галузях народного господарства, зростання платоспроможного попиту населення, доходності та можливості заощадження домогосподарствами, нарощування рівня чистого експорту та зростання рівня інвестиційних ресурсів в різні галузі народного господарства з метою забезпечення темпів економічного зростання та оптимізації складових макросередовища.