93.Взаємозв’язок загальноекономічної кон’юнктури із кон’юнктурою ринку певного товару та його значення для маркетингової діяльності підприємства

Кон'юнктура ринку — це конкретна економічна ситуація, що склалася на ринку на певний момент часу під впливом ком­плексу сил або чинників.

В лі­тературі часто можна зустріти думку, що кон'юнктура певного товарного ринку є складовою загальноекономічної кон'юнктури. Зрештою, з позиції макроекономічних процесів, остання є інте­гральним показником, який включатиме вияви кон'юнктури всіх окремих ринків країни, тобто загальноекономічна кон'юнктура безпосередньо пов'язана з тривалими в часі економічними цик­лами, їх розрізняють за тривалістю й інколи називають «хвиля­ми». Аналізуючи їх, дослідники намагаються пояснити певні тен­денції й закономірності у розвитку національних економік шля­хом визначення міри активності та характеру вияву циклічних чинників, фази циклу та динаміки тенденцій змін окремих фаз (пожвавлення, піднесення, депресія, криза).

З цією метою також розробляють спеціальну систему кон'юн­

ктурних індикаторів, в основу яких покладено макроекономічну інформацію стосовно головних параметрів ситуації на товарних,

фондових ринках, ринку робочої сили, а також у базових галузях економіки країни. Для прикладу можна навести показники ВВП, реальних доходів населення, індекси цін на сировину та матеріа­ли, кількість новостворених підприємств, інфляційні очікування, індекси споживчих цін тощо.

Натомість під час дослідження кон'юнктури окремого ринку правомірно говорити, що вона являтиме собою мікрорівень для подібного аналізу, тобто становитиме певний етап відповідного ринкового циклу в економіці, а дослідження такої кон'юнктури дадуть змогу чіткіше визначити цей проміжок та його головні ха­рактеристики.

Таким чином, дослідження загальноекономічної кон'юнктури ринку загалом складається з дослідження таких головних її аспектів:

визначення співвідношення попиту та пропозиції;

аналіз стану та динаміки платоспроможності;

"Р- дослідження механізмів функціонування ринку цінних па­перів і грошового обігу;

^ аналіз динаміки оптових та роздрібних цін;

> аналіз стану номінальних та реальних доходів;

^ дослідження динаміки продуктивності праці (у т. ч. за окремими галузями економіки);

визначення величини основних макроекономічних показ­ників (ВНП, національного доходу, обсягів та динаміки виробни­цтва тощо);

визначення обсягів капіталовкладень (у т.ч. до базових га­лузей економіки);

визначення величини і динаміки витрат на наукові дослі­дження та розробки;

темпи оновлення продукції виробничо-технічного призна­чення.

1682. Сутність, зміст та призначення ринкового сегментування та агрегування

При визначенні місткості ринку загалом можливими є два підходи:

1. Ринкове агрегування, коли ринок розглядають як єдине ціле.

2. Ринкове сегментування — розподіл ринку на окремі частини (сегменти) або зведення (типологізація) споживачів в окремі однорідні групи.

Логіка застосування наведених підходів до визначення місткості ринку диктується логікою здійснення маркетингової діяльності на ньому. Як відомо, у найзагальнішому вигляді організація може обрати та використовувати у своїй діяльності стратегії масового або індивідуалізованого маркетингу.

Тож тут ми лише зауважимо, що в першому випадку передбачається налагодження масового виробництва та просування одного певного товару для максимально можливої кількості споживачів. У такий спосіб суб'єкти ринку намагаються істотно зменшити питомі витрати на виробництво однієї одиниці виготовленої продукції й максимально охопити цільовий ринок (тобто досягти максимального значення показника ринкового потенціалу). Тому зрозуміло, що за сучасних умов масовий маркетинг є ефективним у виробництві стандартизованої продукції масового попиту, вартість якої порівняно невелика. Як наслідок, ринкове агрегування — це підхід, раціональний під час визначення місткості ринку схожих видів продукції.

Головна перевага цього підходу полягає у забезпеченні товару вагомою з позицій споживача цінністю, що формується завдяки піклуванню компанії про його потреби. Звісно, в такому разі виробникові стратегічно важливо чітко уявляти, якими рисами наділений представник цільового ринку, які характеристики продукції є найважливішими на його погляд, які потреби є прихованими або незадоволеними, тощо. Корисним тут є ринкове сегментування, тобто виокремлення в межах певного ринку таких груп споживачів, представники кожної з яких об'єднані дослідником за важливими параметрами або характеристиками. Основна ідея сегментування ринку полягає у глибшому розумінні потреб кожної з таких груп споживачів (сегментів) та задоволенні їх у ліпші за конкурентів способи з метою отримання стабільних конкурентних переваг. Зауважимо, що в межах одного цільового ринку може існувати достатня кількість таких сегментів, причому окремі сегменти можуть відрізнятися одне від одного за розмірами чи критеріями відбору споживачів до кожного з них.