Філософія. Кредитно-модульний курс

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ «Центр учбової літератури»

2009

ББК 87я73 УДК 1(075.8)

Ф 51

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (лист № 1.4/18-Г-1445 від 18.06.2008)

Рецензенти:

Кушерець В. І. — доктор філософських наук, професор, голова правління Това-риства «Знання» України;

Любивий Я. В. — доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди АН України;

Конотоп Л. Г. — доктор філософських наук, професор кафедри релігієзнавства Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Авторський колектив:

Мозговий Л. І., Бичко І. В., Додонов Р. О., Колодний А. М., Филипович Л. О., Окороков В. Б., Муза Д. Є., Алієва О. Г., Абизова Л. В., Скиртач В. М., Мартинов Р. С., Зубань Г. О., Творіна О. Л., Мозговий О. Л., Творін Є. Б., Карпенко А. О., Романь-ко О. В., Омелаєнко Г. Д., Соколова О. О., Лисоколенко Т. В., Дьяковська Г. О., Клименко В. І.

Робота виконана за редакцією:

Додонова Р. О. — доктора філософських наук, професора, зав. кафедри філосо-фії Донецького національного технічного університету;

Мозгового Л. І. — кандидата філософських наук, професора, зав. кафедри філо-софії, соціально-політичних і правових наук.

Мозговий Л. І., Бичко І. В., Додонов Р. О. та ін.

• 51 Філософія. Кредитно-модульний курс: Навч. посіб. / За ред. Р. О. Додонова,

  • І. Мозгового. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 456 с.

ISBN 978-611-01-0009-0

Навчальний посібник створено на основі досвіду викладання кредитно-модульного курсу з філософії: «філософія, логіка, релігієзнавство» у Слов’янському державному педа-гогічному університеті. Посібник містить теоретичний матеріал з філософії (10 тем), логіки (4 теми), релігієзнавства (11 тем), поданих у відповідності з кредитно-модульною системою оцінювання знань студентів. У навчально-методичній роботі висвітлюються вихідні поняття філософії, релігієзнавства, розкривається зміст законів логіки.

Посібник розраховано на студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів філософських дисциплін педагогічного спрямування, для всіх, хто цікавиться вивченням філософії, теорії релігієзнавства та законів логіки.

ББК 87я73

УДК 1(075.8)

ISBN 978-611-01-0009-0 © Мозговий Л. І., Бичко І. В., Додонов Р. О. та ін., 2009

© Центр учбової літератури, 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

МОДУЛЬ І. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ . . . . . 8

ТЕМА 1. СПЕЦИФІКА ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ І ЙОГО РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 8

ТЕМА 2. СТАРОДАВНЯ ФІЛОСОФІЯ ТА ФІЛОСОФІЯ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. . . 20 ТЕМА 3. ФІЛОСОФІЯ ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ ТА НОВОГО ЧАСУ. . . . . . . . . . 76 ТЕМА 4. СВІТОВА ФІЛОСОФІЯ XIX–XX ст. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87 ТЕМА 5. ВІТЧИЗНЯНА ФІЛОСОФІЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 128

МОДУЛЬ ІІ. ФІЛОСОФСЬКЕ РОЗУМІННЯ СВІТУ, ЛЮДИНИ ТА СУСПІЛЬСТВА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 154

ТЕМА 6. ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ПРО БУТТЯ (ОНТОЛОГІЯ) . . . . . . . . . . . . . 154 ТЕМА 7. ФІЛОСОФІЯ ПІЗНАННЯ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 167 ТЕМА 8. БУТТЯ ЛЮДИНИ ТА СВІДОМОСТІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 181 ТЕМА 9. НАУКА І МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВОГО ПІЗНАННЯ. . . . . . . . . . . . . . . . 206

ТЕМА 10. СУСПІЛЬСТВО У ВИМІРАХ ФІЛОСОФСЬКОГО АНАЛІЗУ (ФІЛОСОФІЯ СУСПІЛЬСТВА) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 218

ТЕМА 11. ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 233

МОДУЛЬ ІІІ. ЛОГІКА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 256

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ І ЗНАЧЕННЯ ЛОГІКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 256 ТЕМА 2. ПОНЯТТЯ ЯК ФОРМА РАЦІОНАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ. . . . . . . . . . . 263 ТЕМА 3. СУДЖЕННЯ ЯК ФОРМА РАЦІОНАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ. . . . . . . . . 274 ТЕМА 4. УМОВИВІД ЯК ФОРМА РАЦІОНАЛЬНОГО МИСЛЕННЯ. . . . . . . . . . 281

МОДУЛЬ ІV. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ ТА ЇЇ ІСТОРИЧНА ГЕНЕЗА. . 303

ТЕМА 1. ОСНОВИ ТЕОРІЇ РЕЛІГІЇ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 303 ТЕМА 2. ПЕРВІСНІ ФОРМИ РЕЛІГІЇ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 318 ТЕМА 3. ЕТНІЧНІ РЕЛІГІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 326 ТЕМА 4. БУДДИЗМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 336 ТЕМА 5. ІСЛАМ ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 349

— 3 —

ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС

МОДУЛЬ V. ХРИСТИЯНСТВО ЯК СВІТОВА РЕЛІГІЯ ТА ЙОГО РОЛЬ В ІСТОРІЇ І СЬОГОДЕННІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 371

ТЕМА 6. ХРИСТИЯНСТВО: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА. . . . . . . . . . . . . . . . 371 ТЕМА 7. ПРАВОСЛАВ’Я . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 378 ТЕМА 8. КАТОЛИЦИЗМ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 386 ТЕМА 9. ПРОТЕСТАНТИЗМ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 392 ТЕМА 10. РЕЛІГІЯ І ЦЕРКВА В УКРАЇНІ СЬОГОДНІ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 404

ТЕМА 11. МІСТИЦИЗМ ЯК ДУХОВНО-РЕЛІГІЙНИЙ ФЕНОМЕН.

ДАВНІ МІСТЕРІЇ І ТАЄМНІ СПІЛКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 419

— 4 —

ПЕРЕДМОВА

Духовна культура України на зламі тисячоліть переживає значні зміни, що відображають фундаментальні зрушення в сус-пільному житті. Навчальний посібник «Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, релігієзнавство», розроблений та підготовлений на базі кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Слов’янського державного педагогічного універ-ситету групою науковців зі Слов’янська, Донецька, Києва, зорієн-тований на найсучасніші вимоги кредитно-модульної системи оцінювання знань, підготовки кваліфікованих фахівців у сфері гуманітарного знання в межах трансформування української осві-ти до Болонського процесу. Навчальний посібник складено з ура-хуванням новітніх вимог Міністерства освіти і науки України, він містить 5 модулів: 2 модулі з філософії, 1 — з логіки, 2 — з релігіє-знавства.

Філософію можна визначити як вчення про загальні принципи буття, пізнання і відношення людини до світу. У цьому контексті ціл-ком слушним виглядає поєднання філософії із такими філософськи-ми дисциплінами як логіка та релігієзнавство. На вивчення філософії як базової дисципліни відводиться два модулі, на вивчення логіки — один, релігієзнавства — два.

Предмет філософії неодмінно включає в себе і розгляд питання про те, що таке філософія, вивчення її історії. Саме тому у першому модулі розглядаються важливі віхи в історії розвитку філософської думки. Показано її загальні та специфічні риси у філософії давньо-го світу, філософії Середньовіччя, філософії Відродження, Нового та Новітнього часу, сучасній філософії. У другому модулі розглянуто основи філософського розуміння світу, основні положення соціаль-ної філософії, значення філософії як теорії та методології пізнання, розкрито проблеми існування людини у світі.

У третьому модулі показано значення логіки як науки про за-кони та форми правильного мислення, конкретний зміст та логічна структура думки, поняття логічної форми, основні форми мислення: поняття, судження, умовиводи. Міститься інформація про форми

— 5 —

ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС

правильних міркувань та їх детермінованість законами логіки, істи-ність думки та формальна правильність міркувань, виникнення ло-гіки як науки, поняття про діалектичну логіку та логіку формальну. Доводиться роль логіки у формуванні наукових переконань та в під-вищені культури мислення.

Ґрунтовне вивчення релігії, чи не найстарішої з поміж форм сус-пільної свідомості, виступає актуальною потребою в сучасному плюра-лістичному світі. Матеріал з «Релігієзнавства» викладено в навчально-му посібнику з урахуванням тісного взаємозв’язку самої дисципліни та її предмета вивчення з такими дисциплінами як «Філософія», «Логіка», тому що всі вони мають справу з виявами, функціонуванням, станами людської свідомості, котра не в останню чергу детермінована релігій-ною вірою суб’єкта мислення. Ретельно розглянуто всі релігійні кон-фесії з позицій історизму, релігійної толерантності та гуманістичного пафосу в розумінні значення релігії для суспільного розвитку.

Посібник створено таким чином, щоб сприйняття і відтворення навчального матеріалу відбулось якомого легше. Запропонована сис-тема перевірки знань дозволяє не тільки їх засвоювати, але й надає студентам можливості творчого самовираження через виконання практичних завдань, відповіді на тести, написання рефератів тощо. До кожної теми додається також значний список рекомендованої лі-тератури, у якому міститься велика кількість навчальних, наукових та інших видань.

• огляду на викладені міркування, студент у ході ознайомлення

• курсом повинний не тільки оволодіти основними розділами знань

• філософії, логіки та релігієзнавства, а також мати можливість че-рез отримані знання та вміння реалізувати свій творчий потенціал, формуватися особистістю, котра виявлятиме високий рівень поваги до різноманітних релігійних вчень, бути толерантною людиною, на-лаштованою на конструктивний пошук взаємопорозуміння та вза-ємоповаги з іншими, у кожному з яких, у першу чергу, бачитиме й поважатиме унікальну й неповторну особистість.

Посібник підготували: Передмова — канд. філос. наук, проф. зав. кафе-дри філософії, соціально-політичних і правових наук Мозговий Леонід Іва-нович, філософія модуль І: Тема 1. — Мозговий Л. І., ас. Лисоколенко Т. В;

Тема 2. (2.1) — к.ф.н., доц. кафедри філософії, соціально-політичних і право-вих наук Алієва О. Г.; Тема 2. (2.2) — д.ф.н., проф. зав. кафедри філософії Донецького національного технічного університету Додонов Р. О.; Тема 2. (2.3) — д.ф.н., проф. кафедри історії філософії Київського національного

— 6 —

ПЕРЕДМОВА

університету ім. Т. Шевченка Бичко І. В.; Тема 3. — к.ф.н., доц. кафедри філо-софії, соціально-політичних і правових наук Мартинов Р. С.; Тема 4(1). — к.ф.н., доц. Творіна О. Л., ст. викл. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Карпенко А. О.; Тема 4(2). — Карпенко А. О.; Тема 5. —

к.ф.н., доц. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Зу-бань Г. О., ас. Дьяковська Г. О; філософія модуль ІІ: Тема 6. — Алієва О. Г.;

Тема 7. — к.ф.н., доц. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Мозговий О. Л., ст. викл. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Омелаєнко Г. Д.; Тема 8. — докт. філос. наук, проф. кафедри філософії Дніпропетровського національного університету Окороков В. Б.; Тема 9. — к.ф.н., доц. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Скиртач В. М.; Тема 10. — к.ф.н., доц. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Абизова Л. В.; Тема 11. — Абизова Л. В.; ло-гіка модуль ІІІ: Тема 1, 2, 3, 4 — к.ф.н., доц. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Мартинов Р. С.; релігієзнавство модуль ІV: Тема 1. — Скиртач В. М.; Тема 2. — Мозговий Л. І., канд. філос. наук, доц. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Творіна О. Л.; Тема 3. — д.ф.н., проф., заступник директора — керівник Відділення релігі-єзнавства Інституту філософії НАН України Колодний А. М., д.ф.н., проф. зав. відділом релігієзнавства Филипович Л. О.; Тема 4. — Мозговий Л. І., ст. викл. кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Творін Є. Б.;

Тема 5. — Алієва О. Г.; релігієзнавство модуль V: Тема 6. — к.ф.н., доц. кафед-ри філософії Донецького національного технічного університету Муза Д. Є.;

Тема 7. — Муза Д. Є.; Тема 8. — ст. викл. Клименко В. І., Романько О. В.;

Тема 9. — Мозговий Л. І., к.ф.н., асистент кафедри філософії, соціально-політичних і правових наук Соколова О. О.; Тема 10. — к.ф.н., доц. кафед-ри філософії, соціально-політичних і правових наук Мозговий О. Л., ас.

Дьяковська Г. О., Клименко В. І.; Тема 11. — Мозговий Л. І., Зубань Г. О.

— 7 —

МОДУЛЬ І.

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ

Тема 1.

СПЕЦИФІКА ФІЛОСОФСЬКОГО ЗНАННЯ І ЙОГО РОЛЬ У СУСПІЛЬСТВІ

План

1. Поняття світогляду, його структура і функції.

2. Сутність філософії як науки.

3. Філософські проблеми та дисципліни.

4. Функції та методи філософського знання.

1. Поняття світогляду, його структура і функції

Для розуміння, усвідомлення складних питань, що ставлять пе-ред собою люди, розв’язання більш конкретних практичних завдань потрібен широкий кругозір, бачення перспектив розвитку світу і людства. Необхідно розуміти смисл і мету нашого життя: що ми ро-бимо і для чого, які наші устремління, як вони сприймаються людьми тощо. Сукупність таких уявлень про світ та місце і роль людини в світі можна назвати світоглядом.

Отже, світогляд — це сукупність поглядів, оцінок, принципів, що визначають найзагальніше усвідомлення, розуміння світу, місця в ньому людини, а також її ціннісні орієнтації та життєві позиції.

Світогляд як складне духовне явище поєднує в собі переконан-ня, ідеали, цілі, мотиви поведінки, інтереси, ціннісні орієнтації, прин-ципи пізнання, моральні норми, естетичні погляди тощо. Центральна проблема світогляду — відношення людини до світу. Людина тільки частково включена в світ, вона виокремлює себе з нього, протистоїть йому, вступає з ним у певне відношення, але так, наче перебуває по-ряд або ззовні світу. Між людиною та світом існує дистанція: вона усвідомлює світ як щось зовнішнє.

— 8 —

МОДУЛЬ І. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ

Якщо проаналізувати сукупність елементів світогляду, можна виділити органічно взаємопов’язані підсистеми: пізнавальну, цінніс-ну та підсистему поведінки.

Пізнавальна підсистема світогляду формується за допомогою знань, що поділяються на повсякденні та наукові, а також різноманіт-ні форми суспільної свідомості — політична, правова, моральна, есте-тична, релігійна. Запас знань особи чи суспільства в цілому створює надійне підґрунтя для відповідного світогляду. Без узагальнених ши-роких знань неможливо забезпечити чітке, послідовне обґрунтування своїх поглядів на світ та на місце людини в ньому.

Ціннісна підсистема світогляду крім знань про світ і людину ві-дображає також певні поняття цінностей. У свідомості людей форму-ється конкретне ставлення до всього, що відбувається, залежно від їх-ніх цілей, потреб, інтересів, розуміння сенсу життя тощо. Відповідно виникають світоглядні ідеали (моральні, політичні, естетичні тощо). Завдяки ідеалам здійснюється оцінка, визначення цінності того, що відбувається. Одним з найважливіших понять, пов’язаних із цінніс-ною свідомістю, були і є поняття добра і зла, краси і потворності.

Підсистема поведінки залежить від знань та ціннісних орієнтацій людини, її життєвої позиції, яка може бути як творчо-активною, так і пасивно-пристосовницькою. У зв’язку з цим слід підкреслити ба-жаність, навіть необхідність гармонізації, узгодженості пізнавальних аспектів та ціннісного способу освоєння світу в людській свідомості, від цієї узгодженості залежить єдність в діях особи і суспільства та-ких компонентів світогляду, як почуття і розум, розуміння і дія, віра і сумнів, теоретичний і практичний досвід, осмислення минулого і ба-чення майбутнього.

Структура світогляду залежить від певних чинників. Залежно від співвідношення інтелектуального та емоційного досвіду людей світогляд поділяється на:

— світовідчуття як емоційно-психологічний бік світогляду на рівні настрою, почуттів;

— світорозуміння як пізнавально-інтелектуальний бік світогляду;

— світосприйняття, яке розуміється як досвід формування піз-навальних уявлень про світ за допомогою наочних образів.

За ступенем загальності розрізняють світогляд особистості, гру-повий (професійний, класовий, національний), загальнолюдський (загальнолюдські світоглядні настанови).

— 9 —

ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС

За ступенем історичного розвитку — архаїчний, античний, серед-ньовічний, ренесансний, світогляд XX ст.

За ступенем теоретичної «зрілості» — стихійно-повсякденний і теоретичний (філософський).

Для розуміння сутності світогляду важливо знати, як він виник, етапи його розвитку, чим відрізнялися його ранні етапи від наступ-них, більш зрілих. Історичними формами світогляду прийнято вва-жати такі: міфологія, релігія, філософія.

Найбільш ранньою формою світогляду є міфологія. Вона виник-ла в первісному суспільстві. У міфах людина насамперед прагнула відповісти на так звані космічні питання: походження та будова світу; виникнення та сутність найбільш важливих явищ природи. У міфах відображались думки про майбутню загибель світу та можливе його відродження. Значну увагу приділялося також питанням походжен-ня людини, її народження та смерті, труднощам та випробуванням, що стояли на її життєвому шляху.

У цілому міфи виконували надзвичайно важливі функції. Вони допомагали усвідомити зв’язок минулого із сучасним і майбутнім, за-вдяки ним складалися колективні уявлення певного народу, забезпе-чувався духовний зв’язок поколінь. Міфи сприяли виробленню та збереженню суспільної системи цінностей, успішному впроваджен-ню норм поведінки.

Основні риси міфологічного світогляду:

— уявлення про кровно-родинні зв’язки природних сил та явищ. З тим, щоб подолати відчуження природи в первісно-му суспільстві, якось пояснити незрозумілі природні явища, коли людина не здатна була пояснити їх, повністю залежа-ла від них, вона переносила людські риси на навколишній світ;

— персоніфікація, уособлення природних сил та способів людсь-кої діяльності. Явища природи отримували певні імена, «ожив-лялися» з тим, щоб пояснити їх, щоб була змога звернутися до них, принести жертву тощо;

— міфологічне мислення оперує образами, а не поняттями. Кар-тина відображення дійсності постає як поєднання реальнос-ті й фантазії, природного і надприродного, думки й емоції. Майже відсутнє абстрактне мислення, узагальнення, аналіз, класифікація;

— 10 —

МОДУЛЬ І. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ

— міфи сприймалися як реальність, що не потребує доказів, об-ґрунтування та перевірки. Все сприймалося на віру, без сум-нівів.

Упродовж розвитку суспільного життя, переходу від його первіс-них форм до більш високих, міф втрачає своє значення як особливий ступінь розвитку суспільної свідомості. Виникає потреба в пошуку нових відповідей на ті самі наріжні питання світогляду — про поход-ження світу, людини, культурних навичок, сенсу життя, таємниці на-родження і смерті, соціального устрою. На них прагне дати відповідь нова історична форма світогляду — релігія.

Як і міфологія, релігія вдається до фантазій і почуттів. Але, на відміну від міфу, релігія розрізняє земне і неземне, надприродне, вона розводить їх на два протилежних полюси. Релігія формувалася на основі постійного вторгнення в житті людей «чужих» їм природних і соціальних процесів. Ці таємничі, непомірні сили усвідомлювалися безсилими перед ними людьми як «вищі сили». «Вищі сили» висту-пали як уособлення добра і зла, як демонічні і божественні начала. Звідси — поєднання страху і поваги у людей, прагнення знайти за-хист і порятунок у зверненні до божественних сил.

Основні риси релігійного світогляду:

— поділ світу на поцейбічний («земний») і потойбічний («не-бесний»);

— віра в існування надприродних сил та відведення їм головної ролі у світобудові та житті людей;

— наявність культу — системи усталених ритуалів, догм;

— поклоніння Богові як вищій істоті.

Наступною формою світогляду є філософія. Вона виступає як теоретична форма світогляду. Носієм філософського світогляду та-кож є особа. Філософський світогляд засновано на розумі, тобто він передбачає аргументацію, сумніви, дискусії. Принципова відмінність філософського світогляду від попередніх типів полягає в тому, що його засновано на розумі, тоді як релігію — на вірі, міфологію — на страхові. Релігія та міфологія оперують чуттєвими образами, філосо-фія — абстрактними поняттями. І нарешті, філософія цілком позбав-лена функцій та засобів соціального контролю.

— 11 —

ФІЛОСОФІЯ. КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС