71. Формування резервів за цінними паперами.

Банк формує резерви за цінними паперами залежно від їх класифікації до відповідного портфеля, виду цінних паперів (боргові цінні папери, акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком) та їх оцінки (за справедливою вартістю, за собівартістю або за амортизованою собівартістю).

Банк формує резерви за цінними паперами, які класифіковані до портфеля а продаж і портфеля до погашення, а також за інвестиціями банку, що не оформлені цінними паперами, та які обліковуються банком за балансовими рахунками таких груп:

• боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж;

• боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку до погашення;

• акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж;

• боргові цінні папери в портфелі банку на продаж;

• інвестиції в асоційовані компанії, що утримуються з метою продажу;

• інвестиції в дочірні компанії, що утримуються з метою продажу;

• боргові цінні папери в портфелі банку до погашення.

Не формуються резерви за цінними паперами, які емітовані центральними органами виконавчої влади та Національним банком України, а також за вкладеннями в акції (частки) бірж, депозитаріїв, платіжних систем, бюро кредитних історій. Крім того, Банк не формує резерв за цінним папером у разі відсутності ризику такого цінного папера (значення показника ризику цінного папера - 0,0).

Банк оцінює ризик за цінними паперами за результатами аналізу фінансового стану емітента, поточної вартості цінних паперів, грошових потоків і доходів за цінними паперами, а також усієї наявної в банку інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку. Банк за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, що обліковуються банком у портфелі на продаж, залишає суму сформованого резерву незмінною, якщо в наступному звітному періоді зменшується ризик за цими цінними паперами. Банк формує резерв за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів, унесених до біржового реєстру, та за якими є ризик цінного папера, на суму накопиченої уцінки за цими цінними паперами на дату розрахунку резерву. Якщо справедливу вартість не можливо визначити за оприлюдненими даними, то тоді використувується формула:

Рцп = БВцп - ТВцп, (9.1)

де, Рцп - сума резерву за цінним папером;

БВцп - балансова вартість цінного папера, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку, без урахування суми раніше сформованого резерву;

ТВцп - теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за цінним папером, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку. Під час визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків за цінним папером їх попередня оцінка здійснюється з урахуванням показника безризиковості активу, що визначається згідно з вимогами цього розділу.

Банк у разі уцінки (від’ємної різниці) цінного папера здійснює перегляд усієї доступної інформації про такий цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику. Банк формує резерв на суму накопиченої уцінки, якщо така уцінка спричинена ризиком.

Банк розраховує розмір резерву за цінним папером, за яким на звітну дату є уцінка, на суму перевищення балансової вартості цінного папера (без урахування суми накопиченої уцінки) над теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за таким цінним папером.

Особливу увагу потрібно звернути при визначенні показника ризику цінного папера, яке здійснюється банком за результатами комплексного аналізу фінансового стану емітента, виду цінного папера та його поточної вартості, а також усієї наявної в банку достовірної інформації про обіг відповідних цінних паперів на фондовому ринку.

Джерелами інформації щодо фінансового стану емітента є, зокрема, його установчі документи, фінансова, податкова та статистична звітність, інша інформація, що може свідчити про наявність ризику цінного папера. Джерелами інформації щодо обігу відповідного цінного папера на фондовому ринку можуть бути оприлюднені котирування цінних паперів, які внесено до біржового реєстру фондових бірж, дані щодо перебування цінного папера в біржовому реєстрі.

Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента кожного разу під час укладання договору про придбання цінного папера (крім цінних паперів, унесених до біржового реєстру), а надалі періодичність оцінки фінансового стану визначається банком самостійно з урахуванням наявної в банку інформації про емітента та обіг відповідного цінного папера, але не рідше ніж один раз на квартал.

Банк здійснює оцінку фінансового стану:

• емітента цінних паперів – банку;

• емітента цінних паперів - юридичної особи (крім банку та бюджетної установи);

• емітента цінних паперів - бюджетної установи.

Банк здійснює оцінку фінансового стану емітента цінних паперів, який не є боржником банку, на підставі річної фінансової звітності, що оприлюднюється відповідно до законодавства України. За наявності в банку квартальної фінансової звітності емітента цінних паперів, який не є боржником банку, оцінка його фінансового стану здійснюється на підставі цієї звітності за умови її відповідності вимогам.

Розглянемо класи емітентів цінних паперів та їхні особливості. Банк визначає клас емітента цінних паперів за результатами оцінки фінансового стану емітента з урахуванням нижченаведених додаткових характеристик.

Клас А:

• не менше трьох років з дати державної реєстрації емітента;

• не менше одного року з дати останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

• наявність лише позитивного аудиторського висновку за попередній рік діяльності;

• відсутність фактів несплати чи несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями та користування кредитами;

• прибуткова діяльність протягом останніх двох років;

• розмір власного капіталу перевищує розмір статутного капіталу та резервного фонду.

Тобто, до цього класу належать емітенти, стосовно яких немає жодних сумнівів щодо своєчасності та повноти погашення боргових цінних паперів і сплати процентів за ними, а також щодо отримання стабільних доходів за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком.

Клас Б:

• менше трьох років з дати державної реєстрації емітента;

• менше одного року з дати останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

• наявність лише позитивного аудиторського висновку за попередній рік діяльності;

• наявність фактів затримання сплати процентів за борговими зобов’язаннями або оголошених дивідендів;

• прибуткова діяльність за попередній фінансовий рік;

• розмір власного капіталу позитивний, але менший, ніж розмір статутного капіталу.

Тобто, до цього класу належать емітенти, стосовно яких є претензії щодо своєчасного та повного погашення боргових цінних паперів, затримки сплати процентів, а також значного скорочення рівня дохідності за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком.

Клас В:

• менше одного року з дати державної реєстрації емітента, останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

• наявність умовно позитивного аудиторського висновку або відсутність аудиторського висновку;

• наявність фактів непогашення або несвоєчасного погашення боргових цінних паперів;

• наявність фактів несплати або несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями;

• збиткова діяльність за попередній рік, негативні фінансові результати поточного року;

• нестабільна динаміка показників на квартальні дати, значення показників погіршуються;

• чітка тенденція до від’ємного розміру власного капіталу на звітні дати.

До цього класу належать емітенти, які не в змозі у строк погасити боргові цінні папери, а також емітенти, щодо яких банк не може розраховувати на повернення суми внеску до статутного капіталу в разі їх реорганізації.

Клас Г:

• менше одного року з дати державної реєстрації емітента, останньої структурної реорганізації, змін у складі керівництва емітента;

• наявність негативного аудиторського висновку або відсутність аудиторського висновку;

• наявність фактів непогашення або несвоєчасного погашення боргових цінних паперів;

• наявність фактів несплати або несвоєчасної сплати нарахованих процентів за борговими зобов’язаннями;

• збиткова діяльність протягом останніх трьох років, негативні фінансові результати протягом поточного року;

• емітента визнано банкрутом або щодо нього порушено справу про банкрутство;

• від’ємний розмір власного капіталу на дату оцінки.

До цього класу належать емітенти, інвестування яких надалі є неприпустимим, а придбані боргові цінні папери практично неможливо погасити на час проведення їх класифікації (однак можна буде погасити за рішенням суду або після санації), а також ті емітенти акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, за якими банк може не лише не повернути свою частку в статутному капіталі, а й бути правонаступником деяких боргових зобов’язань.

Банк під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких визначається банком за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів, унесених до біржового реєстру, має дотримуватися таких послідовних дій:

• здійснює за потреби нарахування процентів, амортизацію дисконту/ премії, нарахування дивідендів;

• визначає поточну справедливу вартість цінного папера за його котирувальною ціною покупця за даними оприлюднених котирувань лістингових цінних паперів на фондових біржах за станом на час закриття останнього біржового дня звітного місяця. У разі відсутності таких котирувань на зазначену дату банк має визначати справедливу вартість цінного папера за останнім біржовим курсом, що визначений за результатами біржових торгів, які відбулися протягом останніх п’яти робочих днів звітного місяця;

• розраховує різницю між поточною справедливою вартістю цінних паперів і балансовою вартістю таких цінних паперів і здійснює переоцінку цінних паперів на величину такої різниці;

• здійснює перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера.

Якщо під час розрахунку резерву за цінними паперами, справедлива вартість яких не може бути визначена банком за даними оприлюднених котирувань цінних паперів, унесених до біржового реєстру, банк має дотримуватися такої послідовності дій:

• здійснює за потреби нарахування процентів, амортизацію дисконту/ премії, нарахування дивідендів;

• здійснює перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера.

Банк під час розрахунку резерву за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком, що оцінюються банком за собівартістю, має дотримуватися таких послідовних дій:

• здійснює за потреби нарахування дивідендів;

• здійснює перегляд усієї доступної інформації про цінний папір та його емітента з метою виявлення ризику цінного папера.

Варто зазначити, що з повний механізм формування резервів за цінними паперами зазначений в Постанові Правління НБУ №23 від 25.01.2012р. та додатковими нормативно-правовими актами НБУ, що стосуються особливостей бухгалтерського обліку у банку.