Банківське споживче кредитування.
Споживчий кредит — кредит, який надається як у національній, так і в іноземній валютах фізичним особам — резидентам України на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору.
Суб'єктами споживчого кредитування є фізичні особи (позичальники)" а в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи (ломбарди, пункти прокату тощо). Між банком та населенням може існувати й посередник, наприклад, торговельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту не змінюється.
Об'єктом кредитування є витрати, пов'язані з задоволенням поточного попиту населення, в тому числі придбання товарів в особисту власність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру на будівництво та підтримання нерухомого майна.
Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов'язаних із особливостями сфери особистого споживання громадян.
По-перше, цей вид кредиту відображає відносини між кредитором і позичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, на відміну від позик, які надають суб'єктам господарювання для виробничих цілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (акцій, облігацій тощо).
По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуються переважно суб'єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило, фізичні особи.
По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позика прискорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхідні для купівлі цих товарно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо.
По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер, оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем — підвищенню життєвого рівня населення.
Залежно від цільового призначення споживчі кредити поділяють на:
— інвестиційні;
— для купівлі товарів та сплати послуг;
— на розвиток підсобного господарства;
— цільові кредити окремим соціальним групам;
— на нецільові споживчі потреби;
— чекові;
— банківські кредитні картки.
Формування резервів за кредитними операціями.
Банк формує резерви за кредитами, наданими фізичним та юридичним особам (у тому числі банкам), які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:
строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;
кредити, що надані іншим банкам;
кошти на вимогу інших банків (активні залишки);
кредити, що надані за операціями репо суб’єктам господарювання;
кредити, що надані за врахованими векселями суб’єктам господарювання;
вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб’єктами господарювання;
кредити в поточну діяльність, що надані суб’єктам господарювання;
кредити в інвестиційну діяльність, що надані суб’єктам господарювання;
іпотечні кредити, що надані суб’єктам господарювання;
кредити, що надані органам державної влади;
кредити, що надані органам місцевого самоврядування;
іпотечні кредити, що надані органам державної влади;
іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування;
кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам;
фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам;
кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам;
іпотечні кредити, що надані фізичним особам;
кошти на вимогу суб’єктів господарювання (активні залишки);
кошти на вимогу фізичних осіб (активні залишки);
кошти небанківських фінансових установ (активні залишки).
Банк не формує резерву:
за кредитними операціями між установами в системі одного банку (для банків із 100% іноземним капіталом - за розрахунками з материнською компанією, якщо ця компанія має кредитний рейтинг не нижчий, ніж “інвестиційний клас”);
за коштами, що перераховані Національному банку України.
Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитом на індивідуальній основі як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування суми раніше сформованого резерву) над теперішньою вартістю попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за цим кредитом за такою формулою:
Рінд = БВк - ТВк, (8.3)
де Рінд - сума резерву за кредитом;
БВк - балансова вартість кредиту, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку, без урахування суми раніше сформованого резерву;
ТВк - теперішня вартість попередньо оцінених майбутніх грошових потоків за кредитом, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку. Під час визначення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків за кредитом їх попередня оцінка здійснюється з урахуванням показника безризиковості активу, що визначається згідно з вимогами Положення затв. Постановою Правління НБУ №23 від 25.01.2012р. із змінами, та коефіцієнта ліквідності забезпечення.
Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за кредитами овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашення, як суму перевищення балансової вартості кредиту (без урахування раніше сформованого резерву) над сумою боргу за кредитом на дату розрахунку резерву, зваженого на показник безризиковості активу, і вартості забезпечення, зваженої на відповідний коефіцієнт ліквідності забезпечення за такою формулою:
Рк=БВа-(Зк х (1-ПРк)+Вз х k), (8.4)
де Рк - сума резерву за кредитом овердрафт;
БВа -балансова вартість кредиту, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку, без урахування суми раніше сформованого резерву;
Зк - борг за кредитом овердрафт та кредитними лініями, за якими невідомі кількість траншів і строк їх погашення, на дату розрахунку резерву;
ПРк - показник ризику кредиту;
Вз - вартість забезпечення. Якщо забезпечення немає або воно не відповідає критеріям прийнятності, то до розрахунку береться значення, що дорівнює 0;
K - коефіцієнт ліквідності забезпечення.
Банк - учасник консорціуму здійснює формування резерву за кредитом у розмірі частки його участі в консорціумному кредиті. Головний банк консорціуму/банк-учасник, відповідальний за виконання договору, здійснює формування резерву за кредитом у розмірі частки власної участі в консорціумному кредиті.
Банк формує резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, коштами банків у розрахунках та коштами на вимогу (активними залишками) (далі - кошти, розміщені в інших банках).
Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за коштами, розміщеними в інших банках, за такою формулою:
Ркр=БВкр-БВкр х (1-ПРкз), (8.4)
де Ркр - сума резерву за коштами, розміщеними в інших банках;
БВкр - балансова вартість коштів, розміщених в інших банках, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);
ПРкз - показник ризику за коштами, розміщеними в інших банках, що визначається банком згідно з вимогами цієї глави.
Формування резерву за групою фінансових активів.
Банк на звітну дату розраховує розмір резерву за групою фінансових активів як суму перевищення балансової вартості групи фінансових активів (без урахування суми раніше сформованого резерву) над сумою боргу за цими активами на дату розрахунку резерву, зважену на показник безризиковості групи фінансових активів, за такою формулою:
(8.5)
де Ргр - сума резерву за групою фінансових активів;
БВа - балансова вартість за групою фінансових активів, визначена банком відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку (без урахування суми раніше сформованого резерву);
j - загальна кількість кредитів у групі фінансових активів;
i - порядковий номер кредиту в групі фінансових активів;
За - борг за активом на дату розрахунку резерву;
ПРгр - показник ризику групи фінансових активів.
Банк розраховує розмір резерву за групою фінансових активів без урахування забезпечення за цими активами.