Платіжні карти, їх особливості.
Власники карток – це фізичні та юридичні особи, які за договором з кредитно-фінансовою установою використовують її платіжну картку для оплати у безготівковій формі вартості товарів чи послуг, а також для отримання через банківські установи та банкомати готівкових коштів.
Банк-емітент – установа банку, яка випускає в обіг платіжні картки.
Банк-еквайр – банківська установа, яка підписує угоду з підприємствами торгівлі та побутового обслуговування на обслуговування карток, здійснює первинну обробку трансакцій і бере на себе проведення з торговцями усього спектра операцій з картками.
Процесинговий центр – спеціалізований інформаційно-обчислювальний центр, який виконує збирання, обробку, зберігання та передачу кредитно-фінансовим установам інформації про необхідність переказу з рахунків осіб-держателів платіжних карток грошових коштів за одержані товари і послуги та інші карткові операції на рахунки осіб, які їх надають.
Консолідований картковий рахунок – рахунок, що відкривається емітентом для обліку коштів за емітованими ним наперед оплаченими платіжними картками. Дебетовий залишок за консолідованим картковим рахунком не допускається. Одним із типів наперед оплачених платіжних карток є електронний гаманець.
Платіжна картка – це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої у встановленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в кассах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Платіжна картка є засобом безготівкових розрахунків, отримання кредиту і готівки. Існують різні види платіжних карток, які можна класифікувати за багатьма ознаками, зокрема за механізмом розрахунків, функціональними характеристиками та технологічними особливостями (рис. 8.1).
За механізмом розрахунків виділяють двосторонні і багатосторонні карткові системи.
Двосторонні системи виникли на підставі двосторонніх угод між учасниками розрахунків, де власники карток можуть використовувати їх для купівлі товарів у замкнених мережах, які контролюються емітентом карток (універмаги, бензоколонки тощо).
Багатосторонні системи очолюють національні асоціації банківських карток, а також компанії, які виготовляють картки туризму та розваг (наприклад, «Аmеrісаn Ехрrеss»), надають власникам карток можливість купувати товари у різних торговельників і організацій сервісу, що визнають ці картки як платіжний засіб. Картки цих систем дають змогу також отримувати касові аванси, користуватись автоматами для зняття готівки з банківського рахунка та ін.
За функціональними характеристиками виділяють кредитні і дебетові картки.
Кредитні картки пов’язані з відкриттям у банку кредитної лінії, що дає змогу власнику картки користуватися кредитом під час купівлі товарів і оплати послуг, а також отримувати готівкову позику. Кредитні картки можуть бути банківськими чи картками туризму та розваг. Банківські кредитні картки використовуються для оплати за товари чи певні послуги з використанням банківського кредиту чи для отримання авансу в готівковій формі. Клієнт користується кредитом без сплати відсотків протягом місяця.
Перед тим, як видати кредитну картку, відповідальний працівник банку вивчає кредитоспроможність своїх клієнтів і тільки після цього визначає, чи можливо реалізувати кредитну картку конкретному клієнту й якого розміру ліміт кредитної лінії йому встановити. Такі картки реалізуються звичайно найбільш надійним клієнтам, які мають високу кредитоспроможність. Тому через високі ризики кредитні картки у банківській практиці України використовуються дуже обмежено. Кредитні картки бувають індивідуальними та корпоративними. Індивідуальні картки поділяються на стандартні й золоті. Золоті картки надаються лише клієнтам з високим і стабільним рівнем доходів. Картки туризму та розваг емітуються компаніями, що спеціалізуються на обслуговуванні цієї сфери, наприклад, «American Express». Ці картки дають змогу їхнім власникам виконувати розрахунки за різні товари і послуги, а також надають пільги на замовлення авіаквитків, номерів у готелях, страхування життя, дають змогу отримувати знижки на ціни товарів, одержувати кредит та ін.
Окремо виділяється такий вид кредитних карток, як чекові гарантійні картки, що видаються власнику поточного рахунка у банку для ідентифікації організації, яка надала чек і гарантії платежу за ним. Картка базується на кредитній лінії, яка надає власнику рахунка овердрафт. При цьому банк виступає гарантом перерахування у встановлений термін відповідної суми коштів на рахунок торговельного закладу, навіть якщо у власника цієї картки на рахунку буде відсутня потрібна сума, але в цьому разі клієнт-власник картки сплачує комісійні за наданий кредит.
Дебетова картка – це картка, для якої відкривається спеціальний картковий рахунок, на котрому зберігається сума, якою обмежені розрахунки за нею. Дебетна картка надає клієнту зручності при проведенні безготівкових платежів, отриманні готівки, управлінні рахунком. Вона не дає змоги оплачувати покупки за відсутності коштів на рахунку клієнта. Винятком є лише ті випадки, коли клієнт має поточний рахунок з можливістю овердрафту.
Овердрафт – це короткостроковий кредит, який надається банком клієнту в разі перевищення суми операції за платіжною карткою залишку коштів на його картрахунку або встановленого ліміту кредитування. Тоді за дебетною карткою можливе отримання позики в межах дозволеного овердрафту за рахунком.
Дебетові картки можуть використовуватись для:
• отримання готівки через банкомат;
• отримання грошей у відділенні банку з рахунка клієнта;
• сплати за послуги чи товари у торговельних закладах.
За технологічними особливостями розрізняють картки двох видів: з магнітною смугою та із вбудованою мікросхемою (chip card – «чип-картка», smart card – «смарт-картка», memory card – «розумна» або «інтелектуальна картка», «мікропроцесорна картка», «багатоцільова» або «багатофункціональна картка»).
Картки з магнітною смугою мають на звороті магнітну смугу, де записані дані, необхідні для ідентифікації особи власника картки при її використанні у банківських автоматах та електронних терміналах торговельних закладів. Ці дані містять:
• банківські реквізити власника картки (ім’я та прізвище, адреса, код банку і відділення, номер рахунка); • термін дії картки;
• максимальну суму, яку має в розпорядженні власник картки і яка зменшується при кожному знятті коштів з рахунка.
Важливим елементом інформації, записаної на магнітній смузі, є персональний ідентифікаційний номер (PIN – Personal Identification Number). Цей номер (код) має бути відомий тільки власнику картки, і він набирає його за допомогою спеціальної клавіатури банкомата чи термінала. Коли картка вводиться у зчитувальний пристрій банкомату чи терміналу, набраний код порівнюється з PIN-кодом на магнітній стрічці, і, якщо вони збігаються, то відкривається доступ до комунікаційної мережі для передавання команд щодо виконання платежу: власник набирає інформацію про стан рахунка, а потім суму платежу, яка передається до банку, що веде його рахунок, з якого вона списується та переводиться на рахунок одержувача (продавця товарів чи послуг) або видається готівкою з банкомата. Якщо вони не збігаються, то власнику надається можливість здійснити ще кілька спроб набору PIN-коду. Потім картка вилучається (заблоковується).
Картки з мікросхемою (смарт-картки) мають вбудовану мікросхему (чіп), що складається із запам’ятовувальних пристроїв для збереження інформації та процесора, який є складовою комп’ютера і здатний обробляти інформацію, записану в запам’ятовувальних пристроях. Збільшений таким чином обсяг пам’яті карки дає змогу зберігати та використовувати інформацію про її власника, банківський рахунок клієнта, а також про близько 200 останніх операцій, виконаних з використанням картки.
Всі платіжні картки, призначені для розрахунків, можуть поділятися на індивідуальні і корпоративні (бізнес-картки). Банки видають індивідуальні картки приватним особам: своїм платоспроможним клієнтам, а також іншим особам після аналізу «кредитної історії» останніх і відкриття їм поточного (карткового) рахунка у банку або внесення страхового депозиту. Корпоративні картки видаються юридичним особам під їхні гарантії і забезпечення також після аналізу платоспроможності юридичної особи. Користуватися корпоративними картками можуть співробітники організації, яка отримала картку. Їм відкриваються персональні рахунки, пов’язані з корпоративним картковим рахунком. Відповідальність перед банком за корпоративним картковим рахунком несе організація, а не власники індивідуальних корпоративних карток.
До міжнародних платіжних систем належить платіжна система українського походження — УкрКарт, яка є членом міжнародних систем Віза, МастерСард ".