2.6. Логістичне управління забезпеченням якості продукції

Логістичне забезпечення формування показників якості продукції передбачає здійснення цього процесу за допомогою функцій логістичного управління, котрі виконуються в логістичних потоках підсистеми. Логістичними вважаються потоки матеріальні, інформаційні, енергетичні, людські, фінансові, між якими є взаємозв’язки. функціями логістичного управління є тактика логістики, організація, планування, керування, обчислення, контролінг, передача, обслуговування, сервіс. Таким чином, за рахунок використання сформованої логістичної підсистеми зі своїми потоками і процесами, що там протікають, вдається значно розширити поле діяльності, при якому враховується більше взаємозалежностей і як результат – отримувати більш повні обґрунтовані оптимальні рішення по встановленню кращих показників якості продукції.

Застосування логістичного підходу є ефективною концепцією управління забезпечення якості продукції, котра характеризується системним розглядом питань, при якому не орієнтуються на фрагменти або функціональні елементи окремо, а на єдине ціле. Немає наперед заданого встановлення зв’язків. Можливий інструмент розв’язку може бути системно встановленим через співвідношення зв’язків, а також залежностей при визначенні оптимальних показників якості продукції в умовах, що закладаються, і найменших супутніх витрат. При розв’язку беруться до уваги всі логістичні функції, а не деякі залежності, як при традиційному управлінні. Тому концепція логістики при визначенні показників якості продукції повинна охоплювати значну частину виробничої сфери, але при збереженні ієрархічної функціональної диференціації, внаслідок якої і будується структура логістичної підсистеми. Можливості одержання конкурентних переваг завдяки логістиці полягають в індивідуальному обслуговуванні, зв’язках з клієнтом, стратегії каналу дистрибуції, інтеграції виробництва, поглиблення спеціалізації, зміни пріоритетів, формування потенціалу, що дає можливість отримати додатковий прибуток тепер і особливо в майбутньому.

Таким чином, головними перевагами використання логістичної підсистеми забезпечення якості продукції є те, що:

• логістика є концепцією управління формуванням показників якості продукції та інформаційної обумовленості з використанням системного підходу;

• існуючі інформаційні та матеріальні потоки структуризуються на рівні будь-якого елементу;

• концепція логістики базується на функціональних і структурних взаємозв’язках в матеріальних потоках деталей, виробів, обладнання та оснащення;

• створення інтегрованих організаційних і інформаційних підсистем, які реалізують поставлену мету проводиться за рахунок інтеграції реальних компонентів;

• ефективність рішень розглядається в системному підході, які одержані на підставі комплексного аналізу та формування рівня і структури витрат;

• логістика є джерелом формування нових потенціалів і здатності створення користі, забезпечуючи постійну ефективність;

• логістика орієнтується на вимоги ринку та можливості його розвитку;

• логістика становить потенціал і інструмент маркетингу та менеджменту;

• інтегровані логістичні системи адаптовані до можливих змін;

• логістика зорієнтована на широке використання синергічних ефектів.

Коротко, логістична підсистема забезпечення якості продукції зорієнтована на системний підхід, кращу якість при менших витрат на неї, ефективність, за рахунок чого і формується додатковий ефект у порівнянні з не логістичним підходом. На підсистему розповсюджуються принципи великих систем: система є ефективнішою, коли складається з меншої кількості підсистем, а останні – з мінімального числа частин і елементів. Ефект системи є більшим від ефекту складових підсистем чи елементів в них за рахунок взаємозв’язків і взаємодії між ними.

Концепція логістичного управління якістю продукції. Етимологія терміну логістика (logistics), котрий має грецькі корні та багатовікову історію використовується у різних значеннях. Цей термін не походить від слова логіка. У Греції він використовувався як мистецтво міркування чи виконання розрахунків, державних контролерів називали логістами, а у Римській імперії логістикою вважали правила розподілу продуктів. Пізніше її називали математичною логікою, калькуляцією простору та часу, навіть житлом і т.п. У США логістика визначається як планування та забезпечення матеріально-технічного постачання, підготовка та пересування людського складу. Відоме досить елементарне визначення логістики, як зробити доступним: відповідний продукт, у відповідній кількості, у відповідному стані, місці та часі, відповідному клієнту з відповідними витратами. У визначенні відсутні слова якість, асортимент, інформація. Більш коротко, логістика – це наука про оптимальне управління матеріальними, інформаційними, фінансовими потоками в економічних адаптивних системах із синергічними зв’язками. Тому можна вважати, що логістика має як різні визначення, так і засади, критерії управління, інтегрування системи, скоординовані функції, комплекс інтегрованих документів, методів управління, раціонального визначення та створення потенціалу ефективності і зростання конкурентоспроможності продукції.

Засадами концепції логістики є: планування, організація та контроль, структуризація логістичної підсистеми, різні взаємозв’язки, в тому числі обов’язково зворотні, інтеграція компонентів, реалії ринку, інструменти маркетингу, менеджменту, динамічність, пристосовуваність, координація функцій, мислення категоріями загальних витрат і обслуговування. На вхід підсистеми логістичного управління формуванням показників якості подаються дані, що стосуються об’єкту (структура, специфіка, вимоги, тощо), програми випуску, наявної матеріально-технічної бази, очікуваної якості при допустимих витратах. Логістична підсистема вирішує основні питання управління якістю продукції у комплексній залежності з можливим багаторазовим поверненням на попередні завдання та оптимізацією розв’язок. Тут можливі чисельні логістичні конфлікти витрат, які викликають необхідність їх мінімалізації при знаходженні оптимального рішення. В загальному це становить логістичні витрати. Виходом підсистеми є логістичне обслуговування у вигляді показників якості та супроводжуючих витрат на їх забезпечення у відповідному стані, місці та часі. Як видно, відношення виходу до входу логістичної підсистеми, тобто логістичних послуг до логістичних витрат характеризує її продуктивність. Логістична підсистема управління формуванням показників якості є адаптивною зі зворотними зв’язками, що виконує функції та операції по встановленню заданих оптимальних показників якості з найменшими часовими і грошовими витратами. Матеріальні потоки як об’єкт логістичних операцій творять сукупність деталей, вузлів і виробів з одної сторони і технологічного обладнання з другої, тобто взаємний рух об’єктів виробництва, що виготовляються, і технологічного обладнання, інструментів з пристроями, які при цьому застосовуються. Інформаційний потік обслуговує матеріальний та інші і є необхідним для управління виробничими процесами, виконання та контролю логістичних операцій. Логістичний ланцюжок може розглядатися як сукупність фізичних і юридичних осіб, які здійснюють логістичні операції по зміні матеріальних потоків від входу до виходу підсистеми. Можна також виділити логістичний канал (сукупність посередників), логістичний цикл (тривалість від початку до кінця робіт) і логістичний центр (обсяг логістичних операцій). Очевидно, що з точки зору великих систем потрібно спрощувати логістичні канали і центри, скорочувати цикли, але не за рахунок спрощення логістичних рішень. На рис. 2.10 наведена схема інтеграційного логістичного управління якістю, на якій видно взаємне пронизування функцій та етапів логістичного управління для знаходження обґрунтованих логістичних рішень в організації всіх потоків з використанням необхідних інструментів.

Л

Рис. 2.10. Схема інтегрованого логістичного управління

забезпеченням якості продукції

огістичні потоки і процеси в підсистемі управління забезпеченням якості продукції. Для підсистеми управління формуванням показників якості продукції повинні бути чітко вказані співвідношення потоків, процесів і логістичного продукту, а також методи логістики, що використовуються. Це забезпечується застосуванням системного підходу (завдання дослідження, структуризація, модель підсистеми, тощо). В нашому випадку предметом логістики будуть логістичні процеси, пов’язані зі зміною показників якості, властивостей і ознак об’єктів якості при зміні матеріальних, інформаційних, людських, енергетичних і фінансових потоків. На рис. 2.11. наведені основні логістичні потоки підсистеми якості продукції. Як видно, основним потоком є інформаційний, який охоплює різнорідну інформацію, необхідну для встановлення оптимальних показників якості при врахуванні решти потоків. Це інформація про прототипи, матеріали, комплектуючі вироби, методи проектування конструкції чи розробки технології, послуги, виробництва, експлуатації, тощо. Інформація має бути формалізованою, придатною для роботи на комп’ютерах, і знаходитися в банку даних. Неповний інформаційний потік приводить до недосконалих або навіть помилкових рішень. Особливо небезпечна неправильна інформація, котра інколи свідомо запускається недобросовісними конкурентами.

Потік об’єктів якості творять вироби, процеси та послуги, які класифікуються за різними критеріями. Вироби краще класифікувати за галузями виробництва, службовим призначенням, специфікою, формою, параметрами, тощо. Такі класифікації відомі. Єдиним недолік

Рис.2. 11. Логістичні потоки в підсистемі управління формуванням показників якості продукції

ом з точки зору виробництва є їх значне різноманіття, що ускладнює логістичні підсистеми. Частковим виходом з такого положення є стандартизація, особливо уніфікація виробів. Бажано досягнути такого стану, коли виріб складатиметься з уніфікованих деталей, вузлів, елементів. Така робота вже проводиться і її прикладом є застосування стандартних деталей, редукторів (їх виготовляють спеціалізовані заводи), окремих елементів-модулів, як наприклад, в радіоелектроніці.

Процеси виготовлення виробів також відрізняються своєю різноманітністю та складністю. Це всі виробничі, технологічні та допоміжні процеси. Структурно вони складаються з операцій. Зменшити їх різноманіття можна за рахунок типізації процесів, групового виготовлення, чи модульності, коли процес складається з окремих технологічних або допоміжних модулів. Тоді розробка таких процесів зводиться до підбору окремих модулів за встановленими вимогами до об’єктів процесу, що значно зменшує витрати і скорочує час розробки. Під час виконання таких процесів проходить ряд перетворень в об’єктах, що приводить в свою чергу до зміни показників якості. Тому внутрішні та зовнішні зв’язки процесів підлягають аналізу та синтезу, покращенню управління, творенню нових зв’язків, а також синергічних ефектів. Мають значення також зв’язки по плануванню та організації робіт, метрологічному забезпеченню, контролю, використанню ефективного інструменту, переміщенню об’єктів, діагностуванню та контролюванню, кваліфікації персоналу, тощо, тобто всіх зв’язків, які впливають і забезпечують якість продукції.

Надання послуги є невід’ємною частиною управління формуванням якості, а оцінка послуги – мірою її якості. Для того впроваджуються методики контролю та супроводження вимірювання параметрів послуги, постійне оцінювання їх виконання. Це все виконується за допомогою інформаційної системи, яка обслуговує окремі потоки. Показниками виконання послуг є оцінка зі сторони споживача, виробника чи постачальника, а також перевірок якості. В цьому велике значення приділяється кваліфікації персоналу.

Енергетичні потоки – це електрична енергія, паливо, стиснуте повітря, інші види енергії, котра використовується в логістичній підсистемі управління формуванням якості продукції. В умовах підвищення цін на енергію правильно сформовані енергетичні потоки мають велике значення в мінімізації витрат на якість.

Людські потоки (робітничі, обслуговуючого персоналу) – це потік людей, що приймають участь в забезпеченні та підвищенні показників якості виробу, процесу чи послуги. Їх зручніше класифікувати за спеціальностями, рівнем фаховості, поділом на основних і допоміжних працівників і т.д. В цьому потоці значення має оптимальність і кваліфікація, усвідомлення важливості питань якості, активна участь в їх вирішенні, тощо.

Фінансовий або грошовий потік описує витрати на забезпечення якості продукції в грошовій формі. Потік включає всі витрати, пов’язані як з розробкою, так і виготовленням та експлуатацією обладнання та оснащення, виробничих і не виробничих приміщень, заробітної плати, інвестиціями і інноваціями, тощо, а також величиною отриманого техніко-економіч-ного ефекту. Очевидно, що як і попередні потоки, фінансовий потік взаємопов’язаний з іншими потоками. Ні один потік не може бути самостійним. Ланцюжок вартості починається з витрат маркетингу, поставки матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих частин, виготовлення заготовок, деталей вузлів, виробів, пакування та складування, продажу, сервісного обслуговування, тобто починається від постачальників, далі виробників, продавців і закінчується зовнішніх клієнтів. Подібний ланцюжок вартості в процесах і послугах, в склад якого входить ще маржа.

До логістичних процесів в загальному відноситься маркетинг, поставка, складування, транспортування, виготовлення, пакування, тощо, а у підсистемі управління формуванням якості продукції – маркетинг якості, проектування виробу чи розробка процесу, послуги, формування показників якості, документація, тощо. Логістичний процес виступає як процес трансферу показників якості і є частиною процесу управління виробництвом, який підлягає інтегрованому розгляду, що підтверджується їх органічним синтезом в логістичних системах і ланцюжках.

В залежності від характеру логістичної функції ставляться різні логістичні завдання. Наприклад, при формуванні показників якості такими завданнями будуть: виявлення основних груп чинників, що впливають на показники, встановлення взаємозв’язків між ними, здійснення логістичної функції розрахунку показників, оптимізація показників за критерієм витрат, тощо.

Підсистема логістичного управління формуванням якості продукції працює сумісно з підсистемами конструювання виробів та розробки технологічних процесів їх виготовлення, а також іншими виробничими і експлуатаційними системами, в котрі вносяться необхідні корегуючі зміни. Їх цілі формуються у відповідності з поставленими завданнями і можливостями.

Формування підсистем логістичного управління якістю проводиться на базі ієрархічної структуризації, аналізу та синтезу її елементів. Використовується технічне, інформаційне та математичне забезпечення. Технічне забезпечення досягається сукупністю технічних засобів для роботи з інформаційними потоками. В інформаційне забезпечення входять довідники, каталоги, правила, нормативні документи, тощо, а в математичне – сукупність методів розв’язання математичних завдань, тобто програмний комплекс. Формування таких підсистем передбачає розробку та синтез конкурентоспроможних варіантів виконання, їх оцінку за вибраними критеріями і вибір найкращого оптимального варіанту. Обов’язковим є тестування отриманої підсистеми на оптимальне встановлення показників якості продукції та супроводжуючих витрат. При формуванні підсистеми слід керуватися принципами використання апаратних і програмних модулів, можливістю поетапної побудови, встановлення місць стикування гнучкості та доступності використання в діалоговому режимі.

Розробка та впровадження у виробництво підсистеми логістичного управління забезпеченням якості пов’язане з використанням розрахунків, головним завданням якого можна вважати поточний контроль прийняття логістичних рішень, їх інтеграції у виробничій системі управління, координацію термінів і витрат, що сприяє процесу реалізації. Невизначеність, випадковість і ризик бажано усуненути з роботи підсистеми.

При експлуатації підсистеми логістичного управління забезпеченням якості можна вказати на її основні зв’язки з середовищем, які в загальному є досить складними. Мають здійснюватися чіткі зв’язки з системою управління виробництвом, іншими інформаційними системами. На вході підсистеми діють людські (персонал), матеріальні, енергетичні та фінансові потоки, а на виході - показники якості продукції та витрати на їх забезпечення. Все є взаємозалежне і будь-яка зміна по-різному впливатиме на вихід підсистеми. До змін можна мабуть віднести і допущені помилки. До недоопрацювань в логістичних потоках, процесах і системах можна віднести їх загальність і неповність для малих форм. Недостатньо досліджені взаємозв’язки як в їх середині, так і між ними, що може викликати деякі труднощі при практичному впровадженні в виробництво. Все це вимагає конкретизації для різної продукції, умов застосування та особливостей виробництва.

Основи логістичного управління якістю продукції. Як відомо, концепція логістичного управління якістю продукції розвивалася поступово від мінімізації рівня запасів до інтеграції комп’ютерного забезпечення логістичних і виробничих процесів типу MRP, DRP, EDI, CAD, CAM, CIM, TQM і інших. Типовими підходами до логістичного управління забезпеченням якості продукції є підвищення обслуговування за рахунок реагування на попит, спільне інтегроване планування учасників логістичного ланцюжка та інтегроване управління просторово-часовими переміщеннями об’єктів управління. При цьому, головною метою є заспокоєння вимог споживача, спирання на попит, конкурентна перевага, контроль якості. При замовленні передбачається спільна відповідальність, доступність інформації, дотримання фінансово-часових чинників. Для них передбачається єдина логістична база, скоординоване управління, швидкісне переміщення інформації, спирання на прогнозування попиту, планування логістики, своєчасне виконання логістичних операцій. Проблемами логістичного управління можна вважати часткові та одиничні цілі, використання існуючого потенціалу ефектів і вартостей, еластичність, створення концепцій та ідей, врахування зовнішньої інформації, пошук нових сфер завдань, принципові зміни. В залежності від типу підприємства логістичні підсистеми забезпечення якості продукції матимуть свої характеристичні риси. Так у випадку ускладнення продукції збільшуватиметься кількість логістичних ланок і ланцюжків. Місце логістики в встановленні показників якості продукції в логістиці підприємства (рис. 2.12) показує її тісний взаємозв’язок з іншими формами застосування логістики. Найтісніші зв’язки підсистеми якості є з такими частинами комплексної системи управління виробництвом, а точніше, маркетингом (інформація про якість прототипів продукції у конкурентів), системами технічної підготовки виробництва, проектування конструкції виробу (закладання конструкційних показників якості), розробки технологічних процесів виготовлення (технологічне забезпечення закладених показників якості), управління виробництвом (збереження показників якості) та експлуатації (зміна показників якості під час роботи виробу). Логістичне управління формуванням показників якості продукції пов’язане також і з іншими системами і підсистемами управління виробництвом, які посередньо чи безпосередньо впливають на якість продукції. Наприклад, в підсистемі матеріалів і заготовок закладається фундамент якості і при неякісних матеріалах або зроблених з них заготовках, в тому числі і погано виконаними, очікувати доброї якості не приходиться. Це ж само можна сказати і про діагностуючу та контролюючу підсистеми, які перевіряють і забезпечують якісну роботу технологічного обладнання, оснащення та стан якості виробів, виготовлених на ньому. Процеси, пов’язані з забезпеченням якості, проходять і в інших підсистемах. Тому можна говорити про тісний клубок взаємозв’язаних і взаємовпливаючих систем і підсистем.

Я

Рис. 2.12. Логістичне формування показників якості продукції при її розробці

кщо взяти сфери логістичного управління забезпеченням якості продукції, то в нормативній сфері при функціональному (частковому) охопленні спостерігається нормативно-функціональна орієнтація, а системному – нормативно-системна. Для стратегічної та оперативної сфери характерний аналогічний перехід від часткової функціональної орієнтації до системної, тобто рівень ототожнення систем управління з логістичними залежить від масштабів логістичної інтеграції. Такий напрям показує поглиблення логістичної концепції та забезпечення її реалізації. В залежності від типу підприємства спостерігаються різні характерні риси логістичних підсистем забезпеченням якості продукції.

Основна мета логістики управління забезпечення показників якості полягає в організації та формуванні відповідно до замовлень рівня якості продукції з одночасною мінімізацією витрат. Така основна мета викликає окремі функціональні цілі, наприклад, планування та управління формуванням показників якості, виробниче їх забезпечення, інтеграція зовнішніх процесів і засобів, мінімізація витрат, кваліфікація робочої сили і персоналу, тощо. Реалізація логістичних цілей забезпечується системою логістичних функцій типу планування, забезпечення, управління процесом формування показників якості продукції. При цьому, на сучасному підприємстві використовується широка інтегрована комп’ютерна підтримка: використовуються системи CAD (Computer Aided Design), CAE (Computer Aided Engineering), CAM (Computer Aided Manufacturing), CAP (Computer Aided Planning), CAQ (Computer Aided Quality), CILS (Computer Integrated Logistic System), LM (Lean Management), OPT (Optimized Production Technology), PC (Production Control), QA (Quality Analilisys), SQC (Ststistical Quality Control), TQC (Total Quality Control), TQM (Total Quality Management) і інші.

Логістичний контролінг¹ дозволяє за допомогою відповідних інструментів, методології, техніки досягнути заплановану мету забезпечення показників якості шляхом використання інформації вхідних даних, проведення процесу формування, коригування відхилень. При логістичному управлінні якістю продукції застосовується стратегічний та оперативний контролінг, проводиться узгодження цілей, планів, корегування рішень, застосовується методика та техніка створення зв’язків, подій, функцій, дій, що проводиться у відділі контролінгу. Логістика в контролінгу виконує інтегруючі функції при управлінні логістичними процесами, а також переміщеннями інформаційних засобів під час контролінгового управляння. Функції логістики і контролінгу доповнюють одна одну за рахунок системної координації логістичних процесів на рівні управління, побудови оптимальних управлінських рішень, структури та змісту процесів, які протікають в підсистемі. Ідея логістичного контролінгу полягає в порівнянні одержаного з тим, що є і повинно бути, визначенні відхилень, їх оцінки істотності, залежності, корисності, що приводить до бажаного рішення. Суттю контролінгу є те, що в залежності від стосовних підходів (компенсація відхилень, вирівнювання, програмне, адаптаційне, антиципаційне² управління) використовується моніторинг початкового стану та протидії відхилень, конфронтації відхилень, початкового та кінцевого станів, їх порівняння, утримання адаптаційного процесу на даному етапі. Інтеграція логістики та контролінгу сприяє коригуванню логістичних рішень.

Деякі зауваження можна зробити стосовно основ логістичного управління забезпеченням якості продукції. По-перше, це їх деяка загальність, по-друге – не врахування всіх впливів підприємництва і по-третє – часткова непристосованість до різних видів і типів виробництва, потреба в конкретизації. Відсутня також типова схема логістичного управління окремими найбільш важливими проблемами виробництва. Все це може бути джерелом неповноцінних логістичних рішень, особливо при недостатній кваліфікації персоналу.

Організація логістичного управління якістю. Організаційне забезпечення ефективного логістичного управління взагалі та якості продукції в тому числі упирається в організацію логістики на підприємстві, його логістичних системах і ланцюжках. У загальному розрізнюються три еволюції організації логістики: операційної координації (координація процесів), цілісної та між функціональної координації процесів (оптимізація зв’язків) і стратегічної інтеграції всіх ланок повного логістичного ланцюжка. Ці етапи є адекватними рівню впровадження концепції логістики і вимагають організаційної адаптації, чому сприяє логістичний аудит, який відображає фактичний стан справ. Відомий операційний (параметри процесів), управлінський (зв'язок стратегій логістики з іншими стратегіями виробництва) і фінансовий (бухгалтерська звітність) аудити. Знані також традиційні інструменти: SWOT-аналіз, матриця BCG, моделі ACG, ABB, концепція ланцюжка вартості, модель сектора Портера, діаграми Парето, 4М, логістичний профіль підприємства, концепція циклу життя продукту. Тепер найбільш ефективним інструментом досліджень вважається реінжинірінг логістичних процесів, в центрі якого знаходиться базовий логістичний процес, з яким пов’язані всі інші процеси. Завдяки реінжинірингу можна радикально покращити показники якості, витрат, тривалості процесів, а також виконати радикальні зміни в організації логістики за рахунок використання якби «третього учасника» в логістиці, тобто контрастної логістики.

В межах організації логістичного управління якістю вирішуються ці ж загальні завдання в прикладенні до формування показників якості тобто виконання необхідних функцій на логістичному рівні. Спочатку це організація служби маркетингу з завданням вивчення ситуації на ринку зі станом якості виробів, процесів, послуг, в першу чергу конкурентних прототипів, які випускаються на підприємстві чи намічаються до майбутнього випуску. Повинно бути організоване повне інформаційне забезпечення формування показників якості, а при застосуванні автоматизації – формалізація банку даних. Суттєве значення має методологічне забезпечення. Вимагатиме організації служба виявлення, аналізу та синтезу властивостей та ознак об’єктів, які є підставою формування їх показників якості. В принципі така служба має виробляти рекомендації, вказівки по відношенню до рівня якості, що будуть реалізуватися вже службами головного конструктора та технолога. Все математичне, технічне обґрунтування виконуватиметься в підсистемі логістичного управління забезпеченням якості продукції, що може бути організоване по-різному. Кращим варіантом є централізована організація, хоча можливі і інші, при яких окремі працівники по управлінню якістю знаходяться в інших службах підприємства, наприклад, у відділах постачання, головного конструктора та технолога, виробничому і т.п. Фахові та організаційні знання, технічні інновації повинні об’єднуватися у межах кооперації та спільно використовуватися. При цьому координація логістичних функцій може поширюватися і за межі підприємства, а для їх реалізації можуть використовуватися зовнішні потужності, ліцензії, інформаційно-логістичні структури, тощо. На меті є активне застосування всіх чинників для перетворення інфраструктурного та організаційного потенціалу в техніко-економічну ефективність. У межах логістичної концепції такі чинники можуть реалізовуватися через використання ефекту масштабу, розвитку диференційованих і спеціальних виробів, процесів або послуг з короткими інноваційними циклами, координацією процесів і гнучкими організаційними моделями. Перевагами сучасних організаційних форм може бути розширення меж простору та часу, інтеграція виробів, процесів або послуг, гарантія їх якості, розвиток інфраструктури, know-how і партнерство, послідовне адаптування виробничих структур і логістичних процесів, кваліфікація працівників і т.п.

Напрямками розвитку стратегічних організаційних логістичних структур вважається орієнтація на процес, ринок і логістичний канал. В першому випадку має бути досягнута висока ефективність інтегрованої логістичної системи чи підсистеми і забезпечення додаткового логістичного ефекту в ланцюжку вартості. У другому випадку увага зосереджується на спільній реалізації поставок, продажі. Найбільш складний третій випадок, коли організація логістики орієнтована на логістичний канал, в якому ефективне управління базується на спільних діях його учасників. Організаційна структура логістики використовує концепції інтеграції всіх логістичних завдань в одній організаційній структурі, залежності організаційної структури від внутрішніх і зовнішніх чинників і ситуацій, поетапної концентрації логістичних завдань в логістичній структурі.

Реалізація кожної концепції логістики і логістичного управління, організація логістики має відповідати певним принципам: орієнтації на час, ринок, інтеграцію, переміщення. Можна говорити про логістику у функціональній, дивізіональній та матричній структурі організації. Однією з характеристик динаміки організації логістики є її значення в ієрархічній системі управління підприємством. За результатами практичного аналізу вважається, що практикується формальна організація логістики, місце керівника логістики знаходиться на вищому ієрархічному рівні, організація логістики є змінною та придатною для реорганізації, змінюється орієнтація на централізований контроль логістики, логістичне управління виходить за межі традиційних структур і стратегічно концентрується увага на задоволенні потреб споживача та створенні для нього логістичної вартості. Це викликатиме необхідність оптимізації організаційного забезпечення логістики. Конкретними кроками створення організаційної структури є усвідомлення стратегій та цілей підприємства, організація логістичних функцій в структурі підприємства, виділення функцій компетенції організації логістики, аналіз існуючого стану управління, забезпечення еластичності діяльності, взаємозв’язок з допоміжними системами, формування планів роботи.

До недоліків організації логістичного управління забезпеченням якості продукції можна віднести також опір, які чинять самі працівники чи то з суті натури противитися всьому новому, чи низької їх кваліфікації або сумісної їх дії. Проявляється сильна віра в існуючу систему та недовіра в нову. При цьому, слід враховувати і позицію керівництва, котре бореться за свої впливи і можливість управляти в організації. Така шкідлива діяльність окремих керівників має бути своєчасно розпізнаною та усуненою. З другої сторони далеко не всі проблеми організації логістичного управління, а особливо на рівні підсистем, наприклад, якості, стали теоретично та практично вирішеними. Це особливо відноситься до перехідних етапі організації. логістичні рішення, що приймаються, не завжди є обґрунтованими і правильними, а головне – перевіреними практикою. Але це вже напрямок майбутніх опрацювань.