Запитання:

1. Що таке своп?

2. Де відбувається торгівля своп-контрактами на газ?

3. Як відбувається коригування цін на природний газ за великими контрактами у світовій торгівлі?

4. Яке є виключення з цього правила?

5. Як формується ціна на великі партії газу у США і Канаді?

6. Чому вони не мають відношення на ціноутворення в Європі?

7. Чому Росії не вигідне значне підвищення цін на газ?

8. Чому Україна вважає, що Росія значно не підніме ціни на газ?

9. Як Україна планує компенсувати зростання ціни на газ?

10. Які збитки може отримати російський «Газпром» у випадку значного підвищення цін на газ?

11. Які втрати може зазнати Туркменістан у разі відмови постачання газу в Україну?

Неробоча сила17

Щодня на світовому фондовому ринку емітують мільйони гібридних облігацій, конструюють синтетичні інвестиційні портфелі, випускають ф’ючерси на сонячну погоду в Каліфорнії на найближчий уїк-енд. А ось на запитання про те, яких інструментів фондового ринку немає в Україні, аналітики відповідають коротко: простіше назвати ті, що є, тобто акції й корпоративні облігації. Водночас на ПФТС говорять про плани запускати деривативи, про необхідність активного впровадження поки що неіснуючих фондових інструментів.

Він обіцяв повернутися

Непрацюючі в Україні інструменти можна поділити на два види: заборонені державою й незатребувані ринком. До першого належать, наприклад, фінансові векселі — боргові розписки, за якими предметом боргу є не товар, як у товарних векселях, а гроші. Чотири роки тому НБУ вилучив фінвекселі з обігу й заборонив їхнє подальше використання через «інфляційний тиск на макропоказники» (а насправді через масові махінації, пов’язані з цими паперами). Юрій Прозоров, директор з розвитку ПФТС, ратує за повернення фінансових векселів: «Інструмент зручний і простий: борг легко оформити під час підписання векселя на умовах домовленості сторін. Крім того, папери спростили б відносини банків і НБУ при рефінансуванні, коли Центробанк кредитує банківський сектор під заставу векселів».

Разом з тим Олег Андронов, голова ради директорів УМВБ, не вважає, що український ринок потребує фінансових векселів. «Насправді існує багато замінників цього інструмента. Наприклад, фондові варранти — сертифікати, що надають право на викуп товару, цінних паперів, валюти або володіння ними». У Росії, до речі, попит на фінансові векселі також знижується. За словами аналітика російської компанії «Атон-Лайн» Андрія Верникова, країна подолала період економіки взаємозаліків, тому векселі втрачають популярність.

Преферанс

Значно більше інструментів, поки що не затребуваних українським ринком. До них належать, приміром, привілейовані акції (префи). Вони дають власникам право на першочергове одержання дивідендів, однак не дозволяють брати участі в управлінні компанією. Російська практика свідчить, що префи справді вигідні як для емітентів, так і для власників акцій. За словами Андрія Верникова, префи нині є дуже популярними в Росії. «Випуск привілейованих акцій набирає обертів у сировинній промисловості, передусім нафтовій, — розповідає Верников. — Наприклад, половину статутного капіталу держкомпанії «Транс-нефть» становлять префи, решта статутного фонду належить державі». Попит на ці папери дуже високий, оскільки, по-перше, вони приносять високий дохід за дивідендами, а по-друге, за деякий час після емісії (або в разі невиплати дивідендів) префи можна конвертувати в прості акції, що надасть власникам право голосу в компанії.

Юрій Прозоров вважає, що префи могли б бути корисними й українським компаніям: «Багато акціонерних товариств мають десятки тисяч акціонерів, які не беруть участі в управлінні підприємствами, формально володіючи таким правом. Тому компанії могли б конвертувати звичайні акції у привілейовані, таким чином вилучивши зі складу акціонерів небажаних учасників. Це зменшило б кількість корпоративних війн». Водночас префи не надто зручні для залучення капіталу: випустити облігації за чинного законодавства значно простіше.